Постанова 4857 № 380/14627/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14627/22 пров. № А/857/16853/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Носа С. П., Ільчишин Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року (постановлену за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Львові суддею Кузаном Р. І.) про закриття провадження в адміністративній справі № 380/14627/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2021; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2021, виходячи з фіксованої величини 3916,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в сумі 140 726,83 грн. Позов обґрунтовував тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі № 380/11404/21 відповідачем здійснено донарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28.09.2017 по 28.02.2018. Позивач вважає, що відповідач невірно провів розрахунки індексації його грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 26.02.2021, у результаті чого не нарахував та не виплатив йому індексацію виходячи з фіксованої величини у кожному місяці 5304,72 грн. Вважає такі дії відповідача протиправними, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Ухвалою від 05 вересня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд закрив провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки є такі, що набрали законної сили рішення і постанова судів, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 і подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що ухвала прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що спір у цій справі виник між тими ж самими сторонами, що й у справі № 380/11404/21, предметом спору є теж нарахування та виплата індексації, проте підстави подання позову є іншими. Зазначає, що спір у цій справі стосується обставин нарахування і виплати індексації-різниці, що не досліджувалося та не встановлювалося Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі № 380/11404/21, що у свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції про те, що у справі № 380/11404/21 приймалося рішення про виплату позивачу так званої індексації-різниці грошового забезпечення передбаченої нормами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, яка в свою чергу є предметом розгляду цієї справи. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування вересня 2017 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 28.09.2017 по 28.02.2018; - визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 26.02.2021; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 28.09.2017 по 28.02.2018 в сумі 20 959,49 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 в сумі 140 726,80 грн із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі № 380/11404/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування вересня 2017 року як базового місяця індексації при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.09.2017 по 28.02.2018. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.09.2017 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 26.02.2021. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми. У решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду у справі 380/11404/21 відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 в адміністративній справі № 380/11404/21 в частині визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 26.02.2021 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми, скасовано та з прийнято постанову в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав касаційну скаргу на вказану постанову суду з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, наголошував на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якими врегульована виплата суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) у подібних правовідносинах. В обґрунтування скарги, зазначив що всупереч чинному законодавству йому за час служби в період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року не здійснювалася виплата індексації заробітної плати в розмірі 20 959,49 гривень із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року в сумі 140 726,80 гривень з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Постановою Верховного Суду від 19.05.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 380/11404/21 залишено без змін. У цій постанові Верховний Суд зазначив таке: «38. Суд касаційної інстанції погоджується із рішеннями суду апеляційної інстанції про необґрунтованість вимог щодо нарахування та виплати індексації за грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 26 лютого 2021 року з огляду на таке.

39. Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні зазначив, що за офіційними даними Держстату України величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку №1078 порогу індексації у 103 %.

40. При цьому, колегія суддів ураховує, що відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

41. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

42. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

43. Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

44. Колегією суддів проаналізовано довідку про індексовану зарплату позивача, видану відповідачем 19 травня 2021 року, та встановлено, що з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір нарахованої позивачу зарплати у березні-грудні 2018 року становив 11 491,69 гривень, у січні 2019 року-квітні 2020 року-14 263,75 гривень, у травні 2020 року-14 032,14 гривень, червні 2020 року-листопаді 2020 року-14 263, 75 гривень, грудні 2020 року-143 97,16 гривень, січні 2021 року-14 723,28 гривень, лютому 2021 року-13 671,62 гривень. Розмір проіндексованої зарплати становить 55 828,88 гривень.

45. Обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів». У цій справі за № 380/14627/22 ОСОБА_1 подано позов про: - визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2021; - зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2021, виходячи з фіксованої величини 3916,85 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в сумі 140 726,83 грн. У справі № 380/14627/22 позов заявлено з підстав того, що відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №380/11404/21 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у невірному розмірі. Позивач у цій позовній заяві зазначав, що відповідачем за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 відсотка, на загальну суму 5304,72 грн. Водночас, при нарахуванні та виплаті індексації за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 відповідачем проігноровано вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо виплати індексації за вказаний період виходячи з фіксованої величини, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Так позивачем зазначено, що його грошовий дохід у зв`язку з підняттям з 01.03.2018 посадових окладів збільшився на 546,30 грн. Тому, відповідно до наведених вище положень Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4463,15 грн мінус 546,30 грн та становить 3916,85 грн. Відтак, загальна сума невиплаченої позивачу індексації за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 складає 140 726,83 грн. З наведеного видно, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2021 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, вже вирішені судами у справі № 380/11404/21. При цьому доводи позивача про те, що в межах справи № 380/11404/21 судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року не знайшли свого підтвердження. Суд відхиляє такі доводи представника позивача, оскільки позивач обґрунтовував підставність своїх позовних та касаційних вимог у справі № 380/11404/21 зокрема й різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу та посиланням на положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, що є ідентичними доводам позивача у справі, що розглядається. При цьому суд зазначає, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 та постановах Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 120/9859/22 та від 20.07.2023 у справі № 600/4130/22. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі, оскільки судовими рішеннями у справі № 380/11404/21 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Покликання позивача на позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13.07.2023 у справі № 560/832/23, не спростовують висновків суду про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки у цій справі обставинам справи щодо розміру індексації-різниці надано оцінку Верховним Судом під час касаційного оскарження позивачем постанови суду апеляційної інстанції. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року про закриття провадження в адміністративній справі № 380/16853/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді С. П. Нос Н. В. Ільчишин