Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/4651/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/146/24 Справа № 203/4651/23 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Петровської Олени Костянтинівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі, ОСОБА_1 01.08.2023 року о 00.23 годині в м.Дніпро по пр.Олександра Поля, в районі будинку № 62 керував транспортним засобом марки Hyundai Sonata номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнина рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Петровська О.К. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом; не було роз`яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП; їхати до медзакладу ОСОБА_1 не мав часу; ОСОБА_1 не висловлював відмову, а повідомив, що має намір пройти огляд самостійно; матеріали справи не містять доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом; відсутня причина зупинки ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом, рапортом працівника поліції, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому зафіксовано, як працівники повідомляють про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та останній сам зазначає про те, що він керував даним транспортним засобом. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись. Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 , як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності. Наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому визнають належними та допустимими. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Петровської Олени Костянтинівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун