Ухвала КЦС ВС № 185/5597/15-ц

УХВАЛА 19 січня 2024 року м. Київ справа № 185/5597/15-ц провадження № 61-15305ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 08 серпня 2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, повернув без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року залишив без змін. У жовтні 2023 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року. Верховний Суд ухвалою від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. У листопаді 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 15 листопада 2023 року через систему «Електронний суд» від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 строком до 31 січня 2024 року. Відповідно до довідки від 22 липня 2022 року № 5105-5001907567 заявниця є внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку зі збройною агресією військ російської федерації на території України. Також на підтвердження незадовільного майнового стану заявниця надає копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 438 КК України). Разом з тим, ОСОБА_1 зазначила, що змінила виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області. З 19 травня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької обалсті ОСОБА_1 припинила свою діяльність. Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору. Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору саме позивача - члена малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, а заявник (скаржник) не є позивачем у справі. Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності. У цій справі приватний виконавець ОСОБА_1 не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає. Аналогічний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 06 листопада та від 08 грудня 2023 року у справі № 185/5597/15-ц (провадження 61-15401ск23). Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У цьому випадку судовий збір сплачується за оскарження ухвали суду відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». У постанові від 29 травня 2018 року (провадження № 12-66гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «судовий збір справляється за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачена Законом України «Про судовий збір» сплата судового збору за подання таких заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали». Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) зазначила, що «Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі. Особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 0,2 = 536,80 грн). Отже, приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 429,44 грн (536,80 грн х 0,8), за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Варто зазначити, що відмова у звільненні від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та повідомити про це заявницю. Керуючись статтею 127 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Продовжити приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області (у подальшому Одеської області) ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці. Суддя І. М. Фаловська