Ухвала КЦС ВС № 202/8098/22

УХВАЛА 16 січня 2024року м. Київ справа № 202/8098/22 провадження № 61-18679ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Дерновського Максима Євгеновича на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду та ВСТАНОВИВ: 28 грудня 2023 року представник Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) - Дерновський М. Є. через систему «Електронний Суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з ДКСУ витрат на професійну правничу допомогу. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України. У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Касаційна скарга ДКСУ містить клопотання, в якому її представник просить звільнити особу, яка подає касаційну скаргу, від сплати судового збору. В клопотанні вказує, що ДКСУ не здійснює оскарження рішення в частині права позивача на отримання відшкодування та розміру такого відшкодування (оскільки ці питання виходять за межі компетенції особи, яка подає касаційну скаргу). Касаційна скарга не має впливу на факт або суму відшкодування, оскільки судові рішення в оскаржуваній частині стосуються способу стягнення коштів з юридичної особи, яка відповідно до висновків Верховного Суду є лише органом, що забезпечує виконання рішення відповідно до покладених на цей орган повноважень, та в спосіб, встановлений законодавчо (не вирішення позовних вимог), то судовий збір не повинен сплачуватися. А вимоги касаційної скарги не стосуються матеріального критерію позову (не впливають на ціну позову). Клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20). Предметом позову в цій справі є відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, а не захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для задоволення клопотання ДКСУ про звільнення від сплати судового збору відсутні. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. З касаційної скарги не вбачається можливим встановити, в якій саме частині ДКСУ оскаржує судові рішення, оскільки в змісті скарги заявник наголошує на тому, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права уподібних правовідносинах, викладениху постановах Верховного Судупро відсутність підстав для стягнення з ДКСУ коштів в рахунок відшкодування шкоди, а в резолютивній частині скарги (клопотанні) просить скасувати оскаржувані судові рішення лише в частині стягнення з ДКСУ на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Вказане позбавляє Верховний Суд можливості обрахувати розмір судового збору. Тому особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно обрахувати та сплатити судовий збір, виходячи зі сформованих вимог касаційної скарги. Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2022 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги; 2) уточнити зміст та вимоги прохальної частини касаційної скарги; 3) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; 4) надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій виправленої касаційної скарги. Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання представника Державної казначейської служби України - Дерновського Максима Євгеновича про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Дерновського Максима Євгеновича на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Ситнік