Постанова 4813 № 523/4415/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2191/24 Справа № 523/4415/14-ц Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.01.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П., суддів: Назарової М.В.,Стахової Н.В. за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони стягувача за виконавчими документами, встановив: 11 травня 2020 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось до суду з вказаною вище заявою, в якій просило замінити сторону стягувача ПАТ «КБ «Надра» її правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Суворовським районним судом м. Одеси у справі №523/4415/14-ц. Вимоги вказаної заяви обґрунтовані такими обставинами. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/4415/14-ц від 11 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №21-13/88-К від 21 вересня 2007 року в розмірі 59 453,48 гривень, проценти за користування кредитом в розмірі 3 615,31 гривень, пеню в розмірі 8 838,38 гривень, штраф в розмірі 9 792,41 гривень. 26 лютого 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 99, за змістом пункту 1 якого, банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. За змістом пункту84 Додатку № 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення прав вимоги від 26 лютого 2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором №21-13/88-К від 21 вересня 2007 року. ТОВ «Констант Солюшенс» сплачено ПАТ «КБ «НАДРА» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 568 700,27 гривень без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 13 лютого 2020 року. Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Констант Солюшенс» вважав, що є підстави для задоволення вимог поданої ним заяви. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року у справі №523/4415/14-ц з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу від 19 червня 2020 року, та відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження. За доводами апеляційної скарги розгляд справи за вказаною заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» відбувся за відсутності боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , неповідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду судом справи, що скаржниця вважає є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення; суд, замінюючи стягувача у виконавчому провадженні не з`ясував обставин щодо наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження з виконання заочного рішення у справі №523/4415/14-ц, не встановив меж строків пред`явлення виконавчого документа до виконання у цій справі та наявності чи відсутності підстав для їх поновлення. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Консалт Солюшенс» посилаючись на законність оскаржуваної ухвали суду та необґрунтованість доводів скаржниці, просило залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу без змін. Відповідно до ч. 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з цим, матеріали справи не містять документів на підтвердження представництва боржницею ОСОБА_1 у суді інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому предметом апеляційного перегляду справи є ухвала суду, в частині задоволення вимог ТОВ «Консалт Солюшенс» лише відносно боржниці ОСОБА_1 . В іншій частині судове рішення не переглядається. Про дату, час і місце розгляду справи скаржниця та інші особи, що беруть участь у справі повідомлені належним чином, із заявами про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ «Консалт Солюшенс» Рожко С.В. за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам ухвала суду в оскаржуваній частині не відповідає, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи, 19 червня 2020 року судовий розгляд цієї справи за вказаною вище заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» відбувся за відсутності учасників справи (т.2 а.с.24-25). Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце такого засідання може бути повідомлено під розписку. Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Однак матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення, зокрема, скаржниці ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання на 19 червня 2020 року, а також, що останньою подавалася заява про розгляд справи без її участі. Отже посилання суду у тексті оскаржуваної ухвали про належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, зокрема, боржниці ОСОБА_1 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин апеляційний суд констатує порушення судом першої інстанції процесуальних гарантій забезпечення належного розгляду справи стосовно ОСОБА_1 через неналежне її інформування про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції. Наведене відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду від 19 червня 2020 року в оскаржуваній частині та ухвалення у цій частині нового судового рішення, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про розгляд справи та ця обставина підтверджується матеріалами справи, тому апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення в оскаржуваній частині підлягає обов`язковому скасуванню. За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно неповідомлення останньої судом про дату, час і місце розгляду справи є слушними. Вирішуючи питання про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом №523/4415/14-ц, виданим Суворовським районним судом м. Одеси, відносно боржниці ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з такого. Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/4415/14-ц від 11 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №21-13/88-К від 21 вересня 2007 року в розмірі 59 453,48 гривень, проценти за користування кредитом в розмірі 3 615,31 гривень, пеню в розмірі 8 838,38 гривень, штраф в розмірі 9 792,41 гривень. 