Постанова 4855 № 640/8726/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8726/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Оксененка О.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом Служби автомобільних доріг у Київській області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-09-03-002363-а від 31.05.2022. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а підставою для прийняття оскаржуваного висновку були виявлені під час здійснення моніторингу процедури закупівлі порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, а спосіб усунення порушень є чітким та зрозумілим. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оприлюднення рішення про визначення переможця процедури закупівлі відбулось в межах строку, встановленого ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», подані ТОВ «Зефір Інжиніринг» документи у складі пропозиції відповідали вимогам тендерної документації, а оскаржуване рішення відповідача не визначає чіткого способу усунення порушень. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 06.05.2022 по 26.05.2022 відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-09-03-002363-а, замовником якої є Служба автомобільних доріг у Київській області, за результатами якої складено висновок від 31.05.2022, в якому відображено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Зефір Інжиніринг» установлено порушення вимог п.10 ст.29 та абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі». З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівенль, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись ст.5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с.8-11). Не погодившись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем п.10 ст.29 та абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відповідає фактичним обставинам справи. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII). Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Статтею 5 Закону №2939-ХІІ встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Статтею 8 Закону №922-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом. Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Колегія суддів зазначає, що у цій справі предметом оскарження є висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі, яким зобов`язано позивача як замовника здійснити відповідні заходи щодо усунення виявлених порушень. Такий висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, а тому має відповідати критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово наводився Верховним Судом, зокрема у постанові від 21.01.2021 у справі №240/9993/19. В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії. З висновку від 31.05.2022 про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-09-03-002363-а вбачається, що відповідачем встановлено наступні порушення: 1) за результатами моніторингу установлено, що Замовник 12.10.2021 розпочав розгляд тендерної пропозиції ТОВ «Зефір Інжиніринг», та 21.10.2021 (понад п`ять робочих днів) розмістив протокольне рішення уповноваженої особи від 21.10.2021 № 61-6-21 про визначення переможця. Також, в електронній системі закупівель відсутня інформація про продовження строку розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів, чим порушено п.10 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) ТОВ «Зефір Інжиніринг» в тендерній пропозиції надав інформацію про виконання аналогічного договору від 17.09.2021, а саме договір підряду від 10.08.2020 № 10/08-20П. В пункті 1.2 зазначено, що об`єм, характер і вартість робіт, визначається згідно з проектно- кошторисною документацією, яка є його невід`ємною частиною. В пункті 11.11 зазначено Додатками до Договору є: 11.11.1 Додаток № 1 - Договірна ціна з розрахунками: Доповнення № 1 до Додатку № 1 - локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1-3 на Штучні споруди - міст через струмок км 192 + 210 (далі - доповнення № 1); Доповнення № 2 до Додатку № 1 - локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1-4 на Штучні споруди - міст через струмок км 198+526 (далі - доповнення № 2). При цьому, учасник ТОВ «Зефір Інжиніринг» у складі тендерної пропозиції надав копію аналогічного договору підряду від 10.08.2020 № 10/08-20П та додаток №1 до нього. При цьому доповнення № 1 та № 2 до договору від 10.08.2020 № 10/08-20П відсутні. Однак, на порушення вимог абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Зефір Інжиніринг», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» та уклав з ним Договір. Відповідно до п.10 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Судом встановлено та визнається сторонами, що днем визначення найбільш економічно вигідної пропозиції у процедурі закупівлі №UA-2021-09-03-002363-а є 12.10.2021, в той час, як протокольне рішення про визначення переможця процедури закупівлі було оприлюднено замовником 21.10.2021, що на переконання відповідача є таким, що оприлюднено з перевищенням строку розгляду, встановленого на рівні 5 робочих днів (а.с.73-76). Колегія суддів звертає увагу, що оскільки норми Закону України «Про публічні закупівлі» встановлюють відповідні строки, однак не визначають чіткого моменту, з якого такі строки слід визначати, то в даному випадку підлягають положень загального законодавства, а саме Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно з ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1191-р «Про перенесення робочих днів у 2021 році» з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2021 році 14 жовтня - Дня захисника України, рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочий день з п`ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня. Таким чином, встановлений п.10 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» строк розгляду тендерної пропозиції в процедурі закупівлі №UA-2021-09-03-002363-а розпочався 13.10.2021, тобто (з урахуванням, що з 14.10.2021 по 17.10.2021 були вихідні дні), останнім днем для визначена найбільш економічно вигідної пропозиції є 21.10.2021. Таким чином, оприлюднення замовником протокольного рішення про визначення переможця процедури закупівлі 21.10.2021 відбулось із дотриманням встановленого п.10 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» строку та у позивача були відсутні підстави для продовження такого строку шляхом оприлюднення відповідного повідомлення. Наведене свідчить про безпідставність висновків відповідача щодо порушення позивачем положень п.10 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі». В силу абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Згідно з п.5 р.3 нової редакції тендерної документації, затвердженої уповноваженою особою замовника 27.09.2021 №61-4-2021 та п.3 додатку 1 до тендерної документації, учасник повинен надати довідку за формою згідно таблиці 1.6, яка містить інформацію про виконання аналогічного договору. На підтвердження інформації, зазначеній у довідці, учасник надає документи: копію(ї) аналогічного(их) догогору(ів) з усіма додатками та невід`ємними частинами договору (а.