LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС522/10663/22

від 22.01.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року залишити без руху.

УХВАЛА 22 січня 2024 року м. Київ справа № 522/10663/22 провадження № 61-95ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа - Державний реєстратор Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Марінова Катерина Антонівна про визнання незаконним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: 27 грудня 2023 року Міністерство юстиції України засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду з таких підстав. Відповідно до вимог пунктів 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). В касаційній скарзі заявник не зазначає відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету. Також касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України внаслідок неповноти адреси місця проживання позивача (не вказані вулиця, будинок, квартира тощо). За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Касаційну скаргу заявник подав засобами поштового зв`язку, водночас надає докази направлення копій касаційної скарги іншим учасникам справи. Проте такі дії суперечать вимогам статті 392 ЦПК України та не є її належним виконанням. Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Касаційна скарга не містить вичерпного переліку підстав касаційного оскарження. Аналіз змісту касаційної скарги дає підстави для висновку, що як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, касаційна скарга містить посилання на правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, якому на думку заявника не відповідають судові рішення судів попередніх інстанцій. Відповідно до змісту пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Згідно з абзацом першим пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку про те, що зазначаючи підстави касаційного оскарження, заявнику слід вказувати крім іншого також норму права, з застосуванням судами попередньої інстанції якої він не погоджується, та зазначити нормативно-правове обґрунтування кожної з підстав касаційного оскарження відповідно до переліку в частині другій статті 389 ЦПК України. Суд касаційної інстанції, виконуючи покладені на нього статтею 409 ЦПК України повноваження, у разі має надати оцінку діям судів попередніх інстанцій щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах Таким чином, для усунення вищевказаних недоліків заявник має надати суду виправлену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підстави касаційного оскарження та їх нормативно-правове регулювання з врахуванням вимог цієї ухвали. За таких підстав заявник не дотримав у повному обсязі вимоги процесуального закону щодо форми та змісту касаційної скарги. Приписи статей 185, 393 ЦПК України визначають, що у разі недотримання заявником вимог щодо форми та змісту касаційної скарги така скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»