Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/16253/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/16253/23 пров. № А/857/17123/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, суддя у І інстанції Кухар Н.А., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення 16 серпня 2023 року, ВСТАНОВИВ : У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ) щодо відмови у виплаті їй недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 у 100% розмірі, що була нарахована, перерахована та належала йому у порядку, встановленому рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі№380/5712/21 від 24 червня 2021 року та у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; - зобов`язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2019 року по 08 квітня 2023 року у 100% розмірі, що була нарахована, перерахована та належала йому у порядку, встановленому рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/5712/21 від 24 червня 2021 року та у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 380/16253/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та якому за життя була перерахована але не виплачена пенсія, призначена у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Відмовляючи у нарахуванні та виплаті позивачці недоотриманої пенсії після смерті її чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі №380/5712/21 відповідач діяв без врахування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України та не залежить від ГУ ПФУ. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 02 січня 1986 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі №380/5712/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті з 01 квітня 2019 року пенсії з урахуванням усіх видів грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 62/21-459-4 від 06 серпня 2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області, та зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, вказаних у довідці № 62/21-459-4 від 06 серпня 2020 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% з урахуванням виплачених сум; визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов`язано ГУ ПФУ у здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, із урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89%. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10 квітня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії померлого чоловік, нарахованої йому за життя на виконання судового рішення. Листом від 05 травня 2023 року №11871-11322/Х-55/8-1300/23 відповідачем повідомлено позивачку про те, що заборгованість, обчислену ОСОБА_2 на виконання рішення суду, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов`язань у частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому. Не погоджуючись із відмовою ГУ ПФУ у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із позовом, що розглядається. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Статтею 61 цього Закону визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. За змістом частини 3 вказаної статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. В силу абзацу 1 пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Тобто, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Отже, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. З матеріалів справи встановлено, що позивачка звернулася до пенсійного органу у встановлений законодавством строк із заявою в порядку статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, до якої додала документи передбачені пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Відтак є протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці пенсії нарахованої, але невиплаченої її померлому чоловіку, оскільки стаття 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб покладає на органи Пенсійного фонду України обов`язок із виплати, зокрема дружині, суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 380/16253/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк