Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 674/1264/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 674/1264/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Посунько Г.А. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 09 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, в якому проси скасувати постанову серії ЕАС № 7459512 від 04 серпня 2023 року, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Николайчуком Іваном Миколайовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, у виді штрафу в сумі 510 грн. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач порушив правила користування ременем безпеки під час керування транспортним засобом, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт вважає необґрунтованими витрати позивача на правову допомогу в розмірі 3500 грн. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2023 року поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Чернівецькій області Николайчук І.М. виніс постанову серії ЕАС № 7459512, якою притягнув позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та застосував до нього адміністративному стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. В постанові зазначено, що 04 серпня 2023 року о 15.40 годин на 304 кілометрі автодороги АН-03 в с.Атаки Хотинської міської територіальної громади Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Volkswagen Caddy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 (в) Правил дорожнього руху. Вважаючи зазначену постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Згідно з пунктом 2.3 в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Відповідно до частини п`ятої статті 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. Відповідно до ч. 1 ст. ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч.6 ст. 121 КУпАП. Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. При цьому, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з матеріалами справи на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи відеозаписи з нагрудної камери працівника патрульної поліції. Дослідивши наданий відповідачем відеозапис суд встановив, що він не підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП. З відеозапису встановлено, що позивач був пристебнутий ременем пасивної безпеки, керуючи транспортним засобом "Volkswagen Caddy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , безпосередньо перед його зупинкою на вимогу працівника патрульної поліції. Крім того, наявним в матеріалах справи відеозаписом не підтверджуються доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ремінь безпеки застебнутий позаду спини позивача. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд зауважує, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП є дії особи щодо порушення правил користування ременями безпеки. Водночас, об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕАК №7459512 від 04.08.2023, не підтверджено належними та допустимими доказами, що є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача протиправною та її скасування. Оцінюючи доводи апелянта про те, що позивачем було заявлено позов до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, яке не є юридичною особою, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. При цьому пунктом 7 частини 1 вказаної статті передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Таким чином, відповідачем може бути, зокрема, орган державної влади без статусу юридичної особи. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що органом Національної поліції у даній справі є Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, від імені якого, зокрема, інспектор УПП в Чернівецькій області Николайчук І.М. уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. З огляду на викладене, Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, як відповідний суб`єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, є належним відповідачем у даній справі. Доводи апеляційної скарги про непідтвердження позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, до яких долучено договір про надання правової допомоги від 08.08.2023, розрахунок гонорару за надану правничу допомогу, квитанцію про сплату клієнтом суми гонорару в готівковій формі (а.с.10-12, 55). Отже, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.