Ухвала КЦС ВС № 643/14558/21

У Х В А Л А 18 січня 2024 року м. Київ справа № 643/14558/21 провадження № 61-17702ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 липня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до з позовом, в якому просило стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 133 177,47 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Вказувало, що 13 січня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання кредиту № 500826097, відповідно до умов якої відповідачці надано кредит у сумі 100 527,15 грн. Відповідачка зобов`язувалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, неустойку та інші, передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за договором виконало, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 100 527,15 грн. Відповідачка у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 02 липня 2021 року утворилася заборгованість за кредитом у загальному розмірі 133 177,47 грн, яка складається із: 100 527,15 грн - заборгованості за кредитом; 32 050, 32 грн - заборгованості за відсотками; 600,00 грн - штрафу. 24 травня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави замінено АТ «Альфа-Банк» на правонаступника - Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»). Призначено розгляд справи по суті на 15.30 годин на 26 липня 2023 року (а.с.163). 26 липня 2023 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. 07 листопада 2023 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 липня 2023 року залишено без змін. 07 грудня 2023 року Луньова А. Г. в інтересах АТ «Сенс Банк» засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 липня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. 20 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме: 1) для сплати судового збору за подання касаційної скарги; 2) для уточнення підстави касаційного оскарження, оскільки особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на порушення правил юрисдикційної підсудності, однак не навела належних обґрунтувань цієї підстави (частина перша статті 411 ЦПК України). 03 січня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту та доданих до якого додатків встановлено часткове виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали. Судовий збір сплачено у передбаченому законом порядку та розмірі, на підтвердження чого надано меморіальний ордер № 122104534 від 26 грудня 2023 року. Зі змісту виправленої касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 грудня 2023 року, встановлено, що, оскаржуючи рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 липня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, заявник не посилається на частину першу статті 411 ЦПК України, зокрема, щодо порушення правил юрисдикційної підсудності, а зазначає, що підставами касаційного оскарження є пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. 22 листопада 2023 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-р(II)/2023 пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним). Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Установлений у пункті 2частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною. Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»);значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково. У справі предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 133 177,47 грн. У касаційній скарзі не зазначено, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У доводах касаційної скарги відсутнє посилання на суспільний інтерес у вирішенні спору чи необхідність у формуванні або суперечливість у практиці застосування статей 204, 207, 215, 626, 627, 628, 642, 644, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а доводи стосуються питання оцінки доказів судами попередніх інстанцій. Верховний Суд враховує предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, судову практику у такій категорії справ та вважає, що справа є незначної складності і не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України, та відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд не вбачає підстав, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мало бути переглянуті в касаційному порядку. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). Представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Луньова А. Г. подала касаційну скаргу на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 липня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік А. І. Грушицький Є. В. Петров