Постанова 4808 № 353/945/23

Справа № 353/945/23 Провадження № 22-ц/4808/261/24 Головуючий у 1 інстанції ЛУЩАК Н. І. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючої Пнівчук О.В. суддів: Баркова В.М., Бойчука І.В. з участю секретаря Гудяк Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тлумацького районного суду 27 листопада 2023 року, у складі судді Лущак Н.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в с т а н о в и в : У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала в с. Новосілка Тлумацького району Івано-Франківської області. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в с. Петрилів Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області. 08 серпня 2023 року приватний нотаріус Дузінкевич С.М. на його звернення повідомила листом про неможливість прийняття від нього заяви про прийняття спадщини за заповітом, так як ним пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини. Вказав, що він своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_2 заповіла йому належне їй майно. Про дані обставини йому стало відомо в липні 2023 року, коли він віднайшов оригінал заповіту. Встановивши, що він не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини за заповітом з поважних причин, а тому просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини. Згідно додаткових письмових пояснень позивач ствердив, що йому дійсно не було відомо про заповіт, який був складений ОСОБА_2 на його ім`я. Просив суд врахувати те, що ОСОБА_2 далека родичка його дружини. Померла ОСОБА_2 потребувала догляду, допомоги по господарству, тому він допомагав їй за адресою її останнього місця проживання в с. Новосілка, однак зареєстрований там не був, оскільки проживав в с. Золота Липа. ОСОБА_2 була одинока і не мала дітей, інших родичів, спадкова справа після її смерті не відкривалася. Про існування заповіту він дізнався у липні 2023 року, коли ознайомився із заповітом померлої ОСОБА_2 . Крім того, відповідач повністю визнав заявлені ним позовні вимоги та не заперечив проти їх задоволення. А тому просив суд врахувати вказані обставини, його похилий вік та задовольнити позовні вимоги. Рішенням Тлумацького районного суду від 27 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Свої доводи обґрунтовує тим, що він не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася й відповідно також не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, про наявність заповіту йому стало відомо лише у липні 2023 року. Не заперечує, що йому було відомо про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він здійснював догляд за нею, допомагав по господарству, однак про наявність складеного ОСОБА_2 заповіту на його ім`я він не знав, оскільки проживав в селі Золота Липа. Раніше ОСОБА_2 про наявність відповідного заповіту його не повідомляла. На підтвердження того, що про складений на його ім`я заповіт він дізнався в липні 2023 року, свідчить лист Петрилівського старостинського округу №327 від 29 вересня 2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 раніше не звертався до Петрилівської сільської ради та не був проінформований про заповіт, складений на його ім`я. При вирішенні спору просив врахувати судову практику у подібних правовідносинах. Тлумацька міська рада не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до правила ч. 3 ст. 360 ЦПК України. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів. Представник Тлумацької міської ради Івано-Франківського району у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був обізнаний про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, він знав про відкриття спадщини, для прийняття спадщини мав подати нотаріусу відповідну заяву, однак протягом шестимісячного строку заяви не подав, а відтак правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини у позивача ОСОБА_1 відсутні. Колегія суддів не погоджується з висновком суду з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-ІФ № 017080 від 14.11.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 97, на підставі рішення 12 сесії 3 скл. Петрилівської сільської Ради народних депутатів від 27.02.2001 року, належало право власності на земельну ділянку площею 0,8313 га, яка розташована на території Петрилівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та до складу якої входять три земельні ділянки: № НОМЕР_1 площею 0,5261 га, № НОМЕР_2 площею 0,0880 га та № НОМЕР_3 площею 0,2172 га (а.с. 8-9). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5). Ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, яке належатиме їй і жилий будинок, що знаходиться в селі Новосілка Тлумацького району Івано-Франківської області, заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується копіює заповіту від 26.05.1998 року (а.с. 6). Відповідно до довідки Петрилівського старостинського округу № 18 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 221 від 11.07.2023 року ОСОБА_2 була постійною жителькою села і на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті в спадковому будинку вона була зареєстрована одна, але разом з нею проживав ОСОБА_1 (позивач), який не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_2 у виконкомі сільської ради посвідчувався, не змінювався і не відмінявся, зареєстрований в реєстрі за № 11 від 26.05.1998 року (а.с. 7). Листом-повідомленням приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 270/01-16 від 08.08.2023 року (а.с. 10) ОСОБА_1 (позивач) повідомлено, що прийняти заяву про прийняття спадщини та видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо, так як пропущено строк для прийняття спадщини. Рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 10). Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73490736 від 08.08.2023 року, в Спадковому реєстрі відсутні відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11). Відповідно до листа-повідомлення старости Петрилівського старостинського округу № 18 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області О.Кирсти № 327 від 25.09.2023 року ОСОБА_1 (позивач) раніше не звертався до Петрилівської сільської ради та не був проінформований про заповіт, що був складений на його ім`я від ОСОБА_2 , а у липні 2023 року був ознайомлений із заповітом померлої ОСОБА_2 , який складався в двох примірниках та посвідчувався Петрилівською сільською радою Тлумацького району Івано-Франківської області від 26.05.1998 року за реєстровим № 11 (а.с. 25). Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України). Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що не був обізнаний про наявність заповіту на своє ім`я, про дані обставини йому стало відомо лише в липні 2023 року, коли він віднайшов оригінал заповіту. Зазначав, що померла ОСОБА_2 є далекою родичкою його дружини. ОСОБА_2 потребувала догляду, зокрема по господарству, тому він допомагав їй за адресою її останнього місця проживання в с. Новосілка, однак зареєстрований там не був, оскільки проживав в с. Золота Липа. ОСОБА_2 була одинока і не мала дітей, інших родичів, спадкова справа після її смерті не відкривалася. Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь Петрилівського старостинського округу №327 від 29 вересня 2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 раніше не звертався до Петрилівської сільської ради та не був проінформований про заповіт складений на його ім`я, що також підтверджує той факт, що про наявний заповіт позивачу не було відомо. Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач знав про складений ОСОБА_2 на його ім`я заповіт. Колегія суддів зазначає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності особи із існуванням заповіту вказано також у постановах Верховного Суду: від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року в справі 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року в справі 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21). Додатково слід зазначити, що позивач, дізнавшись у липні 2023 року про заповіт складений на його ім`я, у вересні 2023 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тобто особа без невиправданої затримки реалізувала своє право щодо прийняття спадщини після того, як довідалася про наявність відповідного спадкового розпорядження заповідача. Крім того, доказів того, що нотаріусом було вжито заходів щодо повідомлення спадкоємців за заповітом про відкриття спадщини матеріали справи не містять. При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19). Суд першої інстанції вирішуючи спір по суті не врахував вищезазначених правових висновків Верховного Суду та ухвалив необґрунтоване рішення з порушенням вимог норм матеріального права. Враховуючи обставини справи, наявність заповіту на користь позивача як єдиного спадкоємця, наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини через необізнаність про наявність заповіту складеного померлою ОСОБА_2 на його ім`я, апеляційний суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, колегія суддів вважає, що такий строк слід визначити - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Таким чином, рішення суду першої інстанції, як таке що постановлене з порушенням вимог норм матеріального права, відповідно до положень ст.. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Тлумацького районного суду 27 листопада 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 січня 2024 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: В.М. Барков І.В. Бойчук