Постанова 4856 № 120/16632/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/16632/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович Суддя-доповідач: Моніч Б.С. 17 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Кузьмишина В.М. Боровицького О. А. за участю: секретаря судового засідання: Смілянець А. Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної прокуратури, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування з 27.03.2020 по 22.10.2021 (день звільнення) заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу прокурора місцевої (окружної) прокуратури, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру"; зобов`язати відповідача нарахувати позивачеві заробітну плату (включаючи оплату часу відпустки) за період з 26.03.2020 по 22.10.2021 (день звільнення), виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх установлених їй у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. з адміністративним позовом до Вінницької обласної прокуратури (далі Вінницька ОП, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування з 27.03.2020 по 22.10.2021 (день звільнення) заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу прокурора місцевої (окружної) прокуратури, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру"; зобов`язати відповідача нарахувати позивачеві заробітну плату (включаючи оплату часу відпустки) за період з 26.03.2020 по 22.10.2021 (день звільнення), виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх установлених їй у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись із рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року. Ухвалено нове рішення. Визнано протиправною бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо ненарахування з 27.03.2020 по 22.10.2021 заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу прокурора місцевої (окружної) прокуратури, розрахованого відповідно до положень ст.81 Закону України "Про прокуратуру". Зобов`язано відповідача нарахувати позивачеві заробітну плату (включаючи оплату часу відпустки) за період з 26.03.2020 по 22.10.2021, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх установлених їй у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Постановою Верховного Суду від 24.01.2023 скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі №120/16632/21-а залишено в силі. 28.09.2023 позивачем подано заяву до Вінницького окружного адміністративного суду про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 за виключними обставинами. Заява мотивована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 (№ 3-80/2022)(191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113ІХ. Вказано, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113ІХ, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 в адміністративній справі № 120/16632/21-а. IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відмовляючи у відкритті провадження за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022, щодо перегляду якого за виключними обставинами звернувся позивач, є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно воно не підлягає примусову виконанню, тому у значенні пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України не може переглядатися за виключними обставинами. ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на помилковість висновків суду про відсутність підстав для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства та необхідність застосування аналогії закону щодо неможливості перегляду рішення за виключними обставинами у зв`язку із тим, що воно примусовому виконанню не підлягає. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що подання заяви про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами забезпечує поновлення порушеного права особи внаслідок застосування у її справі положень закону, які не відповідали Конституції України, що свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи. Обмеження його права на перегляд рішення суду першої інстанції за виключними обставинами є необґрунтованим та об`єктивно невиправданим. Також апелянт зазначив, що суд дійшов хибного висновку, що підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами є обґрунтування, що воно не може переглядатись. Вінницька обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами за заявою позивача. Вказано, що пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України передбачено можливість перегляду за виключними обставинами судового рішення лише тоді, якщо таке рішення суду ще не виконане. Рішенням у цій справі відмовлено у задоволенні позову, відповідно воно не підлягає примусовому виконанню, тому у значенні п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України не може переглядатися за виключними обставинами. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Згідно частини 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Стаття 362 КАС України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами. Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення, зокрема, за виключними обставинами визначено статтею 363 КАС України. Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 5 статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України. Згідно з частиною 2 статті 363 КАС України з урахуванням положень частини 1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини 2 та частиною 5 статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Стаття 364 КАС України визначає вимоги щодо форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. При чому, питання відкриття провадження, зокрема, за виключними обставинами врегульовано статтею 366 КАС України. Відповідно до частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Згідно вимог частини 5 статті 366 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 363 цього Кодексу. Тобто, згідно указаних положень КАС України законодавець визначив єдину підставу для відмови у відкритті провадження, зокрема, за виключними обставинами. Як зазначив заявник, 13 вересня 2023 року йому стало відомо, що на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України опубліковано Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 3-80/2022, у зв`язку з чим 28 вересня 2023 року, тобто в межах строку, передбаченого п.4 ч. 1 ст. 363 КАС України, звернувся до суду із відповідною заявою. Враховуючи зазначені скаржником обґрунтування подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами (пункт 1 частини 5 статті 361 КАС України), в цій справі відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 366 КАС України та відмови у відкритті провадження за виключними обставинами, що помилково не враховано судом першої інстанції. При цьому, згідно вимог частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Суд першої інстанції залишив поза увагою указані вимоги процесуального законодавства, помилково відмовив у відкритті провадження за виключними обставинами, не перевірив заяву позивача на відповідність статті 364 КАС України, у зв`язку із чим безпідставно не забезпечив розгляд відповідної заяви позивача по суті його вимог, як це передбачено положеннями частини 4 статті 368 КАС України. Висновок про необхідність розгляду заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами по суті (за умови дотримання вимог статті 364 КАС України) узгоджується зі постановами Верховного Суду: від 26 вересня 2023 року у справі № 360/445/21, від 15 вересня 2023 року у справі № 260/1682/21, від 07 вересня 2023 року у справі № 280/12701/21, від 02 листопада 2023 року у справі № 120/4348/20-а. На підставі вищезазначеного, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за виключними обставинами, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі. Враховуючи викладені обставини, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами, наявні підстави для скасування його ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. VI. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи викладене, ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню в зв`язку з порушенням норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 18 січня 2024 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Боровицький О. А.