LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824754/8464/22

від 15.01.2024 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 754/8464/22 номер провадження: 22-ц/824/79/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року у складі судді Гринчак О.І., у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі -АТ «Універсал Банк»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, на яких за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms. Зазначив, що 12 лютого 2019 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, де підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12 лютого 2019 року, у зв`язку з чим підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і правилами, Паспортом споживчого кредиту, Тарифами банку, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозуміла їх зміст та погоджується з ними. Положеннями анкети-заява визначено, що ця анкета разом з Умовами і правилами, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення вартості кредиту складають договір про надання банківських послуг. Своїм підписом відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Вказував, що на підставі укладеного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 60 000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Зазначав, що АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, встановлених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), внаслідок чого станом на 08 лютого 2022 року у відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов відбулось істотне порушення зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 08 лютого 2022 року АТ «Універсал Банк» направило відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка не вчинила жодних дій щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим кредит 29 травня 2022 року став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості АТ «Універсал Банк» нараховувало неустойку, передбачену тарифами, а саме: санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн.; від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн.; від 91 до 120* (210) днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних; від 121 (210) дня до повного погашення строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів - відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних. На підставі наведеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 08 лютого 2022 року становить 88 365 грн 62 коп., в тому числі - загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 88 365 грн 62 коп. Однак відповідачка заборгованість за договором не погасила. З урахуванням наведеного, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 лютого 2019 року у розмірі 88 365 грн 62 коп. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості в розмірі 28 342 грн 73 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 795 грн 76 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Універсал Банк» - Македон О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить йогоскасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, щосудом першої інстанції не було досліджено належним чином механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, таблицею розрахунку вартості кредиту, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що відповідачка не була ознайомлений із вищезазначеними складовими кредитного договору. Зазначив, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідачка приєдналася та була ознайомлена з вказаними вище документами, а укладений між банком та відповідачкою договір про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису. Вказує, що відповідачці був доступний кредитний ліміт для послуг «Розстрочка», згідно умов яких є можливість придбати товар, розбивши оплату за нього на відповідну кількість платежів. Відповідачка було оформлено 35 заяв сервісу «Розстрочка», які були їй доступні, що відображено у виписці про рух кошів по рахунку. Зазначає, що надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов та правил, відповідно до яких на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. Враховуючи, що відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості та виписці про рух коштів по карткі відповідачки, у неї виникла заборгованість. Оскільки у відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, то на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов вся заборгованість за кредитом стала простроченою. АТ «Універсал Банк» направило відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка не вчинила жодних дій щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим кредит став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором становить 88 365 грн 62 коп., що складається із загального залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 88 365 грн 62 коп. Відповідно до виписки про рух коштів, баланс на кінець періоду складає мінус 28 365 грн 62 коп. Отже, сума коштів, яка не була повернута банку складається із використаного кредитного ліміту у сумі 60 000 грн 00 коп. та овердрафту у сумі 28 365 грн 62 коп., що загалом становить 88 365 грн 62 коп. Вказує, що складений банком розрахунок заборгованості є належним доказом, що підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором та який не спростований відповідачкою. Цей розрахунок підтверджується випискою про рух коштів по рахунку, з якої вбачається, що відповідачка неодноразово здійснювала банківські операції із використанням власної картки. Доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, відповідачкою не надано. Відповідачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направила. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки в даній справі ціна позову становить 88 365 грн 62 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно зі ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати, в тому числі, на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі. Вирішуючи даний спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з доданоїАТ «Універсал Банк» до позову виписки по картковому рахунку відповідачки вбачається, що за період з 01 квітня 2020 року по 01 лютого 2022 року знято з рахунку відповідачки кошти в сумі 60 003 грн 78 коп. з вказівкою «Списання відсотків», що на думку суду першої інстанції, є безпідставним зняттям коштів, оскільки ОСОБА_1 не погоджувала сплату відсотків за користування кредитними коштами за договором від 12 лютого 2019 року, у зв`язку з чим вказана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором про надання банківських послуг від 12 лютого 2019 складає 28 342 грн 73 коп.