Постанова 4811 № 464/7791/23

Справа № 464/7791/23 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 33/811/1862/23 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Галича Павла Орестовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Сихівського районного суд м. Львова від 4 грудня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, і накладено на нього стягнення, у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 30 жовтня 2023 року о 15:30 год., м. Львів, вул. Пасічна, 175, керуючи автомобілем марки «Toyota», номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не зреагував на її зміну, під час руху заднім ходом не переконався у безпеці маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Renault», номерний знак НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого отримав технічні пошкодження. Окрім цього, ОСОБА_1 будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події та не повідомив про це підрозділ поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3б; 2.10а,д; 10.9 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову місцевого суду в частині накладення стягнення, застосувати до нього штраф у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суд м. Львова від 4 грудня 2023 року, оскільки він направив апеляційну скаргу 13 грудня 2023 року на адресу суду, що підтверджується квитанцією з поштового відділення, разом із тим дана апеляція не була отримана місцевим судом, у зв`язку із чим він був вимушений подати апеляційну скаргу повторного 27 грудня 2023 року. Наголошує, що з постановою суду першої інстанції не погоджується в частині накладення стягнення, оскільки таке є надмірно суворе. Місцевим судом не дотримано в повній мірі вимог закону, передбачених ст. 23, ч. 2 ст. 33 КУпАП. Повідомляє, що він є підприємцем та потребує використання транспортного засобу, оскільки виконує будівельні роботи (ремонти фасадів, ремонти бомбосховищ), вину свою визнає, щиро розкаюється. Зазначає, що вчинив зіткнення з автомобілем «Renault Duster», на протязі тривалого часу чекав власника автомобіля, після чого залишив місце ДТП, оскільки мав невідкладні справи, мав намір повернутися ввечері, щоб знайти власника транспортного засобу, залишив свій номер телефону під склом автомобіля та хотів відшкодувати завдану шкоду, проте водій даного автомобіля не мав намір з ним спілкуватися. Зазначає, що він до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, та після ДТП не вчиняв жодних порушень, даний інцидент мав місце вперше, окрім того звертає увагу, що ремонт автомобіля було повністю покрито страховкою, претензій від потерпілої сторони жодних немає. 12 січня 2024 року ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_2 . Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 направляла первинну апеляційну скаргу 13 грудня 2023 року, що підтверджується чеком з поштового відділення, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Заслухавши, виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку аргументів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 122-4 КпАП України передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Відповідно до ст. 124 КУпАП України, передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП підтверджена дослідженими судом першої інстанції доказами, та у апеляційній скарзі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчиненні адміністративні правопорушення суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини справи, прийшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 122-4 КУпАП, а саме в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення судом не в повній мірі були враховані положення ст. 33 КУпАП. Відповідно до вимог даної норми закону, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Санкцією ст.124 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Санкцією ст. 122-4 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Отже, санкції інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень, передбачають альтернативні види стягнень. За наявності альтернативного виду стягнення у виді штрафу, суд, належним чином, в постанові не обґрунтував підстав для обрання йому стягнення суворішого, у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Такий висновок суду першої інстанції щодо обраного до правопорушника найбільш суворого виду адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає необґрунтованим. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, визнав свою вину, є підприємцем та потребує використання транспортного засобу в своїй діяльності, оскільки виконує будівельні роботи (ремонти бомбосховищ та інші) та перевозить матеріли власним транспортним засобом, залишив місце ДТП у зв`язку із службовою необхідністю, намагався знайти потерпілого для того щоб відшкодувати завдану шкоду. Окрім того, він раніше до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП не притягувався. Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124,122-4 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість. У відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, апеляційний суд враховує особу правопорушника, конкретні обставини справи те, що дані правопорушення ним вчинено вперше, раніше до адміністративної відповідальності за такою категорією правопорушень він не притягувався, вину визнав та щиро кається у вчиненому, є підприємцем, автомобіль використовує для перевезення будівельних матеріалів. Апеляційний суд вважає, що за наведених обставин застосоване відносно водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік є надто суворим, а тому таке слід змінити та накласти стягнення відповідно до мінімальної санкції ст. 122-4 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. На підставі викладеного, вважаю за необхідне задовольнити апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та змінити постанову Сихівського районного суду м. Львова від 4 грудня 2023 року в частині накладення адміністративного стягнення та накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суд м. Львова від 4 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Сихівського районного суд м. Львова від 4 грудня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення змінити. Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. В решті постанову суду залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.