с.12-72). З метою виконання вказаних вимог замовника, учасником ТОВ «Зефір Інжиніринг» в складі пропозиції надана скан-копія договору підряду від 10.08.2020 №10/08-20П, Додаток № 1 до договору - Договірна ціна, акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), які у повному обсязі підтверджують досвід виконання аналогічних робіт (а.с.77-86). Так, згідно з п.1.2 вказаного Договору об`єм, характер і вартість робіт визначається згідно з проектно-кошторисною документацією, яка є його невід`ємною частиною. Проте в даному пункті не конкретизовано, що проектно-кошторисна документація є невід`ємною частиною саме договору з посиланням в дужках на додатки, перелік яких визначено в окремому пункті 11.1 договору «Додатки до договору», тому у позивача були відсутні підстави для оприлюднення повідомлення з вимогою про усунення такої невідповідності протягом 24 годин згідно частини дев`ятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до пункту 2 Розділу 5 тендерної документації. Згідно з п.11.11 наведеного договору додатками до нього є: Додаток № 1 - Договірна ціна з розрахунками: Доповнення № і до Додатку № 1 - локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1-3 на Штучні споруди - міст через струмок км 192+210 та Доповнення № 2 до Додатку № 1 - локальний кошторис на будівельні роботи № 1-1-4 на Штучні споруди - міст через струмок км 198+526. Відповідачем не заперечується, що у складі пропозиції ТОВ «Зефір Інжиніринг» було надано Додаток № 1 до договору підряду від 10.08.2020 №10/08-20П - Договірна ціна. Відповідно до пункту 1.2 «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» договірна ціна це - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі. Локальний кошторис - первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по об`єктах і складається на підставі обсягів робіт, визначених проектною документацією. З наведеного вбачається, що договірна ціна є документом, який містить інформацію про весь обсяг робіт, виконання яких передбачено договором, та їх вартість, а локальний кошторис лише конкретизує кошторисну вартість окремих видів робіт, які передбачені договірною ціною. Отже, ТОВ «Зефір Інжиніринг» надало перелік документів, що вимагався тендерною документацією, та який підтверджує відповідність кваліфікаційному критерію, внаслідок чого у позивача були відсутні підстави для відхилення його тендерної пропозиції. Отже, твердження відповідача про порушення позивачем абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставним. Таким чином, викладені у висновку від 31.05.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-03-002363-а обставини щодо порушення позивачем п.10 ст.29, абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Судом встановлено, що за наслідками процедури закупівлі UA-2021-09-03-002363-а між позивачем та ТОВ «Зефір Інжиніринг» укладено договір №22-21 від 10.11.2021 з реконструкції мостового переходу через струмок на км 172+493 автомобільної дороги загального користування державного значення Р-04 Київ - Фастів - Біла Церква - Тараща - Звенигородка, Київська область, що підтверджується інформацією з веб порталу Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-03-002363-a. У своїй постанові від 28.01.2021 у справі №160/12925/19 Верховний Суд зазначив, що норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. В той же час, наявність самих лише формальних порушень, які не мали наслідком вплив на процедуру публічної закупівлі, та які не призвели до порушень принципів здійснення тендерних закупівель, не може мати наслідком зобов`язання замовника вжити дій для припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Вимога відповідача щодо застосування наслідків, визначених ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови, коли виявлені порушення вимог законодавства не вплинули на результати процедури закупівлі, свідчить про порушення визначених у ст.3 Закону №922 принципів, в частині максимальної економії та ефективності тендерної процедури, а відміна процедури закупівлі після укладання відповідного договору, строк дії якого складав до 31.12.2021, матиме безпідставні негативні наслідки як для замовника, так і для переможця процедури закупівлі. Позиція щодо протиправності висновку за результатами процедури закупівлі, яким передбачено застосування ч.1 ст.31 Закону №922, у випадку, якщо виявлені порушення не вплинули на результат торгів, викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №440/2377/21, яка підлягає врахуванню судом при вирішенні спірних правовідносин. Оскільки виявлені під час моніторингу порушення не вплинули на проведення процедури закупівлі в цілому та не призвели до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни, суд вважає безпідставним та необґрунтованим виносок відповідача, яким, поміж іншого, вимагається припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.05.2021 у справі №520/646/19. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі є таким, що складений без урахування всіх обставин, порушує права позивача та підлягає скасуванню. Твердження апелянта щодо застосування судом першої інстанції редакції Закону України «Про публічні закупівлі», до внесення до нього змін Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки помилка не призвела до неправильного вирішення справи. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 15 січня 2024 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко О.М.Оксененко