Постанова Київський апеляційний суд № 754/8881/20

Постанова Іменем України 23 січня 2024 року м. Київ провадження №22-ц/824/1995/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М., за участю секретаря Ратушного А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року в складі судді Лісовської О. В. у цивільній справі №754/8881/20 Деснянського районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Омега" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди У С Т А Н О В И В: 16 липня 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Позовна заява мотивована тим, що з вини відповідачки 04.09.2019 сталася ДТП за участі автомобіля Hyndai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , а на момент ДТП керував ОСОБА_3 , та автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким під час ДТП керувала ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобіль Hyndai Elantra отримав значні механічні пошкодження, подальша експлуатація транспортного засобу видалася неможливою. Згідно звіту про оцінку пошкоджень №45/09/19, вартість відновлювального ремонту становить 354 165,13 грн, ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження становить 176 408,27 грн, а залишкова вартість автомобіля після ДТП становить 24 029,01 грн. Позивачі, посилаючись на те, що вартість відновлення автомобіля перевищує його ринкову вартість вважали, що збитками є різниця між ринковою вартістю та залишковою вартістю пошкодженого транспортного засобу, що становить 152 379,26 грн та підлягає стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_2 . Крім того, зазначили, що ними були понесені витрати для відновлення свого порушеного права. Зокрема, ОСОБА_3 сплачено за евакуацію пошкодженого автомобіля після ДТП - 950,00 грн.; оплата експертизи у справі про адміністративне правопорушення - 9 420,00 грн.; витрати на правову допомогу в справі про адміністративне правопорушення відносно відповідачки - 10 000 грн. А ОСОБА_4 було сплачено за здійснення оцінки вартості збитку та оцінки ринкової вартості автомобіля після ДТП в розмірі 4 000,00 грн. Також вказували, що внаслідок ДТП їм було завдано моральної шкоди, яку вони оцінюють у 100 000 грн кожній особі. На підставі викладеного позивачі просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 157 329, 26 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000 грн; а на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 19 423,00 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. 26 жовтня 2020 року в судовому засіданні суду першої інстанції позивачі заявили клопотання про залучення ПрАТ «АСК «Омега» до участі у справі в якості співвідповідача та подали уточнену позовну заяву, в якій зазначили, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на суму до 100 000 грн була застрахована в ПрАТ АСК «Омега», відповідно до полісу №АМ/8114415. ПрАТ АСК «Омега» отримала від позивачки заяву про страхове відшкодування на суму 100 000 грн, однак до цього часу не виконала своє зобов`язання. На підставі викладеного просили стягнути з ПрАТ АСК «Омега» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 100 000 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 57 329, 26 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, а на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 19 423 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.10.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ АСК "Омега". Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 52 379,26 грн, у відшкодування моральної шкоди стягнуто 5 000 грн, витрати за проведення оцінки завданої шкоди в сумі 4 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 364,59 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 6 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки висновку автотехнічного та трасологічного дослідження у справі про адміністративне правопорушення, внаслідок чого не врахував, що у ДТП, яке мала місце 04.09.2019, вина водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є спільною. Вважала, що за таких обставин, судом безпідставно не застосовано положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якою визначено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці, незалежно від обставин, що мають істотне значення. Резюмувала, що ухвалюючи рішення, суд повинен був врахувати і винуватість ОСОБА_3 в ДТП та у зв`язку з цим зменшити стягнення з неї зазначених в позові сум. Крім того, як на підставу скасування рішення суду посилалася на те, що в порушення принципу рівності та змагальності сторін судом першої інстанції відмовлено в задоволенні всіх її клопотань, а саме про призначення автотехнічної та психологічної експертиз, витребування письмових доказів та зупинення провадження у справі до розгляду справи про адміністративне правопорушення. За наведених обставин просила скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.07.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з неї на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн, а на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1 000 грн, моральну шкоду в сумі 500 грн та витрати на проведення оцінки збитків у розмірі 1 000 грн. Також, просила стягнути з неї витрати зі сплати судового збору у пропорційному розмірі від задоволених позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. Позивачка, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи через свого представника ОСОБА_5 , в судове засідання 23.01.2024 не з'явилася (том 2, а. с. 108, 112, 114-115). Відповідачі також належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 23.01.2024 не з'явилися (том 2, а. с. 110-111, 116-117). Відповідач - ПрАТ АСК "Омега", належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та представника третьої особи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та вбачається зматеріалів справи, що 04 вересня 2019 року о 22 год. 50 хв. в м. Києві на вул. Братиславська (другий з`їзд в бік Броварського проспекту) сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Hyndai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП належний ОСОБА_2 автомобіль Hyndai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Згідно звіту №45/09/19 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, складеного 25.10.2019 оцінювачем ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 354 165,13 грн, ринкова вартість транспортного засобу на момент його пошкодження в ДТП становить 176 408,27 грн, залишкова вартість автомобіля після ДТП становить 24 029,01 грн. Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 12, 81 ЦПК України не подала до суду належних доказів на спростування розміру завданої шкоди, визначеного у вищевказаному звіті. Зокрема, не зверталася до суду з клопотанням про призначення у справі автотоварознавчої експертизи. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19.06.2020 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та закрито провадження, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «АСК «Омега» на суму до 100 000 грн (франшиза - 0,00 грн), відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом серія АМ №8114415. ПрАТ «АСК «Омега» здійснило на користь ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2776 від 04.11.2020. Звертаючись до суду з позовом, позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили стягнути різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП та його залишковою вартістю після ДТП, а також з вирахуванням виплаченого страхового відшкодування, тобто в сумі 52 379,26 грн (176 408,27-24 029,01-100 000,00). Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачкою ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 52 379,26 грн, що становить різницю між фактичним розміром шкоди, за вирахуванням залишкової вартості автомобіля, і сумою страхового відшкодування. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, застосувавши норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, а саме положення ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України та положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та встановивши, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля, не покривається виплаченим страховим відшкодуванням, дійшов обґрунтованого висновку, що залишок шкоди повинен бути сплачений відповідачкою, як винною у скоєній ДТП, а тому сума 52 379, 26 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, якими врегульовано дані правовідносини. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилалася на те, що її вина та вина водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП є спільною, що не було враховано судом першої інстанції під час ухвалення рішення, та як наслідок неправильно застосовано положення ст. 1188 ЦК України. Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки матеріали справи не містять доказів спільної вини обох водіїв в ДТП, яка мала місце 04.09.2019, про що й зазначено в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. А як вже вказувалося вище, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19.06.2020 винною в ДТП визнано лише ОСОБА_1 . Дана постанова набрала законної сили. Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо наявності спільної вини обох водіїв колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 1188 ЦК України. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки висновку автотехнічного та трасологічного дослідження у справі про адміністративне правопорушення фактично зводяться до незгоди висновку автотехнічного та трасологічного дослідження у справі про адміністративне правопорушення, зводяться до незгоди з постановою судді від 19.06.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Однак, незгода з судовим рішенням про притягнення особи до адміністративної відповідальності наділяє таку особу правом на апеляційне оскарження такого судового рішення, але не може бути підставою для скасування рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди розмірі 52 379,26 грн. Крім того, згідно відомостей з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, які є загальнодоступними та загальновідомими, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2023, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 25.10.2023, у справі №754/15505/21 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Як вбачається з апеляційної скарги, відповідачка в її прохальній частині просила скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, а також про стягнення на користь позивача ОСОБА_2 витрат на проведення оцінки завданої матеріальної шкоди. Проте, апеляційна скарга не містить обґрунтувань незгоди з рішенням суду в цій частині. Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосувавши положення ст. 22 ЦК України, врахувавши роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та встановивши, що внаслідок ДТП, спричиненої з вини відповідачки, позивачі зазнали душевних страждань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в цій частині та у відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн, а на користь ОСОБА_3 - 6000 грн. Також, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав стягнення з відповідачки матеріальної шкоди на користь позивача ОСОБА_2 , колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про відшкодування витрат на проведення оцінки завданої шкоди у розмірі 4000 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_2 . З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів незгоди з рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог і рішення суду в цій частині не оскаржувалося позивачами, колегія суддів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядає рішення в не оскаржуваній частині. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду в оскаржуваній частині без змін, а скарги без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа А. М. Стрижеус