Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/10718/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/10718/23 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, - У С Т А Н О В И В: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області звернулася до з позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-16-009211 від 07.07.2023. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача. Зазначає, що є неспростованими доводи позивача про те, що під час здійснення закупівлі Замовником було вірно визначено позицію щодо групи цифр за категорією та відповідною назвою, застосовано показники цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також дотримано особливості визначення предмета закупівлі для закупівлі відповідних послуг. Крім того, у Висновку Держаудитслужба не конкретизувала, яких саме заходів необхідно вжити, не визначила спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність Висновку. Також вказує, що Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями не встановлено вимог щодо завантаження до електронної системи закупівель додатків до тендерної документації окремими файлами, та те що примірна тендерна документація має рекомендаційний характер та її положення можуть змінюватися замовником, тендерна документація, опублікована Замовником, розроблена з дотримання норм чинного законодавства. Зазначає, що Невідповідність висновку відповідача, який є предметом оскарження, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є підставою для визнання його протиправним і скасування. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Служба автомобільних доріг у Чернігівській області (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області) (далі - Позивач/Служба) є замовником за публічною закупівлею UA-2023-03-16-009211-а «ДК 021:2015: (51310000-8) Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо- та відеоапаратури (Послуги зі встановлення систем моніторингу за станом доріг та умовами руху: улаштування відеокамер спостереження на автомобільних дорогах загального користування державного значення в Чернігівській області за рахунок експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них)» (далі - Закупівля). За результатами проведення публічної закупівлі шляхом застосування конкурентної процедури відкритих торгів, 29.03.2023 переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРКОМ». У зв`язку з цим, між Службою як замовником та ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРКОМ» як переможцем було укладено договір від 04.04.2023 №23079. 04.07.2023 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі - Відповідач/Держаудитслужба) опублікувало Наказ №34-з «Про початок моніторингу процедур закупівель». За результатами моніторингу вищевказаної публічної закупівлі Держаудитслужба 07.07.2023 на сторінці закупівлі (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA- 2023-03-16-009211-а ) опублікувала висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-16-009211-а (надалі - Висновок) (копію Висновку долучаємо), яким установлено наступні порушення: не зазначення коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі; не завантаження до електронної системи закупівель додатків до тендерної документації окремими файлами. З огляду на встановлені порушення, Держаудитслужба зобов`язала врахувати виявлені порушення та дотримуватися вимог пункту 14 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі від 11.06.2020 №1082, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 та пункту 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» під час унесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення про проведення відкритих торгів та Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 за №680 «Про затвердження примірної тендерної документації» під час завантаження до електронної системи закупівель додатків до тендерної документації окремими файлами. Не погоджуючись з висновками за результатами проведення моніторингу та вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся з цим позовом до суду. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про правомірність спірного висновку. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст.1 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Так, ч. 1 ст. 5 Закону №2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 25.12.2015 №922-ХП «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Частиною 4 ст. 7 Закону №922 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Метою Закону №922 є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону №922. Наразі ч. 6 ст. 8 Закону №922 передбачено, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Крім того, ч. 2 ст. 8 Закону №922 передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох визначених у цій статті підстав. Так, судом першої інстанції встановлено, що підставою для проведення моніторингу закупівлі за унікальним номером UA-2023-03-16-009211-а, відповідно до пункту 4 частини другої статті 8 Закону №922, стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Відповідно до наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі - Управління) від 03.07.2023 №34-з «Про початок моніторингу процедур закупівель», відділом контролю у сфері закупівель розпочато проведення моніторингу закупівлі за унікальним номером UA-2023-03-16-009211-а, здійсненої позивачем. Наразі, відповідно до даних електронної системи закупівель Prozorro, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі Управлінням оприлюднено 03.07.2023, вищевказаний наказ - 04.07.2023 об 17:04. Так, ч. 4 ст. 8 Закону №922 визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922, висновок за результатами моніторингу закупівлі підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Як зазначено в розділі II «Констатуюча частина» Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-16-009211-а №222 (далі - Висновок №222), моніторинг закінчений 07.07.2023, Висновок №222 в електронній системі закупівель опублікований 07.07.2023. Як передбачено ч. 19 статті 8 Закону №922, форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати процедури закупівлі (далі - Порядок №522). Частиною сьомою статті 8 Закону №922 передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються: - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; - назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; - унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; - опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; - зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Отже, колегія суддів зазначає, що спірний висновок повністю відповідає положенням Наказу Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 та статті 8 Закону №922. Відповідно до вимог ч.17 ст. 8 Закону №922 обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником здійснювався в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Вся інформація під час проведення моніторингу закупівлі суб`єктом владних повноважень і позивачем оприлюднювалась в електронній системі закупівель. Зокрема, 06.07.2023 о 11:18:56 Управління через електронну систему закупівель направило запит замовнику на пояснення. Замовник 16.07.2023 о 15:00:40 надав органу державного фінансового контролю відповідь на запит. Щодо порушення вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей, колегія суддів звертає увагу на наступне. Пунктом 14 Порядку №1082 передбачено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Відповідно до пункту 24 Особливостей, замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Наразі, судом першої інстанції встановлено, що в Оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2023-03-16-009211-а, сформованого електронною системою закупівель у файлі формату «.pdf» позивач вказав: « вид предмета закупівлі: «Послуги»; назву предмета закупівлі: «ДК 021:2015: (51310000-8 Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо- та відеоапаратури (Послуги зі встановлення систем моніторингу за станом доріг та умовами руху: улаштування відеокамер спостереження на автомобільних дорогах загального користування державного значення в Чернігівській області за рахунок експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них).»; код за єдиним закупівельним словником: «ДК 021:2015:51310000-8: Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо- та відеоапаратури.». Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону №922, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Крім того, як передбачено пунктом 21 частини першої статті 1 Закону №922, послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Разом з тим, листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.09.2020 №3304-04/53972-06 «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель» надало органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, підприємствам та іншим суб`єктам сфери публічних закупівель роз`яснення щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту зокрема (стор.5 листа) та зазначило, що код Єдиного закупівельного словника зазначається в ЕСЗ замовником самостійно із зазначенням коду, який найбільше відповідає предмету закупівлі. Колегія суддів звертає увагу, що Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12. 2015 № 1749 (далі - Національний класифікатор) установлює коди та назви товарів, робіт та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет договору. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна. Наразі, позивачем визначено код - 51310000-8 Послуги зі встановлення радіо-, телевізійної, аудіо- та відеоапаратури. Національний класифікатор містить наступну позицію щодо послуг, які мав намір придбати позивач, а саме: 51314000-6 - Послуги зі встановлення відеоапаратури. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, під час внесення інформації до Оголошення про проведення відкритих торгів у полі: «Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі»,- мав зазначити 51314000-6 - Послуги зі встановлення відеоапаратури. З питання не недотримання позивачем Наказу №680 щодо завантаження до електронної системи закупівель додатків (Додаток 1-2) до тендерної документації окремими файлами, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону №922 «Уповноважений орган» - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону №922 визначено, що основною функцією Уповноваженого органу є розроблення і затвердження примірної тендерної документації. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Наказом №680 затвердило, зокрема, Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Так, як зазначено в Оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2023-03- 16-009211-а, оприлюдненого позивачем в електронній системі та у пункті 4 Вступної частини Висновку №222 - застосована процедура закупівлі -відкриті торги з особливостями. Разом з тим, як обумовлено в Наказі №680, ця Примірна тендерна документація формується та подається в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та 'електронний документообіг». Примірна тендерна документація містить: обов`язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону України- «Про публічні закупівлі» (далі,-: Закон), яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом. У графі "1" зазначається нумерація, у графі "2" - перелік складових тендерної документації, у графі "З" - вимоги щодо їх заповнення відповідно до Закону; інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель; додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами». Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі від 02.07.2017 вих№3302-06/3 812-06 «Щодо розробки тендерної документації» вказало, що тендерна документація подається замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. Зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Таким чином, Наказ №680 встановив імперативну норму щодо обов`язку всіх замовників завантажувати в електронну систему закупівель додатки до тендерної документації окремими файлами. Таким чином, обов`язок по завантаженню документів до електронної системи закупівель покладається на замовника, жодним чином не стосується учасників відкритих торгів та не вимагає вчинення будь-яких дій з їх сторони. Оскільки Замовником не завантажено до електронної системи закупівель Додатків І, 2, З, 4 та 5 до тендерної документації окремими файлами, то останнім не дотримано вимог Наказу №680 Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.10.2022 у справі №560/5976/20. Також, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що відповідно до абз. «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, на державну реєстрацію не подаються, зокрема, нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші). Не затвердження Міністерством юстиції України Наказу №680 має правові наслідки лише у вигляді того, що недотримання його вимог не може бути підставою для прийняття рішень про притягнення до відповідальності осіб, на яких не розповсюджується його дія. Таким чином, враховуючи вищевикладене, помилковим є твердження позивача, що додатки до тендерної документації не потрібно завантажувати окремими файлами та що Наказ №680 мав пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті рішення Управлінням дотримано всіх складових необхідного (справедливого) балансу між суспільним (публічним) та приватним інтересом (принципу пропорційності). Окремо слід зазначити, що за результатами моніторингу процедури закупівлі жодних фінансових санкцій чи адміністративних стягнень до позивача за результатами моніторингу закупівлі застосовано не було. Щодо способу усунення виявлених порушень, колегія суддів звертає увагу на наступне. У п.3 Висновку №222 Управління зазначило про усунення порушення у сфері публічних закупівель, зобов`язавши замовника: врахувати виявлені порушення та дотримуватися вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей під час унесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення про проведення відкритих торгів та Наказу №680 під час завантаження до електронної системи закупівель додатків до тендерної документації окремими файлами. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Як передбачено пунктом 3 розділу III Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Таким чином, Управління у пункті 3 Висновку №222, з посиланням на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку, зазначило: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області зобов`язує: - врахувати виявлені порушення; - дотримуватися вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей під час унесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення про проведення відкритих торгів та Наказу №680 під час завантаження до електронної системи закупівель додатків до тендерної документації окремими файлами. Із встановлених судами обставин вбачається, що суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 у подібних правовідносинах. За приписами частини восьмої статті 7-1 Закону №922-VIII Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Отже, якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного суб`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №820/3534/16 та від 03.06.2020 у справі №826/18894/16. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі слід відмовити. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 15.01.2024р.)