(88 365 грн 62коп.-60 022 грн 89 коп.), який підлягає до стягнення. Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскілки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, що у жовтні 2017 року AT «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в AT «Універсал Банк» опубліковані па офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до AT «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим вона підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку від 12 лютого 2019 року (а.с.13) та отримала платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 3 анкети-заяви клієнт підписанням цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Клієнт погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується також з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. У пункті 6 анкети-заяви зазначено, що відповідачка засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Відповідно до пункту 11 анкети-заяви позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 08 лютого 2022 року має заборгованість в загальному розмірі 88 365 грн 62коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.6-12). З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2023 року представник AT «Універсал Банк» надіслав поштою на адресу суду відповідь на письмове вступне слово, до якої додав виписку про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 12 лютого 2019 року, яка підтверджує користування відповідачкою кредитними коштами (а.с.105-142). До анкети-заяви позивачем було долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з Тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту, ксерокопію паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , та ксерокопію довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номера (а.с.14-33). Відповідно до пункту 2.1 розділу І Умов і правил, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банка України. У п.п. 5.3, 5.8.1 пункту 5 розділу І Умов і правил визначено, що клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки (п.п. 3.1, 3.4, 3.5 розділу II Умов і правил). Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 розділу ІІ Умов і правил передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. Відповідно до пункту 4.15 розділу ІІ Умов і правил, за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не внісщомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до договору не потребується. Відповідно до пункту 5.16 розділу ІІ Умов і правил, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. Відповідно до положень ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію"; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію"; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Факт користування відповідачкою отриманими у кредит грошовими коштами підтверджується випискою про рух коштів по картці, яка подана представником позивача до суду першої інстанції. Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не погоджувала сплату відсотків за користування кредитними коштами за договором від 12 лютого 2019 року, у зв`язку з чим сплачені нею грошові кошти підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила із використанням електронно-цифрового підпису, що вона повідомлена кредитодавцем в установленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Даний договір відповідачкою в установленому порядку не оспорений, отже, зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідачки ОСОБА_1 , зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію і номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, місце роботи, джерело доходу та середній дохід. Доказів щодо неотримання відповідачкою коштів та непроведення нею операцій по картковому рахунку,відповідачкою не надано, як і не спростовано правильність нарахування суми боргу. Судом встановлено, що на час розгляду справи договір укладений між сторонами в судовому порядку не був визнаний недійсним. Відповідачка не зверталась до суду з позовом про порушення її прав як споживача, у зв`язку з укладенням договору між сторонами. Отже анкета-заява та Умови і правила надання банківських послуг, є дійсними. Суд апеляційної інстанції вважає, що надані АТ «Універсал Банк`у справі докази є належними та допустимими у розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 лютого 2019 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 , станом на 08 лютого 2022 року відповідачка користувалася кредитними коштами, наданими їй АТ «Універсал Банк», в межах встановленого кредитного ліміту за договором у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом здійснення платежів.Також з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23 грудня 2020 року. За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 60 022 грн 89 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем. З наведених вище підстав, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не вірно оцінив докази наявні в матеріалах справи та не застосував до правовідносин що виникли між сторонами спеціальні Закони України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис». Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги у розмірі 3721 грн 50 коп. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 60 022 грн 89 коп., не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення справи, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» з наведених вище підстав. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачки заборгованості за договором у розмірі 28 342 грн 73 коп. та судового збору у розмірі 795 грн 73 коп., представником АТ «Універсал Банк» не оспорюється, відповідно, рішення суду в цій частині набрало законної сили і підлягає виконанню у відповідності до вимог закону. Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича задовольнити. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 60 022 грн 89 коп. скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 60 022 грн 89 коп., задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 лютого 2019 року за тілом кредиту у розмірі 60 022 (шість десять тисяч двадцять дві) грн 89 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» ((ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, 54/19) судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 3721 грн 50 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»