Постанова Київський апеляційний суд № 759/19052/23

Постанова Іменем України 15 січня 2024 року м. Київ провадження №33/824/295/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф. за участю ОСОБА_1 його захисника Русакова Сергія Олександровича розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Русакова Сергія Олександровича на постанову Святошинського районного суду м. Києва в складі судді Коваль В. О. від 06 грудня 2023 року у справі №759/19052/23 Святошинського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 У С Т А Н О В И В: 18 вересня 2023 року інспектором з ОПБ, капітаном УПП в м. Києві Кучером А. В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №024499 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 18.09.2023, о 23 год. 30 хв., на вул. Жмеринська, 24, в м. Києві, керував транспортним засобом «Porsche Cаyenne», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. В протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначено, що до протоколу додаються відео з бодікамер 470894, 470203 та направлення до медичного закладу. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - Русаков С. О. подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що він відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Вказував, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що він керував автомобілем. Додав, що одразу після складання протоколу пройшов огляд у медичному закладі, стан сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено, однак місцевий суд не надав можливості долучити до матеріалів справи висновок та позбавив можливості надати пояснення у засіданні стосовно події. За вказаних обставин просив скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні 15.01.2024 ОСОБА_1 та його захисник Руснаков С. О. надали пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, захисник ОСОБА_1 - Руснаков С. О. звертав увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Руснакова С. О., вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 18.09.2023, о 23 год. 30 хв., на вул. Жмеринська, 24, в м. Києві, керував транспортним засобом «PorscheCаyenne», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 повністю доведена у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №024499 від 18.09.2023; направленням на огляд ОСОБА_1 , постановою серії ЕАТ №7765217 від 19.09.2023 відносно ОСОБА_1 та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Скаржник помилково вважає, що судом неповно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визнано його винним за відсутності доказів відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу і це свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, з огляду на наступне. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп`яніння. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу 2 Інструкції). У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому, обставини відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації. Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останнього від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована технічними засобами відео фіксації. З вищенаведеного вбачається, що положення Інструкції пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, то у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеним факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу такого водія за встановленого факту керування транспортним засобом. Більше того, матеріали справи містять відомості щодо підстав зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 . Такі обставини зафіксовані постановою серії ЕАТ №7765217 від 19.09.2023. Отже, при виявленні ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 у поліцейських виникла законна вимога до останнього щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а у водія ОСОБА_1 виник обов`язок пройти такий огляд, невиконання якого є порушенням п. 2.5 ПДР. Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису. Отже, у справі, що переглядається встановленню підлягають факти керування ОСОБА_1 автомобілем а також, з урахуванням доводів апеляційної скарги перевірці підлягає факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №024499 від 18.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 , 18.09.2023, о 23 год. 30 хв., на вул. Жмеринська, 24, в м. Києві, керував транспортним засобом «Porsche Cаyenne», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку. В протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 підписувати протокол відмовився (а. с. 1). З направлення на огляд водія ОСОБА_1 до КМНКЛ «Соціотерапія» вбачається, що в останнього виявлені наступні ознаки сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та тремтіння пальців рук (а. с. 3). Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо незаконності зупинки його автомобіля з огляду на наступне. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час. Відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Згідно з п.п., 5, 6, 7 ч.1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. З наведеного вбачається, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. З матеріалів справи вбачається, що події, відображені у протоколі серії ААД №024499 від 18.09.2023 та постанові серії ЕАТ №7765217 від 19.09.2023, відбувалися під час дії воєнного стану. З копії постанови серії ЕАТ №7765217 від 19.09.2023 вбачається, що підставою зупинки ОСОБА_1 було те, що останній керуючи транспортним засобом «Porsche Cаyenne», д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком перед початком руху (а. с. 6). З огляду на викладене доводи скаржника щодо безпідставної зупинки транспортного засобу не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що матеріалами справи, а саме постановою серії ЕАТ №7765217 від 19.09.2023, підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Porsche Cаyenne», д.н.з. НОМЕР_1 . Як на перевірку доводів скаржника, судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з бодікамери поліцейського, що містяться на СД-диску (а.с. 7), щодо яких суд зазначає наступне. Відеозаписом зафіксовано, що поліцейський автомобіль перебуває в русі, після чого зупиняється, та поліцейський підходить до автомобіля «Porsche Cаyenne», д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть у правій смузі руху з увімкненим двигуном та ближнім світлом фар, за кермом якого, на місці водія знаходився ОСОБА_1 . Поліцейський повідомив причину зупинки, а саме, що водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком перед початком руху. ОСОБА_1 повідомив, що з друзями їхав додому після святкування. Під час спілкування у поліцейського виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. А саме поліцейський органолептичним сприйняттям почув запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 після чого попросив останнього дихнути в його сторону. Також поліцейським проведено додаткову перевірку на наявність ознак сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Після чого поліцейський підтвердив наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. На пропозицію поліцейського в установленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 категорично відмовився проходити такий огляд, як на місці зупинки так і у медичному закладі. ОСОБА_1 посилався на те, що в нього вже був досвід проходження огляду на приладі «Drager», і він не довіряє даному приладу. Після чого, поліцейський детально роз`яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме, що водій може пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Drager». У випадку незгоди з результатами такого огляду, чи у випадку відмови від проходження огляду на місці зупинки водій може пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я. Також поліцейський роз`яснив, що у випадку відмови від проходження огляду, водій порушить п. 2.5. ПДР за що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Після роз`яснення поліцейським процедури проходження огляду ОСОБА_1 не висловив згоду на проходження огляду ні за допомогою приладу «Drager», ні у медичному закладі. Лише постійно повторював, що не довіряє приладу «Drager». Після тривалої бесіди з поліцейським ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і у медичному закладі. При цьому, зазначені вище протокол, направлення, постанова серії ЕАТ №7765217 та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що відеозапис викладений на диску не є безперервним, однак об`єму відео, що містяться на цьому диску, достатньо для перевірки встановлених судом обставин визнання факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Доводи скаржника про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння спростовуються відеозаписом і не свідчить про порушення прав ОСОБА_1 та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на те, що законом не встановлено вимоги щодо обов`язкового висловлення вербальним шляхом незгоди із пропозицією пройти огляд, адже в даному випадку сукупність обставин, встановлених судом, вказує на те, що ОСОБА_1 висловив незгоду своїми пасивними діями, а саме ігнорував пропозиції та роз`яснення поліцейських, з посиланням на недовіру до приладу «Drager». Більше того, в подальшому відеозаписом зафіксовано відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про встановлений факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, і як наслідок наявності в діях останнього порушення п. 2.5 ПДР України. Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимог цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. І для такої реалізації його права, останній отримував посвідчення водія та здавав відповідні тести. Відтак п. 2.5 ПДР відомий ОСОБА_1 , як і відомий установлений законом порядок проходження огляду на стан сп`яніння, а тому доводи про порушення порядку процедури огляду є безпідставними. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказами. Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки з використанням приладу «Drager» та в закладі охорони здоров`я, що підтверджено доказами в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №024499 від 18.09.2023; направленням на огляд ОСОБА_1 , постановою серії ЕАТ №7765217 від 19.09.2023 відносно ОСОБА_1 та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Доводи апеляційної скарги, щодо неналежного повідомлення та неможливості надати пояснення і заперечення не є підставою для скасування судового рішення. Крім того, таке право ОСОБА_1 відновлено шляхом перегляду справи судом апеляційної інстанції. Долучений до апеляційної скарги висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», яким встановлено тверезий стан ОСОБА_1 не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Дійсно, до апеляційної скарги висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» №004834 від 28.09.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» в порядку самозвернення, згідно заяви 19.09.2023, о 02 год. 15 хв., був оглянутий лікарем та за результатами огляду встановлено тверезий стан у громадянина ОСОБА_1 (а. с. 31). Разом з тим, з урахуванням положень ч. 4 ст. 266 КУпАП, законом не передбачено проходження огляду у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду в порядку самозвернення, оскільки такий огляд проводиться на вимогу та в присутності поліцейського. Відтак, висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» №004834 від 28.09.2023 не спростовує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто порушення останнім п. 2.5 ПДР України. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол серії ААД №024499 від 18.09.2023 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності. У даній справі не підлягають встановленню та перевірці обставини перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такі обставини перевіряються судом у випадку порушення водієм п. 2.9.а ПДР України, в той час як у даній справі протокол складено за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, і перевірці підлягає саме обставина відмови від проходження огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР, за що і складено протокол відносно ОСОБА_1 . Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Русакова Сергія Олександровича - залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. Ф. Мазурик