Постанова 4820 № 602/1082/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 року м. Хмельницький Справа № 602/1082/19 Провадження № 22-ц/4820/308/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. секретар судового засідання Дубова М.В. з участю представників учасників справи розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 602/1082/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», Шумський відділ ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд в с т а н о в и в: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий 14 вересня 2021 року Лановецьким районним судом Тернопільської області у справі № 602/1082/19 про «Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» 53751,82 доларів США по кредитному договору № 445 від 20 липня 2007 року ( в тому числі 48726,54 дол. США заборгованості по основному боргу, 5025,28 дол. США сума 3% річних по простроченому основному боргу) та 20070 грн. 26 коп. сплаченого судового збору». На підтримання своїх вимог ОСОБА_1 посилалася, що вказаний виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки його було видано для примусового виконання рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року, однак постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї на користь банку заборгованості за основним боргом в розмірі 48726,54 дол. США скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги, а рішення суду в частині стягнення 5025,28 дол. США сума 3% річних залишено без змін. З урахування вказаної постанови Верховного Суду нею було повністю погашено, стягнені 3% річних в розмірі 5 025, 28 Доларів США, а також судові витрати, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями. Таким чином, станом на даний час на примусовому виконанні органу ДВС знаходиться виконавчий лист, виданий для примусового виконання рішення суду, яке скасоване в частині стягнення основної суми заборгованості, а в іншій частині, в якій залишене без змін, однак рішення суду виконано повністю, тому стали наявними підстави, передбачені ч 2 ст. 432 ЦПК Українидля визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року у задоволенні заяви відмовлено. ОСОБА_1 не погодилася з такою ухвалою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, посилається на її незаконність та необґрунтованість. При цьому апелянтка вказує, що підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, є факт повного виконання нею як боржником судового рішення, а тому у боржника відсутній матеріальний обов`язок перед стягувачем, що є підставою відповідно до ч 2 ст 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 66958289 винесена 09 лютого 2023 року на підставі п. 9 ч 1 ст 39 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому державним виконавцем вказано про закриття провадження в частині стягнення 3% річних в розмірі 5 025, 28 Доларів США, але не вказано щодо 20 070 грн 26 коп сплаченого судового збору, хоча це було відображено у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, таким чином державний виконавець змінив відображення змісту резолютивної частини рішення суду, змінивши обов`язок боржника. Також апелянтка вказує, що окремий виконавчий лист щодо стягнення судового збору не видавався. ОСОБА_1 вважає безпідставними посилання суду, як на підставу відмови у задоволенні поданої заяви, на те, що боржником не погашено виконавчий збір на користь держави, так як відповідно до ч 7 ст 39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі визнання виконавчого документа таким що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується. З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву. Представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що боржником рішення суду виконано не в добровільному порядку, а в примусовому. Тому, оплата боржником боргу перед АТ «Ощадбанк» є підставою для закриття виконавчого провадження, а не для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Виконавче провадження на підставі оскаржуваного виконавчого листа закінчено фактично у зв`язку із повним його виконанням, а виконавчий лист скерований до суду. Також, посилається представник банку, що внесення державним виконавцем будь-яких змін у резолютивну частину рішення суду є лише припущенням заявника і нічим не підтверджується. Представник Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції також подало відзив на апеляційну скаргу, вказує, що боржник виконав свої зобов`язання перед стягувачем АТ «Ощадбанк» після відкриття виконавчого провадження, тому 09 лютого 2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження». Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки немає жодних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішенням Лановецького районного суду від 05 березня 2021 року задоволено позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» 53751,82 доларів заборгованості по кредитному договору №445 від 20 липня 2007 року, в тому числі 48726 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять шість) доларів США 54 центи заборгованості по основному боргу; 5025 (п`ять тисяч двадцять п`ять) доларів США 28 центів сума 3% річних по простроченому основному боргу) та 20070 гривень 26 копійок сплаченого судового збору. На підставі вказаного рішення суду 14 вересня 2021 року Лановецьким районним судом Тернопільської області у справі № 602/1082/19 видано виконавчий лист № 602/1082/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 53751 доларів США 82 центи та заборгованості та 20070,26 грн. судового збору На підставі даного виконавчого листа постановою державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження № 66958289. Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за основним боргом у розмірі 48 726, 54 доларів США скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 5 025,28 доларів США в рахунок 3% річних від простроченої суми основного боргу рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2022 року залишено без змін. Стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 100 323,24 грн. 23 січня 2023 року ОСОБА_1 сплатила 5025 доларів США 28 центів в рахунок погашення заборгованості згідно рішення суду у справі № 602/1082/19, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0711922320. Постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП № 66958289 від 09.02.2023 року, державним виконавцем Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі клопотання стягувача АТ «Державний ощадний банк України» з долученням копії постанови Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 602/1082/19, а саме: замість резолютивної частини: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк 53751 доларів США 82 центи заборгованості по кредитному договору № 445 від 20 липня 2007 року (в тому числі 48 726 доларів США 54 центи заборгованості по основному боргу: 5025 доларів США 28 центів сума 3% річних по простроченому основному боргу) та 20070 гривень 20 копійок сплаченого судового