Постанова Дніпровський апеляційний суд № 462/4343/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/785/24 Справа № 462/4343/23 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Шумило І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №462/4343/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання права власності в порядку спадкування, з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Хаустової Т.А., - ВСТАНОВИВ: В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла нарахована але недоотримана за життя пенсія. З метою отримання інформації щодо недоотриманих пенсійних виплат ОСОБА_2 позивач звернувся з запитом до управління ПФУ в Новоазовському районі Донецької області, проте у наданні відповіді йому було відмовлено. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року було визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 повної достовірної та об`єктивної інформації стосовно заборгованості по виплаті пенсії за період з 01 січня 2014 року по 21 грудня 2020 року та зобов`язано надати повну, достовірну та об`єктивну інформацію. 09 лютого 2023 року ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року надало розрахунок нарахованої, але не виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу, спадкоємцем майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є їхній син ОСОБА_1 . При зверненні в ГУ ПФУ в Донецькій області з адвокатськими запитами Пенсійний фонд відмовив в наданні повної, достовірної та об`єктивної інформації по недоотриманій пенсії померлого батька мотивуючи тим, що інформацію про суми пенсії, які залишилися недоотриманими у зв`язку зі смертю пенсіонерів, органи ПФУ відповідно до вимог ст.46 Закону України «Про нотаріат» надають нотаріусам. 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся з листом до Міністерства юстиції України з проханням надати інформацію про приватного нотаріуса Скалун Р.В. з метою реалізації своїх прав на спадкове майно, а також про можливість звернення до нотаріусів на теренах м.Львова. З витягів зі спадкового реєстру відомо, що спадкові справи після батьків позивача відкривав приватний нотаріус Скалун Р.В., який знаходився в м.Маріуполі Донецької області. Заяв про зупинення нотаріальної діяльності від приватного нотаріуса Скалуна Р.В. не надходило. Територія Маріупольського району Донецької області з 05 березня 2022 року віднесена до тимчасово окупованих територій. У зв`язку з відсутністю доступу до вже заведеної спадкової справи, що перешкоджає на теперішній час отриманню свідоцтва про право на спадщину, позивач може визнати право власності на спадкове майно в судовому порядку. В зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати за ним право власності на нараховану, але недоотриману пенсію в розмірі 61127,25 грн. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , визнати за ним право власності на недоотриману пенсію після, стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію в сумі 61127,25 грн. після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію в сумі 72690,08 грн. після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати ухваливши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що норма статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, регулює отримання недоотриманої пенсії з вини пенсіонера, а в даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з ч.2 ст.49 Закону №1058, з урахуванням вимог ст.46 не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. датою звернення за отриманням пенсії у випадку смерті пенсіонерів є дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_3 перебував на обліку в управлінні ПФУ в Новоазовському районі Донецької області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії проведена по 31 серпня 2014 року. Доплата за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року складає 72690,08 грн. Починаючи з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2021 року виплата пенсії ОСОБА_3 проводилась шляхом нарахування місячного розміру та включення до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі Пенсійна справа знята з обліку з 01 березня 2021 року у зв`язку зі смертю пенсіонера 17 лютого 2021 року. Звернення спадкоємців за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 відсутні. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні ПФУ в Новоазовському районі Донецької області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії проведена по 31 серпня 2014 року. Доплата за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2017 року складає 61 127,25 грн. Починаючи з 01 січня 2018 року по 30 квітня 2021 року виплата пенсії ОСОБА_2 проводилась шляхом нарахування місячного розміру та включення до сформованої відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в банківській установі. Пенсійна справа знята з обліку з 01 січня 2021 року у зв`язку зі смертю пенсіонера 21 грудня 2020 року. Звернення спадкоємців за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відсутні. Від нотаріуса інформації про відкриття спадкової справи та запитів не надходило. Відзив на апеляційну скаргу надано не було. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 в с. Шевченко Новоазовського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19 травня 2023 року (а.с 11). ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 в с. Шевченко Новоазовського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19 травня 2023 року (а.с. 12). Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру №69952171 від 07 вересня 2022 року, після смерті ОСОБА_2 в Маріупольському районні Донецької області приватним нотаріусом Скалун Р.В. 23 квітня 2021 року заведено спадкову справу за №96/2021 та 21 липня 2021 року видано свідоцтво про право на спадщину (а.с. 13). Згідно з витягом зі Спадкового реєстру №69952094 від 07 вересня 2022 року, після смерті ОСОБА_3 в Маріупольському районні Донецької області приватним нотаріусом Скалун Р.В. 23 квітня 2021 року заведено спадкову справу за №97/2021 та 15 вересня 2021 року видано свідоцтво про право на спадщину (а.с. 14). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року, яке набрало законної сили 09 березня 2022 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 повної достовірної та об`єктивної інформації на письмові звернення від 06.10.2021, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області надати ОСОБА_1 повну, достовірну та об`єктивну інформацію на письмові звернення від 06.10.2021 в строки передбачені Законом України «Про звернення громадян» (а.с. 15-18). 09 лютого 2023 року за №0500-0202-8/12366 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі №200/19318/21, надано інформацію на звернення 06.10.2021 та зазначено, що з 19 жовтня 1989 року ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком у зв`язку з досягненням пенсійного віку. ОСОБА_2 перебувала на обліку в УПФУ в Новоазовському районі Донецької області, виплата пенсії здійснювалась у зазначеному управлінні по серпень 2014 року. Згідно з центральною базою одержувачів пенсій ОСОБА_2 перебувала на обліку в Бердянському об`єднаному управлінні ПФУ Запорізької області та управлінні ПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області. Виплата пенсії в зазначених управліннях не здійснювалась. 30 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Лівобережного об`єднаного управління ПФУ м.Маріуполя Донецької області для виплати пенсії за фактичним місцем проживання. Виплата пенсії у Лівобережному об`єднаному управлінні ПФУ м. Маріуполя Донецької області здійснювалась з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року. Борг по пенсійній справі ОСОБА_2 був нарахований та облікований. Залишок боргу перед ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року склав 61 127,25 грн. (а.с. 19-20). Згідно з повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 24 жовтня 2022 року за №15707-14643/К-15/8-0500/22 ОСОБА_3 як внутрішньо переміщена особа, перебував на обліку з 01 січня 2018 року в Лівобережному об`єднаному управлінні ПФУ м. Маріуполя Донецької області. Пенсійні виплати одержував з 01 травня 2018 року по 28 лютого 2021 року. Заборгованість за період з січня 2018 року по 30 квітня 2018 року складає 9 826,84 грн. У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 пенсійну справу знято з обліку з 01 березня 2021 року. З витягів зі Спадкового реєстру відомо, що спадкові справи після ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відкривав приватний нотаріус Скалун Р.В. за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з повідомленням Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 квітня 2023 року, заяв про зупинення нотаріальної діяльності від приватного нотаріуса Скалуна Р.В. до міжрегіонального управління не надходило. Територія Маріупольського району Донецької області з 05 березня 2022 року віднесена до тимчасово окупованих РФ територій України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року №1668/39004 (а.с. 26). Відповідно до інформації про суму боргу нарахованої за життя пенсії ОСОБА_3 , яка за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року склала 72 690,08 грн., та суму боргу нарахованої за життя пенсії ОСОБА_2 , яка за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2017 року склала 61 127,25 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач успадкував належні спадкодавцям суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавці мали право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавців пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Апеляційний суд погоджується з даним висновком та зазначає наступне. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права приводить до висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Судувід 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц (провадження №14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України». Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі № 727/12371/21 припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, позивач успадкував належні спадкодавцям суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавці мали право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавців пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї, про що йдеться в постанові ВС від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц. Таким чином, ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до положень статті 1227ЦК України, має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2022 року немає. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду Українизалишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складений 17 січня 2024 року. Головуючий суддя: О.В.Агєєв