26 лютого 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 99, за змістом пункту 1 якого, банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. За змістом пункту 84 Додатку № 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення прав вимоги від 26 лютого 2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором №21-13/88-К від 21 вересня 2007 року. ТОВ «Констант Солюшенс» сплачено ПАТ «КБ «НАДРА» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 568 700,27 гривень без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 13 лютого 2020 року. Із відповіді голови Суворовського районного суду м. Одеси Бузовського В.В. від 04 серпня 2021 року на адвокатський запит вих. від 29 липня 2021 року, убачається, що відповідно до матеріалів справи №523/4415/14-ц за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредитування, від ПАТ «КБ «НАДРА» не надходило до суду звернень щодо видачі виконавчих листів по вказаній справі. Також за результатами перевірки електронної картки справи №523/4415/14-ц автоматизованої системи документообігу суду, відмітка про отримання виконавчих листів відсутня. Отже виконавчі листи по вказаній вище справі стягувачу судом не видавалися. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України). У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України). Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження). Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження). У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Із тексту поданої представником ТОВ «Констант Солюшенс» заяви убачається, що останній, зокрема, просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим документом у виконавчому провадженні за виконавчим документом, виданим Суворовським районним судом м. Одеси у справі №523/4415/14-ц відносно боржниці ОСОБА_1 . Апеляційний суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Як зазначила Велика Палата Верховного суду у постанові від 08 лютого 2022 року справа № 2-7763/10, провадження № 14-197 цс 21, заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відкриття виконавчого провадження досягнення цієї процесуальної мети неможливе, тому разом із заявою щодо правонаступництва у виконавчому провадженні, заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Також, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі N 34/425 (провадження N 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. Так, апеляційним судом встановлено, що Суворовським районним судом м. Одеси не видавався виконавчий лист у справі №523/4415/14-ц за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредитування, що представник ТОВ «Констант Солюшенс» під час апеляційного перегляду не заперечував. Відповідно до ст. 223, 294, 319 ЦПК України (у редакції станом на 11 вересня 2014 року) рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення або з моменту проголошення рішення апеляційного суду, у випадку апеляційного оскарження. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2014 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/4415/14-ц від 11 вересня 2014 року, у зв`язку із недотриманням визначеної ст. 321, 232 ЦПК України (у редакції станом на 11 вересня 2014 року). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2015 року залишено без задоволення заяву про перегляд заочного рішення у справі № 523/4415/14-ц від 11 вересня 2014 року. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час ухвалення рішення від 11 вересня 2014 року були врегульовані Законом №606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року. Відповідно до частини першої та пункту першої частини другої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення. Отже строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, з вимогами щодо його поновлення заявник не звертався. Ураховуючи те, що у цій справі, в частині що переглядається апеляційним судом, виконавчий документ з примусового виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/4415/14-ц від 11 вересня 2014 року не видавався, виконавче провадження з його виконання не відкривалось, а визначений статті 22 Закону№606-XIV строк сплив, колегія суддів вважає, що разом з вирішенням питання правонаступництва має вирішуватись питання стосовно поновлення строків звернення виконавчого документа до виконання. Водночас звертаючись до суду із вказаною вище заявою про заміну сторони стягувача поза межами строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження, ТОВ «Констант Солюшенс» не порушувало питання щодо їх поновлення. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу заявника на те, що законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Наведені вище висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року справа № 2-7763/10, провадження № 14-197 цс

21. За наведених вище обставин, що встановлені апеляційним судом вимоги ТОВ «Констант Солюшенс» щодо заміни стягувача, як сторони виконавчого провадження правонаступником, зокрема, відносно боржниці ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду в оскаржуваній частині скасуванню. На підставі вимог ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Констант Солюшенс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 547, 54 гривень, за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року в частині заміни сторони стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456) її правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65040, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) у виконавчому провадженні за виконавчим документом, виданим Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 523/4415/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 скасувати та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у цій частині. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65040, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 547, 54 гривень. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Повний текст постанови складений 11 січня 2024 року. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: М.В. Назарова Н.В. Стахова