Постанова 4812 № 484/2025/25

09.06.25 33/812/228/25 Справа № 484/2025/25 Провадження № 33/812/228/25 ПОСТАНОВА Іменем України 03 червня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тищук Н.О., із секретарем Горенко Ю.В., без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобідка Острозького району Рівненської області, громадянина України, не працює, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 29.12.2021 року органом 4814, РНОКПП: НОМЕР_2 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, У С Т А Н О В И В: Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 15 травня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду. Апеляційна скарга обґрунтована безпідставністю складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він не здійснював активного керування транспортним засобом у розумінні пункту 1.10 ПДР України, автомобіль перебував на буксируванні з вимкненим двигуном, перемикання передач та участь трансмісії були відсутні. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452). Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №299628 вбачається, що він складений 13 квітня 2025 року відносно водія ОСОБА_1 , який цього дня о 20 год 39 хв в м. Первомайську по вул. Богопільська, 38 керував транспортним засобом Рено Меган д/н НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нечітка мова, від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився. З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі. При цьому визнав, що вживав алкогольні напої, проте свою відмову від проходження огляду мотивував тим, що не керував транспортним засобом, заходився у своєму автомобілі, який буксирував тверезий водій. Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного. У п. 27 постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14 судам роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. За змістом статей 130 та 266 КУпАП огляду на стан алкогольного сп`яніння та притягненню до адміністративної відповідальності за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння порядку підлягають особи, які керують транспортними засобами. Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом або за допомогою буксирування. Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає його використання за призначенням, тобто з метою керування. У відповідності до п. 23.5 ПДР України буксирування механічного транспортного засобу на жорсткому або гнучкому зчепленні повинно здійснюватися лише за умови, що за кермом буксированого транспортного засобу перебуває водій. Згідно з п. 23.8 ПДР України, перед початком буксирування водії механічних транспортних засобів повинні узгодити порядок подачі сигналів, зокрема для зупинки транспортних засобів. Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що особа яка перебуває за кермом буксированого транспортного засобу є водієм і відповідно суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення ПДР передбаченої ст. 130 КУпАП. Таким чином, з огляду на досліджені докази та наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння. Водночас судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у притягненні особи до адміністративної відповідальності. При цьому, апеляційний суд критично оцінює судову практику, на яку посилався апелянт як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, оскільки постанови судів України, на які посилався ОСОБА_1 жодного відношення до обставин справ, за яких він був притягнутий до відповідальності, не мають. Крім цього, посилання ОСОБА_1 на постанову, зокрема Деяснянського районного суду м. Чернігова від 23.02.2015 року, як на постанову Апеляційного суду Чернігівської області, а також на нібито постанову Дніпропетровського районного суду від 23.06.2021 року у справі № 199/4972/20, тоді як це є рішенням у цивільній справі про усунення від права на спадкування, суд розцінює як зухвалу поведінку, яка вказує на неповагу до суду. Одночасно апеляційний суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху. З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що обставини справи, встановлені на підставі наявних доказів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та як наслідок - наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. На підставі викладеного вище, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції. Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О. Тищук