Постанова Тернопільський апеляційний суд № 605/468/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 605/468/23Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 33/817/9/24 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. ознайомившись із матеріалами справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2023 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в доход держави 536,80 грн. судового збору. Згідно постанови, Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №023018 від 15 жовтня 2023 року, громадянин ОСОБА_1 у вищевказаний день о 16 год. 04 хв. в с. Голгоча по вул. Центральна Підгаєцької ТГ Тернопільського району Тернопільської області керував транспортним засобом «Skoda Rapid», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2023 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що: строк дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року вичерпаний 10 лютого 2015 року, а тому працівники поліції не мали права використовувати газоаналізатор Alcotest 6820; відеоматеріали наявні у матеріалах справи не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; транспортний засіб ОСОБА_1 знаходився припаркованим біля магазину та не рухався в жодному напрямку; у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб яким здійснювалася відеофіксація; в матеріалах справи відсутні докази повноважень працівників поліції на здійснення певних дій; відеозапис наявний у матеріалах справи не є безперервним; у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальних прав передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; ОСОБА_1 не роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду на місці знаходження транспортного засобу; працівники поліції транспортний засіб за порушення водієм ПДР не зупинявся; постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі долучена до матеріалів справи як недопустимий доказ; в матеріалах справи відсутні докази законності проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння; сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вини; працівники поліції до ОСОБА_1 звернулися без правових на те підстав встановлених законом. В судові засідання 14 грудня 2023 року і 18 січня 2024 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча був повідомлений про час і місце апеляційного розгляду. Заяв та клопотань до апеляційного суду не подавав. Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Репети Б.Г., який просив проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 023018 від 15 жовтня 2023 року; відеозаписах з відеореєстратора патрульного автомобіля та портативного відеореєстратора працівника поліції, які містяться на DVD-R диску; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №936665 від 15 жовтня 2023 року, копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифіката перевірки типу засобу вимірювальної техніки. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних даних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в оскарженій постанові по цій справі не вбачається. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, оскільки він не є самостійним беззаперечним доказом суд апеляційної інстанції оцінює критично. Окрім того, вирішуючи справу суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші докази, наявні у матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги про те, що відеоматеріали наявні у матеріалах справи не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також те, що транспортний засіб ОСОБА_1 знаходився припаркованим біля магазину та не рухався в жодному напрямку, суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 023018 від 15 жовтня 2023 року; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не заперечує факту свого керування транспортним засобом. Також, даними відеозаписів із реєстратора службового автомобіля (відеофайли дата_2023-10-15о07.47.43_7f63beb7.mp4 та дата_2023-10-15о07.48.19_3d62ca17. mp4) зафіксовано як транспортний засіб марки «Skoda Rapid», державний номерний знак « НОМЕР_1 », здійснив зупинку перед тим, як до нього під`їхав автомобіль патрульної поліції і як від автомобіля «Skoda Rapid» з боку дверей водія відходить ОСОБА_1 . Крім наведеного, твердження апелянта про те, що він транспортним засобом не керував, спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №936665 від 15 жовтня 2023 року за порушення ОСОБА_1 вимог ч.2 ст.122 та ч.1 ст. 126 КУпАП. Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили, а тому твердження апелянта про те, що вищевказана постанова є недопустимим доказом, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, не впливають на законність постанови суду доводи апеляційної скарги про те, що строк дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року вичерпаний 10 лютого 2015 року, а тому працівники поліції не мали права використовувати газоаналізатор Alcotest 6820. Не ґрунтуються на вимогах закону доводи апелянта про скасування постанови суду першої інстанції через те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про технічний засіб яким здійснювалася відеофіксація, так як положення ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративні правопорушення такої вимоги не містить. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення. Доводи апелянта про те, що він від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся є надуманими, так як вони спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема даними відеозапису зафіксовано як працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», а також проїхати у медичний заклад, однак, водій у категоричній формі відмовився (файл 0000000_00000020231015160455_0007_IMP.MP4 з 16:10:40 год). Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є неналежними, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, тому в працівників поліції не було підстав оформляти направлення водія у відповідний медичний заклад. За змістом положень частин третьої, четвертою ст.266 КУпАП підставою для направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння в заклад охорони здоров`я є попередня згода самого водія на проходження такого огляду, який згідно п.7 розділу 1, п.п.8,9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я за обов`язкової участі поліцейського не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Зібраними у цій справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на місці його зупинки відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також відмовився проходити такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, що підтверджується долученим до справи та переглянутим в апеляційному суді відеозаписом (файл 0000000_00000020231015160455_0007_IMP. MP4 з 16:10:40 год), а тому доводи апеляційної скарги про скасування постанови суду через те, що поліцейськими не оформлено направлення на огляд є помилковими. Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не роз`яснили йому наслідки відмови від проходження огляду, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази законності проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з наявного у справі відеозапису, після зупинки водія ОСОБА_1 поліцейський висловив підозру щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння та повідомив останньому ознаки такого стану (файл 0000000_00000020231015160455_0007_IMP. MP4 з 16:08:40 год), у зв`язку з чим запропонував водію пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння, так і проїхати до медичного закладу для проходження огляду на що ОСОБА_1 категорично відмовився. При цьому поліцейським було роз`яснено водію ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду, стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, дані зафіксовані на вказаному відеозаписі повністю спростовують доводи апелянта та свідчать, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та відповідних підзаконних актів, якими визначено порядок направлення водіїв для огляду на стан сп`яніння і порядок проведення такого огляду. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальних прав передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Разом із тим, суд приймає до уваги той факт, що на відеозаписі із нагрудних камер працівників поліції (файл 0000000_00000020231015160455_0007_IMP. MP4), зафіксована як відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, так і його відмова від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого працівники поліції були вимушені поставити відмітку на протоколі про адміністративне правопорушення про відмову його отримання. Окрім того, із відеофайлу, наявного у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 своєю поведінкою, намагався уникнути спілкування із працівниками поліції, ігнорував їх законні вимоги і без пояснень намагався покинути місце події. Відтак, ОСОБА_1 своїми діями сам сприяв невиконанню працівниками поліції їх обов`язків щодо вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 цього Кодексу. Крім того, права визначені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП повністю роз`ясненні ОСОБА_1 місцевим судом під час розгляду справи. Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2023 року, відносно нього без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя