Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 713/3358/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 713/3358/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - КИБИЧ І.А. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 23 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м.Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2023 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності до відповідачів Батальйону патрульної поліції в м.Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог вказав, що 14.10.2023 року о 22 год. 15 хв. поліцейським взводу 1 роти 3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Огневим О.Г. було винесено постанову серія ДП18 №532438 відносно ОСОБА_1 , за ч. 4 ст.126 КУпАП. Постанову мотивовано тим, що нібито водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування. Про позбавлення його прав ОСОБА_1 обізнаний не був. Так. як вбачається з постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.05.2023 року ОСОБА_1 отримав судову повістку та направив довідку про те, що він перебуває на службі. Однак, це не відповідає дійсності. Вказану повістку отримувала його дружина, яка і направила довідку про те, що її чоловік перебуває на військовій службі. Таким чином, про наявність справи про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП. він не був обізнаний. З огляду на наведене представником позивача Усенко А.В. було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи з наміром підготовки апеляційної скарги. Вважає вказану постанову незаконною, та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи. Відповідачем не доведено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було з`ясовано наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.126 ч.4 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №532438 від 14.10.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.4 КУпАП. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2023 року постанову поліцейського залишено без змін. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що про наявність справи про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП він не був обізнаний. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.01.2024, та за клопотанням представника позивача перенесено на іншу дату, а саме на 23.01.2024 на 14 год. 40 хв. В судове засідання позивач та його представник не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. В судове засідання представник Департаменту патрульної поліції Семібратова Д.О. не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшов відзив та заперечення де зазначено, що 14.10.2023 року в м. Краматорськ по вул. Михайла Силаєва, біля буд. 64, приблизно о 22 год. 15 хв. водій - ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Land Rover Discovery 4 номерний знак НОМЕР_1 (іноземна реєстрація) рухався під час комендантської години. Екіпажем патрульної поліції Циклон 105, у складі: поліцейського взводу №1 роти №3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції Огнєва О.Г., інспектора взводу №2 роти №3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Гончарука О.В., інспектора взводу 2 роти тактико-оперативного реагування БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Дмитрієнко В.М., було прийнято рішення слідувати за вищезазначеним транспортним засобом з метою зупинки та перевірки особи водія. Після зупинки транспортного засобу та спілкування з водієм, поліцейськими було помічено у водія наявність певних ознак алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, хитка хода та запах алкоголю з порожнини рота. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager або пройти такий огляд у медичному закладі, на що останній відповів відмовою. Під час встановлення особи водія та його перевірки було встановлено, що 30.05.2023 року громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності Вижницьким районним судом Чернівецької області за ч.1 ст.130 КУПАП (справа №713/1243/23 дата набрання законної сили: 12.06.2023 року суддя: Кириляк А.Ю.). На позивача було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом. В судове засідання представник Батальйону патрульної поліції в м.Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.10.2023 року о 22-56 год. поліцейським взводу №1 роти №3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Огневим О.Г. було винесено постанову відносно ОСОБА_1 , за ст.126 ч.4 КУпАП.. Зі змісту постанови вбачається, що 14.10.2023 року о 22-15 год. в м.Краматорськ по вул.Михайла Силаєва, 64, ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі марки Land Rover Discovery 4 номерний знак НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), при цьому 30.05.2023 року Вижницьким районним судом Чернівецької області строком на один рік позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1-а ПДР. До ОСОБА_1 інспектором поліції застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн. Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2023 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, зазначаючи про те, що не був обізнаний про позбавлення його прав постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.05.2023 року, в зв`язку з чим вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ДП18 №532438 від 14.10.2023 року, винесено незаконно. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення. Диспозицією ч.4 ст.126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п.2.1 «а» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. За правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Частиною 2 ст. 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини. Як передбачено ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.126 ч.4 КУпАП, відповідачем надано відеодиск із записами зафіксованими інспектором на бодікамеру. Копію постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2023 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу у розмірі 1000,00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що становить 536,80 гривень в дохід держави, що підтверджується копією постанови. Постанова набрала законної сили. Копію витягу адмінпрактики з даних якого вбачається, що ОСОБА_1 позбавлений права керувати транспортними засобами, накладено штраф: 17000,00 грн. Згідно з нормами ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно зі ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Положеннями ст.76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 90 КАС України регламентовано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача та його представника про порушенням відповідачем порядку притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 4 КУпАП. Крім того, з відеодиску доданого до матеріалів справи встановлено, що 14 жовтня 2023 року при зупинці транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , перевірці документів встановлено, та в оскаржуваній постанові зафіксовано факт позбавлення позивача права керування транспортним засобом в судовому порядку. Постанова Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 травня 2023 року набрала законної сили та підлягала виконанню. Згідно зі ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідачем доведено належними та допустимими доказами, що поліцейським взводу 1 роти 3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Огневим О.Г. під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови виконано вимоги ст.268 КУпАП та враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст.280 КУпАП, а доводи позивача є необґрунтованими та фактично направлені на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене порушення. Відповідно до п.1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, Ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів. Згідно з положеннями п.2 Інструкції, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення. Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події. Відеозапис інспектора поліції є належним та допустимим доказом факту вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення. Даний доказ був взятий до уваги інспектором поліції під час розгляду справи. Щодо доводів апелянта та його представника про те, що працівники поліції не повідомляли ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою позбавленою водійських прав, то колегія суддів зазначає, що дані доводи спростовуються дослідженими відеозаписами наданими відповідачем. З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова серії ДП18 №532438 від 14.10.2023 року, винесена поліцейським взводу 1 роти 3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції Огневим О.Г. у спосіб, передбачений нормами КУпАП, в тому числі вимог ст.266 КУпАП, та ЗУ «Про Національну поліцію», з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстав для визнання її протиправною та скасування немає. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.