Постанова 4875 № 922/3752/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3752/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В. при секретарі Семенові О.Є. позивача Почуєв В.А., довіреність від 08.06.2023 року №01-01-23/2045-23; відповідача адвокат Федорович Ю.С., свідоцтво від 27.06.2023 року ПТ№4245; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника АТ Харківобленерго адвоката Квіцінської А.І. (вх. №2597Х/1-18) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі № 922/3752/23, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Аріт К.В. ), повний текст якої складено 20.11.2023 року за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків про зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/3752/23, зокрема відмовлено в задоволенні клопотання КП "Харківводоканал" (вх.№30907) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3751/23; задоволено клопотання КП "Харківводоканал" про призначення судової експертизи (вх.№26477); призначено у справі № 922/3752/23 комплексну судово-електротехнічну та судово-економічну експертизу та поставлено на вирішення експертів наступні питання: 1) Чи враховано АТ Харківобленерго при формуванні спірних рахунків за період з червня 2019 по березень 2021 року за Договором №4 від 01.01 2019 року, з липня 2019 по лютий 2021 року за Договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1,01, розрахункові умови Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії на виконання абз.3 п.6 Постанови від 14.03.2018 № 312 НКРЕКП Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, що викладені у Додатку №4а від 01.09.2017 року до договору №4 від 07.05.2004 року, та Додатку № 4а від 02.01.2018 року до договору №1,01 від 03.01.2008 року відповідно? 2) Чи враховано АТ Харківобленерго при формуванні спірних рахунків та актів приймання-передачі за період з березня 2021 по серпень 2023 року за Договором №4 від 01.01.2019 року та з лютого 2021 по серпень 2023 року за Договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1,01, дійсні фактичні втрати активної електричної енергії при визначені складових Економічних еквівалентів реактивної потужності (зокрема, розрахункових одиниць D1, D2), з урахуванням режиму перетікань реактивної потужності в електричній мережі за сумарними витратами активної потужності відповідно до вимог Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, що затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2018 року № 87? 3) З урахуванням відповідей на зазначені питання, чи арифметично вірно визначено загальну вартість послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії у спірних рахунках по Договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №1,01 з липня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; за січень, лютий, грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 202З року, та Договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №4 з червня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; з січня по грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року?; проведення експертизи доручено експертам Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса (вул.Залютинська, 8, м. Харків); попереджено експертів про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків; для проведення експертизи направлено експертам матеріали справи №922/3752/23 та один примірник ухвали; обов`язок по сплаті витрат за проведення експертизи покладено на КП "Харківводоканал"; зобов`язано КП "Харківводоканал" протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку, оплатити рахунок за проведення експертизи та докази оплати надати суду; зобов`язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи; провадження у справі № 922/3752/23 зупинено до отримання висновку судової експертизи. Представник АТ Харківобленерго адвокат Квіцінська А.І. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі про призначення комплексної судової експертизи та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області; розгляд справи здійснювати у судовому засіданні, з викликом апелянта. Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке. Відповіді на поставлені судом питання для вирішення експерта містяться в договорах споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1,01 та №4 від 01.01.2019 року, а саме: умовами договору чітко визначений порядок проведення розрахунку плати за перетікання реактивної електричної енергії, який повністю кореспондується з методикою обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії; економічний еквівалент реактивної потужності узгоджений сторонами у договорі. Для встановлення фактичних обставин справи та вирішення спору по суті не потрібні спеціальні знання, а відповідь на всі питання, які судом поставленні на вирішення експерту, можуть бути вирішенні судом самостійно при дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи. Встановлення та дослідження вказаних обставин не потребують спеціальних знань, оскільки вони встановлюються шляхом дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів у співставленні із нормами права. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 року, суддею доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2023 року, зокрема витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3752/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; вчинено інші процесуальні дії. Станом на 11.12.2023 року у суду апеляційної інстанції наявні відомості щодо надходження матеріалів справи №922/3752/23 з господарського суду Харківської області. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника АТ Харківобленерго адвоката Квіцінської А.І. на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "10" січня 2024 року о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 22.12.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№15953), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що висновок місцевого господарського суду про неможливість самостійного встановлення судом таких обставин, без використання спеціальних знань є повністю обґрунтованим та підтвердженим наявними доказами; в даному випадку висновків електротехнічної та економічної експертизи не можуть замінити інші засоби доказування. У судовому засіданні 10.01.2024 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Ухвалу суду від 11.12.2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку: КП "Харківводоканал" (№0600237746608) відправлення вручено 14.12.2023 року; АТ Харківобленерго (№0600237746624) відправлення вручено 10.12.2023 року. Процесуальні документи надсилались КП "Харківводоканал", АТ Харківобленерго та представнику АТ Харківобленерго адвокату Квіцінській А.І. до електронного кабінету в системі "Електронний суд". 05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету). Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам". Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Ухвалу суду апеляційної інстанції від 11.12.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039. Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи). При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне. 25.08.2023 року позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якій просить суд: зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії по договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1.01 з липня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; за січень, лютий, грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 та договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №4 з червня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; з січня по грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року; зобов`язати відповідача сформувати рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії по договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1.01 з липня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; за січень, лютий, грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року та договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №4 з червня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; з січня по грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року. 25.09.2023 року позивач подав господарському суду Харківської області заяву (вх.№25810) про зміну предмета позову. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2023 року заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду та постановлено проводити подальший розгляд справи з урахуванням цієї заяви, відкладено підготовче засідання на 17.10.2023 року. 29.09.2023 року представник позивача подав господарському суду Харківської області клопотання (вх.№26477) про призначення судової експертизи, в якому просив призначити у справі №922/3752/23 судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу та поставити на вирішення експертів наступні питання: 1) Чи враховано АГ Харківобленерго при формуванні спірних рахунків за період з червня 2019 р по березень 2021 р. за Договором №4 від 01.01 2019 року, з липня 2019 року по лютий 2021 року за договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1,01 розрахункові умови Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії на виконання абз. 3. п. 6 Постанови від 14.03.2018 року № 312 НКРЕКП Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, що викладені у Додатку №4а від 01.09.2017 року до договору №4 від 07.05.2004 року , та Додатку № 4а від 02.01.2018 року до договору №1,01 від 03.01.2008 року відповідно? 2) Чи враховано відповідачем при формуванні спірних рахунків та актів приймання-передачі за період з березня 2021 року по серпень 2023 року за договором №4 від 01.01.2019року та з лютого 2021року по серпень 2023 року за договором про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1,01, дійсні фактичні втрати активної електричної енергії при визначені складових Економічних еквівалентів реактивної потужності (зокрема, розрахункових одиниць D1, D2) з урахуванням режиму перетікань реактивної потужності в електричній мережі за сумарними витратами активної потужності відповідно до вимог Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, що затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2018 року № 87? 3) З урахуванням відповідей на зазначені питання чи арифметично вірно визначено загальну вартість послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії у спірних рахунках по договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №1,01 з липня по грудень 2019року; з січня по грудень 2020року; за січень, лютий, грудень 2021року; з січня по грудень 2022року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року та договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №4 з червня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; з січня по грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року? 17.10.2023 року представник відповідача подав господарському суду Харківської області заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх.№28227), в яких посилається на те, що умовами договору чітко визначений порядок проведення розрахунку плати за перетікання реактивної електричної енергії, який повністю кореспондується з методикою обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії; економічний еквівалент реактивної потужності узгоджений сторонами у договорі; призначення судової експертизи є безпідставним, так як, встановлення та дослідження вказаних обставин не потребують спеціальних знань, оскільки вони встановлюються шляхом дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів у співставленні із нормами чинного законодавства. 14.11.2023 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище. Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства. З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права. Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Згідно з п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2)чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 904/3935/18, де, між іншим, вказано на те, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Зазначене вище також узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 року у справі №917/14/20, від 12.05.2021 року у справі №922/2838/20, від 29.04.2020 року у справі № 903/611/19. Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтовано неможливістю розгляду даної справи до розгляду справи №922/3751/23. Так, предметом позову у справі №922/3751/23 є зобов`язання Акціонерного товариства "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості послуг із розподілу електричної енергії та зобов`язання Акціонерного товариства "Харківобленерго" сформувати рахунки на оплату послуг із розподілу електричної енергії за період з листопад, грудень 2019 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, грудень 2022 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року у відповідності до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії №1,01 від 01.01.2019 року та у періоди жовтень, листопад, грудень 2020 року, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, грудень 2022 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року по договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 4 від 01.01.2019 року. Предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії та зобов`язання відповідача сформувати рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії за період з липня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; за січень, лютий, грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року та договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №4 з червня по грудень 2019 року; з січня по грудень 2020 року; з січня по грудень 2021 року; з січня по грудень 2022 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року. Таким чином, предмет спору у справі №922/3751/23 не пов`язаний з предметом спору у справі №922/3752/23. Крім того, періоди нарахування вартості послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії є різними. Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в даному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №922/3751/23, у зв`язку з чим відсутні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. Щодо клопотання про призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, слід зазначити таке. Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до п.8 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза- це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Аргументи апелянта на те, що відповіді на поставлені судом питання для вирішення експерта містяться в договорах споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1,01 та №4 від 01.01.2019 року, а саме: умовами договору чітко визначений порядок проведення розрахунку плати за перетікання реактивної електричної енергії, який, на думку апелянта повністю кореспондується з методикою обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії; економічний еквівалент реактивної потужності узгоджений сторонами у договорі, не приймаються, з огляду на таке. Так, предметом позову у справі є вимоги про зобов`язання АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії КП "Харківводоканал". Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії, які складені відповідачем, є помилковими, оскільки до 12.02.2021 року відносини між сторонами щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії по договору №4 від 01.01 2019 року регулювались відповідними положеннями Додатку № 4а від 01 09.2017 року до договору №4 від 07.05.2004 року, а до 05.02.2021 року по договору № 1,01 від 01.01.2019 року регулювались відповідними положеннями Додатку № 4а від 02.01.2018 до договору №1,01 від 03.01.2008року. Зазначені додатки містять інші дані для розрахунку характеристиках точок розрахункового обліку електроенергії ніж ті, що використав відповідач при визначенні вартості послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії. Зазначена обставина підтверджує той факт, що розрахунки вартості послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за відповідні розрахункові періоди з 01.01.2019 року по 05.02.2021 року по договору № 1,01 від 01.01.2019 року, з 01.01.2019 року по 02.03.2012 року по договору №4 від 01.01.2019 року не відповідають вимогам законодавства, яким визначено порядок розрахунку обсягів та вартості плати за перетікання реактивної електричної енергії. З матеріалів справи слідує, що акти приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії за спірний період були підписані зі сторони споживача (позивача) з зауваженнями, у зв`язку з неврахуванням вимог щодо втрат та балансу перетікання реактивної електричної енергії. Також, позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами про надання конкретних розрахунків на виконання Методики, та розшифровки значень ЕЕРП - D1 та D2 у розрізі сум виставлених у рахунках та актах з перетікання реактивної енергії. Відповідач таких розрахунків не надав, що унеможливлює проведення перерахунку. Також, плата за перетікання реактивної електроенергії розраховувалась ПрАТ "Харківобленерго" самостійно в односторонньому порядку. Для виконання цих розрахунків відповідачем використовуються різні складні формули, коефіцієнти, параметри та інші спеціальні електротехнічні дані, що потребує спеціальних знань та технічних засобів у галузі електротехніки, а за таких обставин, господарський суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що не має можливості самостійно перевірити їх об`єктивність. Відповідно, для вирішення такого спору підлягають з`ясуванню обставини щодо того, чи враховані у спірних рахунках розрахункові умови Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії на виконання абз. 3. п. 6 Постанови від 14.03.2018 року №312 НКРЕКП Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії та дійсні фактичні втрати активної електричної енергії при визначені складових Економічних еквівалентів реактивної потужності (зокрема, розрахункових одиниць D1, D2), з урахуванням режиму перетікань реактивної потужності в електричній мережі за сумарними витратами активної потужності відповідно до вимог Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії. Отже, для перевірки виконання електротехнічних вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, з урахуванням Методики обрахунку технологічних втрат електричної енергії з визначення технологічних втрат, при формуванні економічних величин у спірних рахунках на оплату необхідні спеціальні знання в галузі електротехніки та економіки. Окрім того, при вирішені питання щодо призначення експертизи суд не розглядає спір по суті, а лише оцінює необхідність встановлення певних обставин. Таким чином, для об`єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а отже місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про призначення у даній справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, а тому не є слушними аргументи апелянта про те, що для встановлення фактичних обставин справи та вирішення спору по суті не потрібні спеціальні знання, а відповідь на всі питання, які судом поставленні на вирішення експерту, можуть бути вирішенні судом самостійно при дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи. Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущено строк на подання клопотання про призначення експертизи, слід зазначити на таке. Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Статтею 164 ГПК України визначено, перелік документів, що додаються до позовної заяви. Зокрема, ч. 2 зазначеної статті передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач не позбавлений права, після відкриття провадження у справі, заявити клопотання про призначення судової експертизи в порядку ст. ст. 99, 100, 102 ГПК України та ним в підготовчому провадженні таке клопотання заявлено. Частиною 1 ст.177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є:1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;4) вирішення відводів;5) визначення порядку розгляду справи;6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. При цьому, згідно з підп.8 п.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд зокрема вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. Призначення експертизи у справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд). Відповідно до ч.4 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Відповідачем під час розгляду клопотання не було запропоновано кола своїх питань, які б він хотів поставити на вирішення експертів. Таким чином, господарським судом першої інстанції обгрунтовано вказано на те, що для правильного розгляду справи необхідно дослідити вірність сформованих відповідачем рахунків. У відповідності до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі. У даному випадку провадження у справі було зупинено господарським судом саме у зв`язку з призначенням судової експертизи. Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2022 року у справі № 910/15151/17, де, зокрема, вказано на те, що за змістом вищенаведених процесуальних норм, зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Верховний Суд неодноразово вказував, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанови Верховного Суду від 13.08.2021 року у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 року у справі 927/110/18, від 18.04.2023 року у справі № 904/7626/21 тощо). За таких обставин, керуючись основними принципами та завданнями господарського судочинства, оцінивши складність справи та важливість результатів розгляду справи для сторін, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у даній справі, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема його висновки у справі "Фрайдлендер проти Франції" щодо розумності строків розгляду справи судом та користуючись наданим суду правом, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи. Отже, висновки місцевого господарського суду у справі відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року) Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року). Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника АТ Харківобленерго адвоката Квіцінської А.І. залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/3752/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11.01.2024 року. Головуюча суддя О.І. Терещенко Суддя П.В. Тихий Суддя О.В. Плахов