Постанова 4818 № 643/6293/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «25» січня 2024 року м. Харків справа № 643/6293/23 провадження № 22ц/818/549/24 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Мальованого Ю.М, Яцини В.Б. учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2023 року в складі судді Афанасьєва В.О. в с т а н о в и в: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частки від заробітку на тверду грошову суму та стягувати з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000,00 грн на дитину, яка підлягає індексації відповідно до закону щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. 28 жовтня 2023 року поштою ОСОБА_2 через представника подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. Заява мотивована тим, що ним здійснено оплату витрат на правову допомогу, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позову такі витрати мають бути покладені на позивачку. Про орієнтовний розмір судових витрат він повідомляв суд при подачі відзиву на позовну заяву. Витрати підтверджуються договором про надання правової допомоги, умовами якого гонорар визначений у фіксованому розмірі, квитанцією про оплату послуг та актом приймання-передачі послуг від 27 жовтня 2023 року. Вказав, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн є співмірним і доведеним з урахуванням ціни позову, обставин справи, суті виконаних послуг, значення справи для нього, впливу справи на його репутацію, зловживання позивачкою своїми правами. Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, в іншій частині в задоволенні заяви - відмовлено. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила додаткове рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з неї на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказала, що 14 листопада 2023 року вона подавала клопотання про зменшення розміру судових витрат до 1 000,00 грн. Витрати в сумі 5 000,00 грн є не співмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг, витраченим адвокатом часом, не відповідають критерію реальності і розумності витрат на правничу допомогу. Вона є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні двох дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, і наразі вагітна, тож не має відповідного матеріального забезпечення для відшкодування відповідачу судових витрат у визначеному судом розмірі. 25 грудня 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив поновити строк на подання відзиву, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін. Вказав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з позивачки на його користь витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн з урахуванням складеності справи, обсягу наданих послуг, вимог розумності і справедливості. Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання відзиву є зайвим, адже такий строк не пропущений, враховуючи, що апеляційне провадження відкрито 18 грудня 2023 року, та ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи 22 грудня 2023 року і подав відзив 25 грудня 2023 року, тобто у межах встановленого судом десятиденного строку з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, додаткове рішення суду - змінити. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн є співмірним складності справи, обсягу наданої допомоги, вимогам розумності справедливості. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні суду першої інстанції перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Інтереси ОСОБА_2 в ході розгляду справи представляв адвокат Мухітдінов Р.Д. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 1143090 від 25 липня 2023 року та ордеру № 1143090 від 25 липня 2023 року (а. с. 44-46). Пунктом 4.3. договору передбачено, що вартість послуг адвоката є фіксованою і становить, зокрема, за вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів, надання правової консультації і роз`яснення правових питань стосовно спірних правовідносин - 1 000,00 грн, складання та подання відзиву на позовну заяву - 3 500,00 грн, складання та подання заяв, крім заяв по суті справи, клопотань - 500,00 грн за кожний документ. Пунктами 4.4, 4.5 договору визначено, що оплата за даним договором здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту ухвалення відповідного рішення суду по справі № 643/6293/23 за результатами розгляду позовної заяви шляхом внесення коштів в повному обсязі в касу або на поточний рахунок адвоката. За результатами надання правничої допомоги складається акт приймання-передачі послуг, що підписується кожною зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги і її вартість. У серпні 2023 року ОСОБА_2 через представника подав відзив на позовну заяву, до якого долучив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн, та вказав, що докази щодо розміру судових витрат будуть надані у порядку частини 8 статті 141 ЦПК України (а. с. 26-32, 47). Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. 28 жовтня 2023 року поштою ОСОБА_2 через представника подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду. Разом із заявою відповідачем подано акт від 27 жовтня 2023 року приймання-передачі послуг за договором № 1143090 про надання професійної правничої допомоги від 25 липня 2023 року, з якого вбачається, що адвокат Мухітдінов Р.Д. надав ОСОБА_2 послуги вартістю загалом 5 000,00 грн, а саме: вивчення та правовий аналіз наданих документів, надання правової консультації і роз`яснення правових питань стосовно спірних правовідносин - 1 000,00 грн, складання та подання до суду відзиву на позовну заяву - 3 500,00 грн, складання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат - 500,00 грн (а. с. 64). ОСОБА_2 сплачено адвокату Мухітдінову Р.Д. за послуги з професійної правничої допомоги 5 000,00 грн. що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 0.0.3274431634.1, № @PL324266 від 27 жовтня 2023 року (а. с. 65, 66). 14 листопада 2023 року ОСОБА_1 складено клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, однак доказів направлення його до суду не надано. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 628/2292/18 зазначено, що якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20). У випадку визначення договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 754/4352/21, провадження № 61-2723св23. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22). Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони. Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 послуг адвоката з надання правової допомоги. Зокрема, адвокатом Мухітдіновим Р.Д. в інтересах відповідача подано до суду відзив на позовну заяву та заяву про ухвалення додаткового рішення. Разом з тим, справа про зміну способу стягнення аліментів для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників, ціна позову складає лише 36 000,00 грн (сукупність виплат за 6 місяців). Фактично адвокатом складено лише один процесуальний документ у справі. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Поданий представником відповідача відзив не є великим за обсягом та складним за змістом, з урахуванням категорії справи не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль на його складання. Витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню за рахунок позивачки, оскільки відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України така заява фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а не пов`язана з вирішенням спору по суті. Посилання відповідача на вплив розгляду справи на його репутацію та зловживання позивачкою своїми правами є безпідставними, матеріалами справи жодним чином не підтверджуються. Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих ОСОБА_2 послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, матеріального і сімейного стану сторін, зокрема, вагітності позивачки, перебування на її утриманні двох дітей, одна з яких - дитина з інвалідністю, наявності у неї статусу внутрішньо переміщеної особи судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 4 000,00 грн до 2 000,00 грн. Розмір відшкодування судових витрат в сумі 4 000,00 грн, визначений судом першої інстанції, є завищеним, не співмірним як ціні позову та категорії і складності справи, так і обсягу наданих адвокатом послуг. За таких умов, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване додаткове рішення суду - змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 4 000,00 грн до 2 000,00 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2023 року - змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених витрат на професійну правничу допомогу з 4 000,00 грн до 2 000,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий І.В. Бурлака Судді Ю.М. Мальований В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року.