Постанова 4803 № 243/11613/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/220/24 Справа № 243/11613/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Старовецький В.І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2023 року, постановлену суддею Старовецьким В.І., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу №29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, (відомості про дату складення повного тексту ухвали відсутні), ВСТАНОВИВ В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту. Справа перебувала в провадженні судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О.В . Згідно із розпорядженням в.о. голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №3 від 05 квітня 2022 року було тимчасово зупинено роботу суду у зв`язку із довготриваючою збройною агресією Російської Федерації проти України. Враховуючи, що станом на сьогодні триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX,на всій території нашої держави з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено на підставі Указу Президента України, наказом голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 року №29-к, відповідно до рішення зборів суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2022 року №6, впроваджено дистанційну роботу суду на період воєнного часу. В подальшому робота суду була відновлена. Відповідно до протоколу повторного авторозподілу цивільної справи від 07 липня 2022 року визначено головуючого у справі суддю Старовецького В.І. Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судові засідання які були призначені новим складом суду не з`являвся. Крім цього ніяких заяв про відкладення розгляду справи, або розгляду справи без участі до суду не надавав. Секретарем судового засідання неодноразово здійснювалися повідомлення позивача на офіційну електронну адресу повідомлень про розгляд справи. Суд звертає увагу на те, що 17 серпня 2022 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області було надіслано лист від представника АТ КБ «Приватбанк» «Про офіційні електронні адреси АТ КБ «ПриватБанк», у вказаному листі АТ КБ «Приватбанк» просив всі повідомлення та процесуальні документи відправляти на електронну адресу 14360570@mail.gov.ua. Тобто секретарем судового засідання було створені повідомлення про виклик позивача та направлені на вищевказану електронну адресу, починаючи з моменту отримання зазначеної цивільної справи, зокрема на 22.03.2023 о 08 год.15 хв., 01.05.2023 о 08 год. 05 хв., 16.06.2023 о 08 год.10 хв. Однак, з моменту передачі справи іншому складу суду ніяких заяв від представника АТ КБ «ПриватБанк» не надходило. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи без участі позивача, до суду також не надавалось. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2023 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту залишена без розгляду. Позивач АТ КБ «Приватбанк», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали суду, постановленої з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, вирішити питання розподілу судових витрат. При цьому, скаржник зазначає, що судові повідомлення на електронну адресу позивача не були надіслані судом завчасно, що є порушенням норм ч.5 ст.128 ЦПК України, зокрема повідомлення про судове засідання, призначене на 22.03.2023 о 08.15 год. надіслано судом 21.03.2023; повідомлення про судове засідання, призначене на 01.05.2023 о 08.05 взагалі не направлялось, повідомлення про судове засідання, призначене на 16.06.2023 о 08.10 годин в режимі відеоконференції було направлено судом 14.06.2023, тому у суду були відсутні підстави залишати позов без розгляду через повторну неявку позивача. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на таке. Суд першої інстанції, залишаючи заяву позивача, без розгляду, виходив з того, щоналежним чином повідомлений позивач про дату, час та спосіб розгляду справи в жодному призначеному судовому засіданні участі не приймав. Крім цього ніяких заяв про розгляд справи без участі представника позивача з моменту прийняття цивільної справи визначеним новим складом суду не надавав. При цьому, місцевий суд не вважав можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, тому позовну заяву залишив без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача. Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Частина 5 ст.223 ЦПК України зазначає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України). Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під часрозгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання. Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо. При цьомуза змістом ч.1, ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час. Так, матеріалами справи встановлено, що відповідно до протоколу повторного авторозподілу цивільної справи від 07 липня 2022 року визначено головуючого у справі суддю Старовецького В.І. В ухвалі суд першої інстанції зазначив, що 17 серпня 2022 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області було надіслано лист від представника АТ КБ «Приватбанк» «Про офіційні електронні адреси АТ КБ «ПриватБанк» та у вказаному листі АТ КБ «Приватбанк» просив всі повідомлення та процесуальні документи відправляти на електронну адресу 14360570@mail.gov.ua. Секретарем судового засідання було створені повідомлення про виклик позивача та направлені на вищевказану електронну адресу, починаючи з моменту отримання зазначеної цивільної справи, зокрема на 22.03.2023 о 08 год.15 хв., 01.05.2023 о 08 год. 05 хв., 16.06.2023 о 08 год.10 хв., однак, з моменту передачі справи іншому складу суду ніяких заяв від представника АТ КБ «ПриватБанк» не надходило. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи без участі позивача, до суду також не надавалось. Зважаючи на те, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду стала неявка позивача у судове засідання зокрема на 22.03.2023 о 08 год.15 хв., 01.05.2023 о 08 год. 05 хв., 16.06.2023 о 08 год.10 хв., колегія суддів, враховуючи вимоги ст.367 ЦПК України, перевіряє наявність правових підстав для залишення позову без розгляду та добросовісність ставлення позивача до своїх процесуальних обов`язків, виключно в межах цих судових засідань. Нормами ч.1 ст.128 ЦПК України встановлено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчинення відповідної процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Відповідно до положень ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Згідно приписів ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовці до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка - повідомлення завчасно. Згідно п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. Виклик позивача в судове засідання, призначене на 22 березня 2023 року на 08:15 годин надіслано судом на електронну адресу АТ КБ «Приватбанк» 21.03.2023 та отримано 21.03.2023 о 13:43:35 (а.с.5-6, т.2). Виклик позивача в судове засідання на 01 травня 2023 на 08:05 годин надіслано судом на електронну адресу Банку 24.04.2023 та отримано позивачем 24.04.2023 13:37:01, що зокрема підтверджено Довідкою про доставку електронного листа (а.с.8, т.2), тобто зазначений виклик позивача в судове засідання проведено з додержанням норм ЦПК України, а саме ч.5 ст.128 ЦПК України, тому у цій частині доводи позивача про неотримання повідомлення на зазначену дату колегія суддів відхиляє. Виклик позивача в судове засідання, призначене на 16 червня 2023 року на 08:10 годин також надіслано судом на електронну адресу Банку 14.06.2023 та отримано АТ КБ «Приватбанк» 14.06.2023 16:16:07 (а.с.10, т.2). Отже, матеріалами справи встановлено, що з трьох викликів до суду позивача, останній належним чином та завчасно був повідомлений про судове засідання, призначене на 01 травня 2023 року, інші два виклики: на 22 березня 2023 року та 16 червня 2023 року надіслані судом з порушенням норм ч.5 ст.128 ЦПК України, тобто несвоєчасно. Окрім того, в ухвалі суд зазначив про неможливість розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, проте цей висновок належним чином не обґрунтував, з огляду на те, що позовна заява містить прохання Банку про проведення розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення (а.с.3, т.1). Отже, апеляційним переглядом встановлено, що позивач належним чином був повідомлений тільки про судове засідання призначене на 01 травня 2023 року, виклик позивача у судове засідання, призначене на 16 червня не можна визнати належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим висновок суду про повторну неявку позивача в судове засідання, що є підставою для залишення позову без розгляду, колегія суддів вважає невірним. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд не забезпечив належної організації судового розгляду справи та порушив право позивача АТ КБ «Приватбанк» на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, у зв`язку з чим ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Керуючись статтями 367, 369, 379, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2023 року, скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 січня 2024 року. Головуючий: Судді: