Постанова 4818 № 638/9040/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 року м. Харків справа № 638/9040/23 провадження № 22-ц/818/299/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 -адвоката Говтвяниці Марії Василівни, заінтересована особа: Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Говтвяниці Марії Василівни на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року, у складі судді Аркатової К.В., - в с т а н о в и в: 02 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа: Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Говтвяниці Марії Василівни, заінтересована особа: Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 -адвокат Говтвяниця Марія Василівна, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд даної справи в порядку окремого провадження. Судом першої інстанції також проігноровано, що окреме провадження за своєю природою застосовується для створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав. Спору між спадкоємцями не існує, оскільки заявник є єдиним спадкоємцем і встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини не впливає на спадкові права і обов`язки інших спадкоємців. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає з огляду на таке. Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що з поданої заяви про встановлення юридичного факту, вбачається наявність спору про право. Тому дану заяву слід залишити без розгляду. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був чоловіком рідної баби заявника. З моменту народження (1988 рік) ОСОБА_1 проживав з померлим у одній квартирі однією сім`єю. Вважав його дідом, а той заявника - онуком. Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у померлого немає. Проте постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Никифоровою Мариною Аркадіївною від 26 квітня 2023 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю доказів, що підтверджує факт спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Відповідно до правил статті 293 ЦПК України, окреме провадження -це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Статтею 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв`язку з укладенням мирової угоди. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. (ч.6 ст. 294 ЦПК України) Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 57 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Положення ст.ст 293-294 ЦПК України є такими самими. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Метою звернення ОСОБА_1 є встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, необхідних для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, з урахуванням прийняття заявником спадщини у визначений законом строк. Посилання суду першої інстанції, що даною заявою зачіпаються інтереси інших осіб, а тому вважає, що вбачається спір про право, є безпідставними, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . 13.02.2022 року ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Постановою ПН ХМНО Никифоровою М.А. від 26 квітня 2023 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві спільної часткової власності у 3-кімнатній кватирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав та був зареєстрований за даною адресою, оскільки ОСОБА_1 не подано документів, що підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш, як 5 років до часу відкриття спадщини. Даних про наявність інших спадкоємців, що прийняли спадщину після ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Строк для звернення до суду із заявою Харківською міською радою про визнання спадщини відумерлою станом на час звернення заявника до суду не настав. За таких обставин висновок суду про наявність спору не відповідають фактичним обставинам справи. Матеріали спадкової справи суд не досліджував. Висновок суду про наявність спору є передчасним. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд ,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Говтвяниці Марії Василівни - задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 24.01.2024 року.