Постанова 4856 № 240/24566/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/24566/22 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 18 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 07.01.2016 року по 28.02.2018 року; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року по 07.07.2020 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 07.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.07.2020 ноку, виходячи з фіксованої величини 3 926,82 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 17.07.2003 року №1078. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 16 січня 2025 року закрито провадження у справі №240/24566/22 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії щодо порушення вимог абзаців 3,4,5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.07.2020 року та зобов`язання вчинити такі дії. Не погоджуючись з вказаною ухвалою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду від 16 січня 2025, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що частина позовних вимог у справі №240/24566/22 стосовно протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 07.07.2020 у зв`язку з неврахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №240/22352/20. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. П.4 ч.1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Таким спором відповідно до наведеної норми визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю тотожні за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду і є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Подібність справ і відносин визначається за такими основними критеріями: суб`єктним, об`єктним і змістовним. Необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини. Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №826/3678/16 вказав, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Аналіз вищезазначеного дає суду підстави для висновку, що для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом. Отже, кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.4 ч.1 ст.170 КАС України. Здійснюючи аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в їх спірній частині у справі, що розглядається та у справі №240/22352/20, колегія суддів вказує на таке. Як вбачається зі змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №240/22352/20, судом зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.01.2016 по 28.02.2018 та за період з 01.03.2018 по 07.07.2020 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та виплатити індексацію з урахуванням раніше сплаченої суми. При цьому, суд звернув увагу, що грошовий дохід позивача, як вбачається з доданої до позову довідки від 05.04.2021 №152, у березні 2018 року (10775,73 грн.) порівняно з лютим 2018 року (9438,61 грн.) підвищився на 1337,12 грн., однак стверджувати, що таке підвищення перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, не має можливості, оскільки відповідач не проводив позивачу індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Також, судом зауважено, що з наданої відповідачем довідки від 05.04.2021 №152 про фактично нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення з січня 2016 року по липень 2020 року взагалі не вбачається факту нарахування будь-якої індексації та її виплати. В свою чергу, позовні вимоги у даній справі №240/24566/22, в їх оскаржуваній частині, стосуються здійснення перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.07.2020 року, виходячи з фіксованої величини 3 926,82 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 17.07.2003 року №1078. При цьому, позивачем не заперечується факт встановлення рішенням у справі №240/22352/20 його права на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.07.2020 року та відповідне його проведення відповідачем. Наразі, однією із підстав позову зазначено те, що при здійсненні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.07.2020 року відповідачем не враховано фіксовану величину, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 17.07.2003 року №1078. За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні відносини між сторонами у справі щодо протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 07.07.2020 у зв`язку з неврахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №240/22352/20, оскільки в межах останньої питання про порядок проведення вказаної індексації та необхідність обрахунку відповідачем для цього фіксованої величини не розглядалось. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 320 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.