Ухвала КЦС ВС № 372/2938/21

УХВАЛА 15 січня 2024 року м. Київ справа № 372/2938/21 провадження № 61-18398ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти на загальну суму 403 729,14 грн, з яких: 2 % за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року за період з 04 серпня 2018 року по 26 листопада 2020 року у розмірі 388 815,66 грн; 3 % річних у якості компенсаційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26 листопада 2020 року по 04 серпня 2021 року у розмірі 14 913,48 грн. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ОСОБА_3 у частині стягнення 2 % за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року за період з 09 липня 2019 року по 26 листопада 2020 року, що дорівнює 230 409,28 грн. Роз`яснено наслідки відмови від позову або його частини у вигляді неможливості повторного звернення до суду із цими самими вимогами. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 % річних як компенсації втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 14 913,48 грн та 2 % річних за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року в розмірі 158 406,38 грн, а всього 173 319,86 грн. Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 17 815,16 грн витрат на правову допомогу, суму судового збору в розмірі 1 733,20 грн, а всього 19 548,36 грн. Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 1 152,05 грн, внесений згідно з квитанцією від 10 серпня 2021 року № 10083. Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року в частині стягнення 2 % річних за користування коштами відповідно до договору позики, а також додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 % за користування позикою в сумі 158 406,38 грн. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в суді першої інстанції, 79,00 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 30 658 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції з урахуванням частини десятої статті 141 ЦПК України. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 2 376,10 грн. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року в частині стягнення 3 % річних згідно із статтею 625 ЦПК України в апеляційному порядку не оскаржувалось. У липні 2023 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції 55 294,00 грн. Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. 22 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у даній справі становить 403 729,14 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00х250=671 000,00). Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібпідлягає касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун Є. В. Коротенко М. Є. Червинська