збору» зазначено резолютивну частину: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ Державний ощадний банк України 5025,28 доларів США в рахунок 3% річних від простроченої суми основного боргу» (постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 602/1082/19 (провадження 61-7521св22) від 21 грудня 2022 року рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Державний ощадний банк України заборгованість за основним боргом у розмірі 48726,54 долари США скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Державний ощадний банк України 5025,28 доларів США в рахунок 3% річних від простроченої суми основного боргу рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2022 року залишити без змін). Замість Сума коштів до стягнення за ВД: 1452018,74 гривня зазначити Сума коштів до стягнення за ВД : 5025,28 долари США. Замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 1452018,74 зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 183767,45 гривня. Замість Валюта:гривня зазначити Валюта: долари США (а.с. 9-10). Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 66958289, винесеною 09.02.2023 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюхою А.П., виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 602/1082/19, виданого 14.09.2021 року Лановецьким районним судом закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на стадії виконавчого провадження. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 травня 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року скасовано і постановлено нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задоволено частково. Скасовано постанову державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюха А.П. від 09.02.2023 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 66958289. Скасовано постанову державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюха А.П. від 09.02.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 66958289. Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2023 року скасовано, ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року залишено в силі. В мотивувальній частині постанови Верховний Суд зазначив, що змінивши оскаржуваною постановою від 09 лютого 2023 року відомості у резолютивній частині рішення, яка викладена у виконавчому документі, державний виконавець всупереч вимогам пункту 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень самостійно змінив обов`язок боржника, який підлягав виконанню на підставі рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року у справі № 725/3052/21, а тому Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено повноважень виконавця виносити постанову про зміну або доповнення реєстраційних даних до автоматизованої системи виконавчого провадження у випадку часткового скасування судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист. Разом з цим, сплативши 5 025,28 доларів США у рахунок погашення заборгованості згідно з рішення суду у справі № 602/1082/19, боржник фактично визнала наявну в неї заборгованість перед АТ «Ощадбанк» у розмірі 5 025,28 доларів США, а тому звертаючись до суду зі скаргою, скаржниця не довела наявність порушення її прав чи свобод рішеннями державного виконавця під час виконання судового рішення, не надала суду будь-яких доказів на підтвердження того, що наслідком винесення державним виконавцем постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних стала зміна (зокрема збільшення) розміру заборгованості боржника, визначена судовим рішенням. За нормами ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року по справі № 755/15479/14. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частинами 2, 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Проаналізувавши вказані норми права, взявши до уваги правову позицію Верховного Суду в постанові від 16 січня 2018 року по справі № 755/15479/14, слід дійти висновку, що якщо виконавчий лист вже пред`явлено до примусового виконання, виконавче провадження було відкрите і вчинялись відповідні дії у даному виконавчому провадженні, а боржник лише після цього повністю сплатив заборгованість на користь стягувача, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не має, оскільки виконавче провадження в цьому випадку має бути закінчене на підставі повного фактичного виконання судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження, а тому, добровільне виконання виконавчого документа можливе лише до моменту відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій. Як встановлено судом після ухвалення Верховним Судом постанови від 21 грудня 2022 року в даній справі рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 5 025,28 доларів США в рахунок 3% річних від простроченої суми основного боргу залишено без змін, боржник ОСОБА_1 на час відкриття виконавчого провадження - 27.09.2021 року мала борг перед стягувачем в розмірі даної суми, який добровільно погасила стягувачу лише 23.01.2023 року, тобто після відкриття виконавчого провадження та початку примусового виконання виконавчого листа. При цьому колегія суддів приймає до уваги, що постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року скасовано постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, а ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), про скасування постанови державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюха А.П. від 09.02.2023 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 66958289 та постанови державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюха А.П. від 09.02.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 66958289 залишено без змін. Тобто на даний час постанови державного виконавця від 09.02.2023 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 66958289 та від 09.02.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 66958289 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є чинними. За таких обставин, наявності чинної постанови державного виконавця від 09.02.2023 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 66958289 щодо суми боргу і визначення її відповідно чинних судових рішень в розмірі 5 025,28 доларів США, погашення боржником даного боргу в сумі 5 025,28 доларів США 23 січня 2023 року, тобто фактичного виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, після відкриття виконавчого провадження, наявності чинної постанови державного виконавця від 09.02.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 66958289 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. З цих підстав доводи апеляційної скарги, про визнання виконавчого листа в повному обсязі слід відхилити, оскільки такі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, суперечать нормам цивільного процесуального законодавства та правовим позиціям Верховного Суду. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17 січня 2024 року. Судді А.М.Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова