Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/6708/23

24.01.24 33/812/23/24 Справа № 473/6708/23 Провадження № 33/812/23/24 ПОСТАНОВА Іменем України 23 січня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тищук Н.О., із секретарем Ковальським Є.В. без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, інваліда ІІІ групи, проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 та частиною сьомою статті 121 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення, з урахуванням частини другої статті 36 КУпАП за сукупністю вчинених правопорушень, у вигляді 40 800 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без вилучення транспортного засобу, У С Т А Н О В И В: 24 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративні правопорушення, за яким о 10 год 30 хв 24 листопада 2023 року на автодорозі Т-15-11 біля с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Дельта без номерного знака та без водійського посвідчення, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом. Раніше, 04 вересня 2023 року, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП. Отже, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за порушення пункту 2.1 «а» та 2.9 «в» Правил дорожнього руху, за які адміністративна відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 та частиною сьомою статті 121 КУпАП. Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 та частиною сьомою статті 121 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення, з урахуванням частини другої статті 36 КУпАП за сукупністю вчинених правопорушень, у вигляді 40 800 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без вилучення транспортного засобу. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Підставою для скасування постанови зазначав те, що фактично він не керував транспортним засобом на автодорозі Т-15-11 біля с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області, а стояв в самому с. Трикрати біля магазину «Отрада», де до нього під`їхали працівники поліції та склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення. За таких обставин апелянт вважав, що докази його вини в інкримінованому адміністративному правопорушенні відсутні. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до такого висновку. Відповідно статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно частин 9, 10 статті 15 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Частина 5 статті 126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Відповідно до пункту 2.9 «в» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; ?не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Частиною сьомою статті 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою, а саме керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 482489 вбачається, що о 10 год 30 хв 24 листопада 2023 року на автодорозі Т-15-11 біля с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Дельта без водійського посвідчення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 482490 вбачається, о 10 год 30 хв 24 листопада 2023 року на автодорозі Т-15-11 біля с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Дельта без номерного знака. Обидва протоколи підписані ОСОБА_1 без зауважень, що вказує на те, що під час їх складання у ОСОБА_1 не було жодних заперечень ні до працівників поліції, ні до обставин події, ні до факту складання протоколів. Зазначена обставина дає підстави для висновку про те, що зазначені у протоколах обставини та факти порушення пунктів 2.1 «а» та 2.9 «в» Правил дорожнього руху мали місце. З цієї підстави не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом на автодорозі Т-15-11 біля с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області, а знаходився біля магазину «Отрада» в с. Трикрати, Вознесенського району, Миколаївської області. Крім цього, до протоколів про адміністративні правопорушення додано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі від 24 листопада 2023 року серії БАД № 601076. З цієї постанови вбачається, що вона винесена о 10 год 30 хв 24 листопада 2023 року. За нею ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 та частиною п`ятою статті 121 КУпАП за порушення пунктів 9.3, 2.1 «ґ» та 2.3 «г» Правил дорожнього руху, а саме: - керував транспортним засобом без полісу страхування цивільно-правової відповідальності, - не був одягнутий у мотошолом, - під час виконання повороту праворуч не увімкнув покажчик правого повороту. Вказаною постановою, на підставі частини другої статті 36 КУпАП, накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. З цією постановою ОСОБА_1 погодився, підписав її без зауважень та не оскаржував. Отже, ОСОБА_1 визнав факт керування транспортним засобом та порушення вказаних у постанові пунктів Правил дорожнього руху, тому довід апелянта про те, що він не керував транспортним засобом апеляційний суд оцінює критично та розцінює як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за інкриміновані адміністративні правопорушення, зазначені у протоколах від 24 листопада 2023 року. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень статті 251 КУпАП. За правилами частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. Частиною другої статті 36 КУпАП визначено, що у випадках, коли особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено показання відповідно санкції, встановленої частиною 5 статті 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилученням транспортного засобу. Правилами частини 2 статті 33 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку наявним у справі доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та неправильного розуміння вимог чинного законодавства. У даному випадку суд апеляційної інстанції застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Отже, наявні у справі докази забезпечують такий рівень доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому адміністративного правопорушення, який можна вважати доведеним поза розумним сумнівом. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2023 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Тищук