Ухвала Велика Палата ВС № 9901/532/19

УХВАЛА 15 січня 2024 року м. Київ Справа № 9901/532/19 Провадження № 11-200 заі 23 Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В. перевірив матеріали апеляційної скарги Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, і ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії ВККС щодо відмови у проведенні повторного кваліфікаційного оцінювання щодо неї на виконання рішення ВККС № 71/ко-16 від 18 березня 2016 року та зобов`язати відповідача провести зазначене оцінювання. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 15 листопада 2023 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ВККС щодо розгляду питання про проведення повторного кваліфікаційного оцінювання судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» ЗаконуУкраїни від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII), пункту 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). Зобов`язав ВККС розглянути питання про проведення повторного кваліфікаційного оцінювання судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 192-VIII, пункту 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. ВККС не погодилася із цим рішенням суду і подала до Великої Палати Верховного Судуапеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції. Проте апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України, відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої якої до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Скаржник судового збору не сплатив, натомість просить відстрочити сплату цього платежу. Зазначає, що з 07 червня 2023 року ВККС зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, до проведення безспірного списання коштів на виконання виконавчого листа Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 9901/420/19. Наразі, як зазначає скаржник, ВККС позбавлена можливості виконати зазначене судове рішення у зв`язку з відсутністю асигнувань у кошторисі ВККС на 2023 рік за бюджетною програмою КПКВ 0501020 за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у зазначеному розмірі. Посилається у клопотанні на те, що Комісією направлено лист до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА) як головного розпорядника бюджетних асигнувань у розмірі економічної класифікації видатків бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень за спеціальним фондом. ДСА листами від 19 липня 2023 року № 11-8619/23, від 24 жовтня 2023 року № 11-12676/23 звернулася до Міністерства фінансів України щодо перерозподілу асигнувань за спеціальним фондом Державного бюджету України на 2023 рік, у якому, в тому числі врахована потреба ВККС за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у розмірі 1 204, 9 тис. грн. Однак, пропозиції ДСА щодо внесення змін до річного розпису в частині забезпечення виконання судових рішень Міністерством фінансів України не підтримано. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Зі змісту клопотання вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору. Обставини, пов`язані з фінансуванням цієї установи з Державного бюджету України, не звільняють її від обов`язку своєчасно сплати судовий збір. На підставі підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн. Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 1610,40 грн (2684 * 0,4=1076,60*150%). На усунення зазначених недоліків скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; у графі "Призначення платежу" необхідно вказати: *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа)». Зазначені обставини унеможливлюють прийняття апеляційної скарги ВККС про перегляд судового рішення до усунення зазначених недоліків. Отже, скаржнику необхідно усунути ці недоліки шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали. З огляду на наведене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без руху і надати скаржнику строк для усунення її недоліків. Апеляційна скарга буде повернута скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України). Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2023 року залишити без руху. Надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Великої Палати Верховного Суду О. В. Кривенда