Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/10825/23
від 15.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1610/23 Справа № 202/10825/23 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г.О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Присенко Олени Георгіївни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі, ОСОБА_1 , 26 травня 2023 року о 00 годині 15 хвилин у м. Дніпро по вул. Богдана Хмельницького, біля буд. 31, керувала транспортним засобом HYNDAI д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, що було зафіксовано на нагрудну камеру №473348, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Присенко О.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом; з відеозапису вбачається, що автомобіль знаходиться на паркувальному місці та не перебуває у русі, біля авто стоїть ОСОБА_1 та працівники поліції. Відеозаписом не підтверджено момент зупинки транспортного засобу. З відеозапису не вбачається жодних ознак спяніння у ОСОБА_1 . Відеозапис не є безперервним. З відеозапису не вбачається, що поліцейський вручав письмове направлення на медичний огляд ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом згідно яких ОСОБА_2 відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, рапортом працівника поліції. Апеляційним судом встановлено, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з якого видно, що транспортний засіб знаходиться на проїжджій частині дороги, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що вона підозрюється у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та пропонує останній пройти огляд на стан спяніння на що ОСОБА_1 відмовляється. За весь час даного відеозапису не вбачається щоб ОСОБА_1 заперечувала факт керування транспортним засобом, а тому апеляційний суд приходить до переконання що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час. Не довіряти діям працівників поліції підстав не вбачається. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що остання відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Інші доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 , як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення її до адміністративної відповідальності. Наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому визнають належними та допустимими. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Присенко Олени Георгіївни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун