Постанова 4851 № 520/24/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2024 р. Справа № 520/24/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., по справі № 520/24/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 по справі №520/24/23 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. 23.10.2023 року ОСОБА_1 подав суду заяву в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі № 520/24/23. В обґрунтування заяви вказав, що пенсійний орган на звернення представника позивача листом від 10.10.2023 № 2000-0203-8/143104 ГУ ПФУ в Харківській області повідомив, що рішення суду буде виконуватись після прийняття постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо порядку призначення і виплати соціальної допомоги, виготовлення бланків посвідчень і забезпечення виконання рішень суду» (далі - проект постанови), яким пропонується, зокрема, внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою КМУ від 26.08.2021 № 902, з метою забезпечення виконання прийнятих національними судами рішень у частині виплати ветеранам війни та жертвами нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня та надання пільг і субсидій на оплату житлово-комунальних послуг територіальними органами Пенсійного фонду України. Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 не виконується, нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня не проведено. Зазначив, що рішення суду має виконуватись з моменту набрання ним законної сили. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції про відсутність повноважень зобов`язати пенсійний орган подати звіт є помилковими. Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень зобов`язати відповідача подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 по справі № 520/24/23. Водночас, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 по справі № 520/24/23 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 це також - є рішенням по суті справи, не дивлячись на те яке воно по характеру для позивача, позитивне чи негативне. Крім того подання заяви про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України безпосередньо до суду апеляційної інстанції, який не мас повноважень щодо вирішення таких питань - позбавляє позивача можливості на апеляційне оскарження рішення за результатами розгляду такої заяви. Зазначив, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 не виконана, проте суд першої інстанції не розглядав по суті заяву позивача, обмежившись загальною оцінкою доводів позивача та помилково зазначивши, що встановлення судового контролю не входить до компетенції суду першої інстанції. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області) не надало відзив на апеляційну скаргу. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ч.1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Враховуючи, зазначене, заявник звернувся до неналежного суду із вказаною заявою. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, проте з інших підстав та мотивів. Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у задоволенні позову відмовлено. За наслідками апеляційного оскарження вказаного рішення, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 по справі № 520/24/23 рішення суду від 02.03.2023 скасовано. Прийнято нове, яким визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, тому і розглядати заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України має Другий апеляційний адміністративний суд. Згідно правових висновків , викладених в постанові Великої палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 можливість встановлення судового контролю , передбаченого ст.382 КАС України, можливо після прийняття кінцевого рішення у справі. Отже, постановою апеляційного суду задоволено позов та прийнято кінцеве рішення у справі, проте заява, в порядку ст.382 КАС України подана заявником до суду першої, а не апеляційної інстанції. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про покладення обов`язку на пенсійний орган подати звіт має бути подана до суду апеляційної інстанції, як суду, що прийняв рішення зобов`язального характеру на користь позивача. Проте, заявником подана відповідна заява до неналежного суду, оскільки судом першої інстанції прийнято рішення про відмову в задоволені позову, яке в подальшому було скасовано. Інші доводи та заперечення позивача на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі № 520/24/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова