Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/2221/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" січня 2024 р. Справа №911/2221/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Барсук М.А. Шапрана В.В. секретар судового засідання - Луцюк А.В. представники учасників справи: Вигулярний І.В. (особисто) від ОСОБА_1 : Горобенко А.О. від Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль": Качан В.В. від осіб, які можуть набути статус учасника справи: Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг": Лупол І.В. Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страховка компанія "Омега": Тирещенко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 (суддя Горбасенко П.В.) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову (до його пред`явлення) до Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: - зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Білоцерківська ТЕЦ", Товариство), оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021; - заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо АТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи на виконання рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та можливість поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , як особи, повноваження якої було незаконно припинено. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ". Вжито заходи забезпечення шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо АТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи на виконання рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" б/н від 29.12.2021. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 обґрунтовано звернувся з заявою про забезпечення позову, предметом якого є визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ", шляхом зупинення дії такого рішення та заборони реєстраторам вчиняти реєстраційні дії на підставі та на виконання такого рішення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити повністю. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 не відповідає вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскаржується в цілому та підлягає скасуванню з підстав: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник, в апеляційні скарзі, зокрема, посилається на те, що: - у вирішенні питання про забезпечення позову суд дійшов помилкових висновків про нібито обґрунтованість доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття відповідних заходів; - вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - вжиті судом заходи забезпечення позову не забезпечили збалансованості інтересів сторін, а також його акціонерів, які скликали загальні збори акціонерів учасників судового процесу, є втручанням у статутну діяльність Товариства та його акціонерів, які в результаті такого втручання несуть надмірний індивідуальний тягар; - зв`язок між конкретними вжитими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги повністю відсутній; - застосовані судом заходи не спроможні запобігти порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу, зокрема, новообраного складу наглядової ради, правління та керівника Товариства; - наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, не підтверджена доказами, не доведена позивачем та не є достатньо обґрунтованою для забезпечення позову; - заходи забезпечення позову, що застосовані господарським судом, не є адекватними та не відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вжиті; - заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами. Господарським судом порушено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які настають в результаті невжиття цих заходів, та виходять за межі позову і його предмету в даній справі. Такі заходи є свавіллям, рейдерством та не відповідають законодавству. Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ходаківської І.П., суддів: Владимиренко С.В., Демидової А.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду Київської області копії матеріалів справи №911/2221/23, необхідних для розгляду скарги. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 до надходження копії матеріалів даної справи з суду першої інстанції. 07.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли копії матеріалів справи №911/2221/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №911/2221/23. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 призначено на 11.10.2023. У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В., слухання справи №911/2221/23 знято з розгляду та перенесено на 30.10.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23. Розгляд справи №911/2221/23 відкладено на 22.11.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 заяву про самовідвід суддів Ходаківської І.П. (головуючий), Владимиренко С.В., Демидової А.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 задоволено. Матеріали справи №911/2221/23 передано для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду відповідно до статті 32 ГПК України. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Алданова С.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.11.2023. 29.11.2023 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Алданова С.О., Корсак В.А., заявлено про самовідвід від розгляду справи №911/2221/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Євсікова О.О., Алданової С.О., Корсака В.А. про самовідвід від розгляду справи №911/2221/23 задоволено. Матеріали справи №911/2221/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/2221/23. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 справу №911/2221/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 призначено на 11.01.2024. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. 11.01.2024 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024 справу №911/2221/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Барсук М.А., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Барсук М.А., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 відкладено на 18.01.2024. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу 21.09.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23. Так, ОСОБА_1 зазначає, що відсутність порушеного права у ОСОБА_2 є самостійною підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не спростовує доводи та обґрунтування, які були покладені в основу заяви про забезпечення позову, помилково вважаючи, що ОСОБА_1 не обґрунтував наявності підстав, які свідчать про ризики неможливості відновлення його порушених прав. Також, ОСОБА_1 вказує, що обидва види забезпечення позову здатні забезпечити у майбутньому ефективне поновлення порушених прав ОСОБА_1 , який звернувся за захистом своїх порушених прав до Господарського суду Київської області, де наразі розглядається судовий спір про недійсність спірних рішень. Розгляд заяв та клопотань Так, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання ОСОБА_2 про залучення його як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Відповідно до частини 1 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Згідно з частиною 3 статті 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Разом із тим, ОСОБА_2 , всупереч вимогам частини 3 статті 50 ГПК України, не зазначив на яких підставах його належить залучити до участі у справі. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 25.07.2023 про забезпечення позову у справі №911/2221/23, а не апеляційний перегляд цієї справи по суті. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про залучення його як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання У судове засідання 15.01.2024 з`явились ОСОБА_2 та представники ОСОБА_1 і АТ "Білоцерківська ТЕЦ". Слід зазначити, що до початку судового засідання до суду надійшли заяви Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та Кредит Лізинг" (далі - СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг") та Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - ПАТ "АСК "Омега") про вступ у справу та залучення їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Враховуючи те, що СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" та ПАТ "АСК "Омега" є особами, які можуть набути статус учасника справи, колегія суддів ухвалила допустити їх представників до участі у справі. ОСОБА_2 та представники СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" та ПАТ "АСК "Омега", у судовому засіданні 18.01.2024, підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити повністю. Представники ОСОБА_1 та АТ "Білоцерківська ТЕЦ" у судовому засіданні 18.01.2024 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8298/21 залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом 21.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: - зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021; - заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо АТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи на виконання рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021. Вказана заява, на переконання заявника, подана з метою ефективного відновлення порушених його прав, як особи, яка тимчасово здійснювала повноваження керівника АТ "Білоцерківська ТЕЦ" шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів АТ "Білоцерківська ТЕЦ". 29.12.2021 відбулися позачергові загальні збори AT "Білоцерківська ТЕЦ" до порядку денного яких було включено наступні питання:

1. Обрання лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

2. Обрання головуючого та секретаря позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

3. Прийняття рішень з питань порядку проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

4. Звіт та висновки ревізійної комісії товариства за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2020 рік. Затвердження звіту та висновків ревізійної комісії товариства. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту ревізійної комісії.

5. Звіт правління товариства за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2020 рік. Затвердження заходів за результатами розгляду звіту правління товариства. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту правління товариства.

6. Звіт наглядової ради товариства за підсумками роботи у 2020 році. Затвердження заходів за результатами розгляду звіту. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради.

7. Затвердження звіту про винагороду членів наглядової ради товариства.

8. Щодо доцільності внесення змін до положення про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу товариства.

9. Затвердження річного звіту товариства за 2020 рік.

10. Прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради товариства у повному складі.

11. Обрання членів наглядової ради товариства.

12. Затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.

13. Про припинення повноважень членів ревізійної комісії товариства у повному складі.

14. Обрання членів ревізійної комісії товариства.

15. Про відкликання правління товариства у повному складі.

16. Обрання Голови правління товариства.

17. Обрання членів правління товариства.

18. Про внесення змін про товариство до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

19. Щодо дій по скликанню позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30664834), участі на них товариства. Як стверджує заявник, крім вищенаведених позачергових зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ", ініційованих акціонерами ПАТ "АСК "Омега" та СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг", що відбулись 29.12.2021, також скликано низку загальних зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ" 23.12.2021, 24.12.2021 та 06.01.2022 за різними адресами з метою недопущення до участі у зборах інших акціонерів. До того ж, заявник наголошує, що в даному випадку, мають місце дії ПАТ "АСК "Омега" та СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" щодо скликання загальних зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ" 23, 24 та 29.12.2021, не зважаючи на те, що AT "Білоцерківська ТЕЦ" вже було задоволено вимогу ПАТ "АСК "Омега" та СП ТОВ "Фінанси та Кредит Лізинг" та скликано 06.01.2022 загальні збори акціонерів. Як стверджує заявник, позачергові загальні збори акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" проведено 29.12.2021 з порушенням чинного законодавства та без необхідного кворуму. Поряд з тим, до участі у зборах реєстраційною комісією допущено представника за довіреністю від акціонера UNIVITA INC, який на момент проведення загальних зборів був виключений з реєстру компаній. Відповідно, представництво від такої компанії на підставі довіреності є протиправним, оскільки вищевказана іноземна компанія була виключена з реєстру компаній, а довіреності припинені. Враховуючи викладене, як зазначає заявник, на зборах прийняті незаконні рішення, включаючи рішення про припинення повноважень останнього, оскільки збори скликані та проведені в результаті порушення положень статуту товариства та законодавства. З огляду на вищенаведене, заявник зазначає, що має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 29.12.2021, а оскільки процес оскарження таких рішень може затягнутися на невизначений час, існує ризик використання таких рішень новопризначеним керівництвом, як офіційного документа перед органами державної влади, а також в установах та підприємствах усіх форм власності. Поряд з тим, заявник стверджує, що новопризначене керівництво може встановити контроль над акціями AT "Білоцерківська ТЕЦ", діяти не в інтересах товариства, а в інтересах окремих акціонерів, які їх обрали, що може призвести до погіршення матеріального становища товариства, зокрема до банкрутства, а на підставі спірних рішень до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можуть бути повторно внесені відомості щодо зміни керівника товариства. Заявник зазначає, що як тільки на підставі оскаржуваних рішень будуть прийняті нові рішення органів управління AT "Білоцерківська ТЕЦ", ОСОБА_1 втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів в межах справи про визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів AT "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021. Вказане зумовить повторні звернення до суду з позовними заявами про оскарження рішень державних реєстраторів, проведених на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів, з позовами про оскарження рішень новопризначеної наглядової ради, договорів, укладених новопризначеним правлінням товариства, або оскарження будь-яких незаконних дій новопризначених органів управління. З огляду на викладене, заявником подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою останній просить суд зупинити дію оспорюваного рішення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та заборонити проведення реєстраційних дій щодо АТ "Білоцерківська ТЕЦ" на виконання оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 29.12.2021. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Пунктом 4 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову. Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. За приписами частин 1, 2 статті 136 ГПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Необхідно зазначити, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №927/432/19. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17 та від 12.05.2020 у справі №910/14149/19. За приписами частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Таким чином, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Відповідно до частини 1 статті 10, пункту 2 частини 4 статті 17, пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подається, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою. Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій. Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що документи, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, у разі оскарження рішення загальних зборів акціонерів товариства, необхідним, з метою саме ефективного захисту прав позивача, є застосування, в тому числі заходу забезпечення позову у виді заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно такого Товариства на підставі оскаржуваного відповідного рішення. Слід зазначити, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". У разі його вжиття нотаріуси або державні реєстратори не зможуть змінити відомості, зокрема щодо керівництва Товариства та інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи на виконання оскарженого рішення загальних зборів акціонерів такого Товариства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18. Так, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки предметом позову, з яким заявник збирається звернутись до суду, є визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів AT "Білоцерківська ТЕЦ", заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів та у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо AT "Білоцерківська ТЕЦ", є такими, що відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Разом із тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів, з огляду на таке. Як зазначалось, у заяві про забезпечення позову заявник просив зупинити дію рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021. Проте, такий вид заходу забезпечення позову як зупинення рішення загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" не передбачений частиною 1 статті 137 ГПК України. Водночас, нормами пункту 10 частини 1 статті 137 ГПК встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом статті 137 ГПК (положення частини 1 якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. ОСОБА_1 не навів посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову, про вжиття яких він просив суд. У пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України" №460-IX від 15.01.2020 щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ зазначено, що внесення змін до процесуального законодавства дасть змогу нівелювати можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, були вилучені деякі види забезпечення позову. Тобто, починаючи з 08.02.2020 частиною 1 статті 137 ГПК визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який (перелік) може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини 1 цієї статті). При цьому, не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України). Аналогічна правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №910/4445/21 та постановах Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №916/493/22 та від 15.09.2023 у справі №910/6804/23. У зв`язку з наведеними обставинами, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, в частині вжиття заходів забезпечення шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ", та відмову у застосуванні цих заходів. Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала, в частині вжиття заходів забезпечення шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 29.12.2021, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ" - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у застосуванні цих заходів. Розподіл судових витрат Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 в частині вжиття заходів забезпечення шляхом зупинення дії рішень позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код 05407737) від 29.12.2021, оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій частині.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі №911/2221/23 залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/2221/23 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано - 23.01.2024. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді М.А. Барсук В.В. Шапран