Постанова Полтавський апеляційний суд № 553/1957/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/1957/23 Номер провадження 22-ц/814/875/24Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М., розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Салашного Михайла Олексійовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 02 жовтня 2023 року (час ухвалення судового рішення з 14:26:49 год до - час не зазначений, дата виготовлення повного тексту судового рішення 05 жовтня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд У С Т А Н О В И В: У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення до суду з 26.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову вказувала, що сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкають окремо. Син проживає з позивачкою. Відповідач не надає кошти на утримання дитини, однак має можливість надавати допомогу в утриманні. Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 02 жовтня 2023 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 грн 60 коп. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. В апеляційній скарзі адвокат Салашний М.О., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що позивачкою не доведено у позовній заяві необхідність стягнення з відповідача аліментів саме у розмірі частини заробітку. Відповідач визнав позовні вимоги частково та не заперечував проти стягнення з нього 1/6 частини заробітку. Вказував, що відповідач працює в ТОВ «ДЖІ ЕС СТАФФІНГ» з 09.08.2022 на посаді менеджера з логістики підвідділу з обслуговування ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» департаменту з надання послуг з кадрового аутсорсингу, і його середня заробітна плата за останні шість місяців складає 49 224,85 грн і у відсотковому співвідношенні 1/6 частина це буде 8 205 грн 85 коп. (кошти які будуть відраховуватись на утримання дитини). Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу, що розмір аліментів який просить стягувати позивачка, є більшим, ніж сума чотирьох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, і кінцева сума виходить, по суті, 12 306 грн щомісяця. Але обидва батьки повинні брати участь в утриманні дитини, що буде складати 24 612 грн щомісчно. Також стверджував, що згідно СК України законодавчо встановлено, що розмір аліментів визначається на одну дитину у розмірі частини усіх видів доходів лише в тому випадку, коли той із батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина, звертається до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, що ж стосується позовного провадження, то при розгляді позовної заяви частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому до спірних правовідносин суд не застосував ч.2 ст. 182 СК України. Також вказував, що суд першої інстанції залишив поза увагою істотні обставини, що мають значення для справи, а саме: те, що відповідач одружений на ОСОБА_4 яка є інвалідом ІІ групи по зору з 24.11.2020 року, і їй протипоказані: важка фізична праця, зорове навантаження, праця на висоті, верстах, водієм, праця, пов`язана з можливістю поранення очей. При цьому, вона потребує санітарно-куротного лікування, вітамінної терапії та вживати ретинопротектори, що вимагає залучення значних коштів із сімейного бюджету; те, що у відповідача є на утриманні ще старша дитина, син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на час розгляду справи виповнився 21 рік та якого ОСОБА_1 продовжує утримувати, перераховуючи йому кошти на його картковий рахунок; те, що у теперішньої дружини відповідача є донька від першого шлюбу, яка навчається на 4-ому курсі Полтавського державного аграрного університету, її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і вона перебуває також на утриманні відповідача; те, що аліменти не повинні бути своєрідним покаранням для відповідача, і спрямовані лише на утримання дитини, а не її матері і повинні бути достатніми і разом з тим співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Портянко Є.В., представник ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість та надуманість доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Звертається увага, що відповідач до звернення позивачки до суду із позовом у добровільному порядку жодних коштів на утримання дитини не давав. Наголошується, що в апеляційний скарзі відповідач посилається на нові обставини і відповідні докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, без наведення обґрунтованих доводів про існування об`єктивних обставин, що перешкоджали повідомити суду першої інстанції про ці обставини і докази. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 22.12.2001 по 06.04.2023 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 06.04.2023 (а.с.6). Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). 01.08.2023 між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 укладено шлюб (а.с.28). З довідки № 220823-436, виданої 22.08.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-2016", вбачається, що ОСОБА_4 з 01.11.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 (а.с. 27). Як вбачається з довідки ТОВ «Джі Ес Стаффінг» № 03/08/2023-1 від 03.08.2023, ОСОБА_1 працює на підприємстві з 09.08.22 року на посаді менеджера з логістики підвідділу з обслуговування ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» департаменту з надання послуг з кадрового аутсорсингу та в період з лютого 2023 року по липень 2023 року отримав заробітну плату у розмірі 295 349 грн 12 коп.(а.с.35) Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які зроблено посилання у позові, та із того, що відповідачем всупереч вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не підтверджена інформація, викладена у відзиві на позов, стосовно витрат на лікування та утримання дружини. При цьому, суд врахував, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано лише в серпні 2023 року і ОСОБА_4 , як інвалід 2 групи, отримує пенсію (регулярну грошову виплату) від держави. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями. Відповідно із ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. С статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст.181 СК України). Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, дочка, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18). Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надані документи про отримання заробітної плати та перебування у повторному шлюбі, однак не надано жодного доказу неможливості сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 саме у визначеному позивачкою розмірі, а вказані відповідачем суми можливих виплат позивачці на утримання дитини є лише припущенням. Перебування у повторному шлюбі та наявність у теперішньої дружини доньки не свідчить про перебування їх на утриманні ОСОБА_1 , оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, шлюб зареєстровано лише в серпні 2023 року і ОСОБА_4 , як інвалід ІІ групи, отримує пенсію (регулярну грошову виплату) від держави і відповідачем не надано жодного доказу, що вказані особи перебувають на його повному утриманні. Відповідно до положень ст.12, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, у контексті наведених обставин, наявних в матеріалах справи доказів, наданого законом права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2 . Визначений судом розмір аліментів у розмірі частині від всіх видів доходу буде в повній мірі забезпечувати повноцінний розвиток сина сторін. У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України). В апеляційній скарзі порушено питання про долучення до матеріалів справи і дослідження апеляційним судом нових доказів (а.с.64-107), проте у порушення приписів ст.367 ЦПК України представником відповідача не наведено обґрунтованих доводів про існування об`єктивних обставин, які завадили відповідачу подати зазначені докази. У зв`язку з наведеним у суду апеляційної інстанції відсутні законні підстави для дослідження нових доказів і, відповідно, встановлення нових обставин. Інші доводи апеляційної скарги, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 02 жовтня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2024 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М.Триголов