Постанова 4823 № 731/653/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 24 січня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 731/653/23 Головуючий у першій інстанції Савенко А. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/255/24 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - У С Т А Н О В И В: Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20.11.2023 зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Варвинського районного суду Чернігівської області від 20.11.2023 скасувати та зобов`язати суд першої інстанції розпочати розгляд цивільної справи № 731/653/23. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали не враховані інтереси дитини, всі обов`язки по утриманню дитини покладено на позивачку. Заявниця зазначає, що предметом позову є зміна способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що, на її думку, не порушує майнові права відповідача. Указує, що судом порушено норми процесуального права, оскільки враховано заяву матері відповідача від 18.11.2023, яка не є стороною по справі. Наголошує, що відповідач стверджуючи у письмовому клопотанні до суду, що він нібито не має можливості захищати свої інтереси перебуваючи у зоні бойових дій, але при цьому подав клопотання щодо призупинення розгляду справи, яке засвідчує його можливість отримувати правову допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права . Відповідач зазначає, що ухвалою не вирішується по суті питання про зміну способу стягнення аліментів, вона є процесуальним документом, винесеним на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Наголошує, що на даний час перебуває у складі Збройних Сил України та у разі його демобілізації зобов`язується повідомити суд та надати підтверджуючі документи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з фіксованої твердої грошової суми на 1/4 частину усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. 19.09.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, просив зупинити провадження у даній цивільній справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. При цьому ним додано до клопотання довідку Військової частини НОМЕР_1 №2091 від 25.05.2022, згідно якої він перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 08.05.2022 по дату видачі довідки (а.с. 22). Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, виходив з того, що перебування відповідача у складі збройних Сил України під час воєнного стану є безумовною підставою для зупинення провадження у справі незалежно від її складності. З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного процесуального законодавства. У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 2 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено відповідними Указами Президента України і який діє до цього часу. ОСОБА_2 , який є відповідачем у даній справі, згідно наявної у справі довідки Військової частини НОМЕР_1 №2091 від 25.05.2022 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 08.05.2022 (а.с.28). Станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач продовжує перебувати на військовій службі по мобілізації, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 №84п від 14.01.2024 (а.с. 75). За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу по мобілізації у складі Військової частини НОМЕР_1 , дійшов обґрунтованого висновку про наявність у суду обов`язку зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань. Доводи апеляційної скарги про те, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали не враховані інтереси дитини, всі обов`язки по утриманню дитини покладено на позивачку, не є слушними, оскільки ухвалою питання по суті спору не вирішувалось. Посилання в апеляційній скарзі на те, що провадження у справі не підлягало зупиненню з огляду на предмет спору не можуть бути прийняті до уваги з огляду на імперативність приписів частини першої статті 251 ЦПК України. У цьому контексті колегія суддів наголошує, що предметом даного спору є вимога про зміну розміру та способу стягнення аліментів, тобто суд не вирішує питання про стягнення аліментів вперше, відтак відповідне утримання, яке визначене судовим рішенням та на яке має право дитина, відповідач надає. Суд першої інстанції правильно встановив обставини, які є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі, та керуючись імперативною нормою цивільного процесуального законодавства дійшов законного та обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Доводи заявниці про те, що судом порушено норми процесуального права, оскільки враховано заяву матері відповідача від 18.11.2023, яка не є стороною по справі, суд уважає необґрунтованими, адже в даному випадку провадження у справі зупинено саме на підставі заяви відповідача. Твердження позивачки про те, що відповідач має можливість отримувати правову допомогу з огляду на подання ним до суду письмового клопотання щодо призупинення розгляду справи, є її припущенням, оскільки таке клопотання підписане особисто відповідачем, у справі відсутні дані про наявність у нього представника. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча О.Є.Мамонова Судді О.І. Онищенко Н.В. Шитченко