LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС361/10658/21

від 11.01.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у відкритті касаційного провадження на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року…

Ухвала 11 січня 2024 року м. Київ справа № 361/10658/21 провадження № 61-340ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року у складі судді: Дутчака І. М., та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Верланова С.М., Невідомої Т.О.,у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький С. І., приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю. М., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округуКобельницьким С.І., зареєстрований в реєстрі за № 2864, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», заборгованості за кредитним договором № 81/П/22/2008/840 від 05 березня 2008 року у розмірі 3 133 746,55 грн та витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 700,00 грн таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 362,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2023 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» залишено без задоволення. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року залишено без змін. 03 січня 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути судові витрати з позивача на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» посилається на постанови Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц , від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18; від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21; від 27 червня 2018 року у справі № 826/116/16 та зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19; від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц; від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19; від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19; від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 визначено право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, ураховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів). Ураховуючи, що дана справа не складна, то розмір витрат на правничу допомогу заявлений до відшкодування за рахунок відповідача є завищеним та неспівмірним із складністю справи та обсягом виконання адвокатських послуг. Також ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» посилається на постанови Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 22 грудня 2022 року у справі № 910/10404/21; від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20; від 14 червня 2023 року у справі № 372/4408/21; від03 липня 2023 року у справі № 37з-23; від 04 липня 2023 року у справі № 910/16501/21; від 04 липня 2023 року у справі № 388/139/22; від 04 липня 2023 року у справі № 910/4631/22; від01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19; від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а; від 11 березня 2021 року у справі № 911/2681/19; від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18; від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19; від 27 жовтня 2022 року у справі № 360/3253/20; від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц; від 17 листопада 2022 року у справі № 687/35/21; від 11 січня 2023 року у справі № 479/475/21; від 27 квітня 2023 року у справі № 280/5922/21; від 29 червня 2023 року у справі № 420/1100/21; від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16; від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19; від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19; від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17; від 01 червня 2022 року у справі № 752/9834/17. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначає, що на момент ухвалення рішення від 08 листопада 2022 року не отримувало копії заяви про стягнення витрат на правничу допомогу і матеріалами справи також не містять доказів отримання відповідачем копії зазначеної заяви. Матеріали справи не містять детального опису робіт, виконаних адвокатом або акту наданих послуг з зазначенням часу, витраченому адвокатом або акту наданих послуг з зазначенням часу. Витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт чи обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Відсутність будь-яких доказів щодо наданих адвокатом послуг позбавляє суд встановити співмірність розміру витрат із складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг. З огляду на зазначене, вимоги про стягнення правничої допомоги не є доведеними, а тому не підлягають задоволенню. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у відкритті касаційного провадження на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»