LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд460/15434/21

від 17.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/15434/21 пров. № А/857/20660/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, вимоги,- суддя в 1-й інстанції Дудар О.М., час ухвалення рішення 14.09.2023 року, 15:34 год., місце ухвалення рішення м.Рівне, дата складання повного тексту рішення 25.09.2023 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, вимоги. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2021 №460098-2406-1714 та податкову вимогу від 13 жовтня 2021 року №0027866-1304-1714. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та формування податкової вимоги договір оренди землі, що став підставою для нарахування орендної плати, був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав та не визнаний у судовому порядку недійсним. Отже, дії контролюючого органу є правомірними. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Листом від 29.01.2021 №104102-30 Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області надала Головному управлінню ДПС у Рівненській області перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності на території Немовицької сільської ради станом на 01.02.2021 (а.с.44). У зазначеному переліку за №28 є інформація про договір оренди землі (далі Договір), укладений 05 лютого 2019 року між Немовицькою сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на підставі рішення Немовицької сільської ради від 24.01.2019 №893 земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівною та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.а.с.8-10). Згідно із п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1.1419га (кадастровий номер 5625485400:11:001:0040), а п.3 - визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1184372,65грн. Відповідно до п.8 Договору, орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа поточного місяця в розмірі 1/2 частини щорічної орендної плати, що становить 7895.82грн на рахунок місцевого бюджету Немовицької сільської ради. Пунктом 40 Договору передбачено, що цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав, реєстрацію обумовленого договору оренди земельної ділянки від 05.02.2019 проведено 05.09.2019 (номер запису про інше речове право 30226267) відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.02.2019 за індексним №345455235 (а.с.49). За наслідками аналізу інформації Немовицької сільської ради Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2021 №460098-2406-1714, яким ОСОБА_1 визначено за 2021 рік податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 94749,81грн (а.с.5). Надалі Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано податкову вимогу від 13.10.2021 №0027866-1304-1714, якою ОСОБА_2 повідомлено, що станом на 12.10.2021 сума її боргу з орендної плати з фізичних осіб, яка підлягає терміновій сплаті, становить 94749,81грн (а.с.6). Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010 N2755-ІV (далі - Податковий кодекс України). Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Згідно із ст.269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно з пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України). Згідно з п.п.288.2, 288.3 ст.288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду. Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві та її представник у судовому засіданні стверджували, що договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5625485400:11:001:0040 із Немовицькою сільською радою Романюк М.С. не укладала. Про існування такого договору позивач дізналася під час телефонної розмови з працівником Сарненської ДПІ, який повідомив їй про необхідність сплачувати орендну плату за землю. Судом першої інстанції вірно встановлено, що у провадженні загальних судів перебувала цивільна справа №572/1537/21 за позовом ОСОБА_1 до Немовицької сільської ради Сарненського району, третя особа Сарненська районна державна адміністрація, про визнання договору неукладеним, скасування рішення державного реєстратора. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 18.01.2022 у справі №572/1537/21 (а.а.с.67-70) позовні вимоги ОСОБА_1 до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області задоволено повністю: визнано неукладеним договір оренди землі від 05 лютого 2019 року між Немовицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5625485400:11:001:0040, загальною площею 1.1419га; скасовано рішення державного реєстратора Сарненської районної державної адміністрації Мельник Наталії Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45455235 від 11.02.2019, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі серія та номер б/н, виданий 05.02.2019, номер запису про інше речове право: 30226267 від 05.02.2019. Постановою Рівненського апеляційного суду від 08.09.2022 у справі №572/1537/21 (а.а.с.77-80) апеляційну скаргу Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області частково задоволено: скасовано рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2022 року; відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа Сарненська районна державна адміністрація, про визнання договору неукладеним, скасування рішення державного реєстратора. Постановою Верховного суду від 24.05.2023 у справі №572/1537/21 (а.а.с.146, зворот 152) постанову Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, третя особа Сарненська районна державна адміністрація, про скасування рішення державного реєстратора скасовано та залишено в силі в цій частині рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2022 року. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року залишено без змін. Відповідно до ч.1 ст.359 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно із ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що судове рішення у справі №572/1537/21 має преюдиційне значення для цієї справи, оскільки встановлює обставини у спірних правовідносинах, зокрема, визнає неукладеним договір оренди землі, що став підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку у спірних правовідносинах. У сукупності викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для нарахування позивачу орендної плати за землю відсутні. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 460/15434/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 січня 2024 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»