Ухвала КАС ВС № 420/14504/23

УХВАЛА 17 січня 2024 року м. Київ справа №420/14504/23 адміністративне провадження №К/990/1195/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Соколова В.М., Мартинюк Н.М., перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, що передбачено абзацом 11 частини першої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі його керівника, надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, та оформити належним чином його військово-облікові документи, зокрема проставити у них відмітку про надання відстрочки, на підставі абзацом 11 частини першої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, позов задоволено. 03 січня 2024 року засобами поштового зв`язку відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (повний текст виготовлено та підписано 04 грудня 2023 року) у цій справі. Предметом спору у цій справі є правомірність відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, що передбачено абзацом 11 частини першої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, Суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху. Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте відповідачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. В касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має фінансової служби та обслуговується фінансовою службою ІНФОРМАЦІЯ_2. Через вказані обставини сплата судового збору затримується, оскільки штатний юрист подає по команді рапорт на виділення коштів для сплати судового збору, який розглядається в ІНФОРМАЦІЯ_2. Сплата за вказаними рапортами здійснюється не частіше ніж раз в місяць. Зважаючи на те, що рішення судом апеляційної інстанції винесене в грудні враховуючи завершення бюджетного періоду сплата судового збору можлива не раніше лютого 2024 року. Перевіривши викладені доводи щодо несплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому отримання фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, який звернувся до суду в 2023 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру. Рішеннями судів попередніх інстанцій позов задоволено. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 гривні. Отже, ціна позову в частині оскаржених позовних вимог немайнового характеру складає 1073, 60 грн (2684,00 грн х 0,4). Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2147,20 гривень (200% від 1073, 60 грн) за одну позову вимогу майнового характеру. Отже, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 гривень. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху й установити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: 1 Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору у цій справі.

2. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: В.М. Соколова Н.М. Мартинюк