Постанова 4857 № 260/7390/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7390/23 пров. № А/857/20861/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, головуючий суддя Дору Ю.Ю., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закарпатського ОТЦК та СП, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої станом на 01.01.2021 року від 01.04.2023 року №ХР13383, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби не менше ніж 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії не менше на 35% від посадового окладу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 та рішення Міністра оборони України від 27 січня 2021 року №248/612 для перерахунку пенсії з 01.02.2021 року; зобов`язати Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 року №2262-ХІІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років, про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі не менше ніж 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії у розмірі не менше ніж 35% посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 року основного розміру пенсії. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2021 році повинно бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», позивач звернувся до відповідача із заявою , в якій просив підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2021 року із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за відповідною посадою, яку позивач займав перед звільненням, для проведення з 01.02.2021 року перерахунку основного розміру пенсії. Проте відповідач відмовив у наданні нової довідки. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що зазначались ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області і одержує пенсію у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. 01 квітня 2023 року у справі Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки склав довідку № ХР13383 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, в яку включив такі складові: посадовий оклад 8240,00 грн., оклад за військове звання (полковник) 1770,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) 5005,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (1%) 150,15 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1236,00 грн., премія (10%) 824,00 грн. Усього 17225,15грн. 28.04.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив про необхідність встановлення у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року щодо розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, визначивши надбавку за особливості проходження служби у розмірі від 65 до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років згідно розпорядження Міністра оборони України № 248/291 від 14.01.2020 року та щомісячної премії у розмірі 35% та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та надати виправлену довідку про розмір грошового забезпечення заявника до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для проведення перерахунку з 01.02.2023 року. Листом від 23.05.2023 року № 8/1/3899 відповідач повідомив позивача, що при складанні довідки застосовано норми визначені Постановою №

704. Відповідно до Постанови № 704 керівникам державних установ надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Щодо надбавки за особливості проходження служби, вона виплачується виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік у довідці ця надбавка встановлена у розмірі 1 відсоток, що не суперечить Постанові №704. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення рішенням Міністра оборони України розміру премії не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, а тому у відповідача відсутній обов`язок для оформлення та видачі позивачу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року для перерахунку пенсії з 01.02.2021 року виходячи з іншої величини премії та надбавки за особливості проходження служби розмір якої встановлюється на розсуд Міністра оборони з врахуванням різного роду чинників. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-ХІІ у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Згідно зі ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. За змістом п.2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Положеннями абз.1 п.4 Постанови №704 визначено: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Відповідно до п.5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Таким чином, відповідно до Постанови №704 мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби - 0 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, премії - 10 відсотків посадового окладу. Проведення перерахунку пенсій регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45). Згідно з п.1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 8 Постанови №704 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України. Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Відповідно до п.3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). За змістом п.1, 2 розділу ХVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що на відповідача покладена функція із складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Так у спірних правовідносинах таким рішенням Кабінету Міністрів України є Постанова №704, а також зміна розміру посадового окладу у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у січні 2021 року. Підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом слугувала незгода позивача з сумою складових грошового забезпечення, встановлених відповідачем у довідці №8/1/3899 від 23.05.2023 року, зокрема відсотковим розміром додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження військової служби та премії, оскільки позивач, посилаючись на телеграму Міністра оборони України №248/612 від 27.01.2021 року. Зі змісту телеграми Міністра оборони України від 27 січня 2021 року №248/612 видно, що вона поширюється на діючих військовослужбовців, які проходять військову службу. Покликання позивача на вищевказану телеграму, якою встановлено розміри премії для відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу з 01 січня 2021 року є безпіставним, оскільки такий безумовно не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення. Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі №592/5164/16-а підтримала правовий висновок Верховного Суду України, визначивши, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до ч.3 ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, яка є керівним документом для відповідача у питанні відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення. Крім того, колегія суддів зазначає, що розмір преміювання для військовослужбовців заздалегідь не є фіксованим, а здебільшого залежить від особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання. Крім того, збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення військовослужбовців за посадою аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, на підставі розпорядчих документів, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою не можна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення рішенням Міністра оборони України розміру премії не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, а тому у відповідача відсутній обов`язок для оформлення та видачі позивачу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року. Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, оскільки докази у кожній справі оцінюються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи та постанова суду апеляційної інстанції не є обов`язковою для застосування. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, через що такі задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі №260/7390/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Гінда В. В. Ніколін