Постанова 4873 № 910/6759/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" січня 2024 р. Справа№ 910/6759/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Алданової С.О. Корсака В.А. за участю: секретаря судового засідання Звершховської І.А., від ОСОБА_1 : Бєлкін Л.М.; від ОСОБА_2 : Бєлкін Л.М.; від ОСОБА_3 : Бєлкін Л.М.; від відповідача: не з`явились; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 (повний текст складено 16.10.2023) у справі № 910/6759/23 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення сум неотриманих дивідендів та нарахувань за неотримані суми,- в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_6 ) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просили стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта»): - на користь ОСОБА_1 108 641,00 грн дивідендів за 2018 рік, 4 453,00 грн 3% річних, 33 917,22 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.11.2021 по 01.04.2023; - на користь ОСОБА_4 86 912,80 грн дивідендів за 2018 рік, 3 562,40 грн 3% річних, 27 133,78 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.11.2021 по 01.04.2023; - на користь ОСОБА_3 101 517,00 грн дивідендів за 2018 рік, 4 161,00 грн 3% річних, 31 693,14 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.11.2021 по 01.04.2023. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 посилаються на те, що ПАТ «Укрнафта» в порушення норм законодавства не виконав належним чином зобов`язання з виплати їм (позивачам) як акціонерам Товариства дивідендів за 2018 рік. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 108 641,00 грн дивідендів, 4 453,00 грн 3% річних, 33 917,22 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_4 86 912,80 грн дивідендів, 3 562,40 грн 3% річних, 27 133,78 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 101 517,00 грн дивідендів, 4 161,00 грн 3% річних, 31 693,14 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору. Суд дійшов висновку про наявність у ПАТ «Укрнафта» зобов`язання до 17.11.2021 виплатити позивачам дивіденди за 2018 рік на загальну суму 297 070,80 грн. Оскільки Товариство доказів здійснення таких виплат не надало, позовні вимоги в частині стягнення дивідендів за 2018 рік підлягають задоволенню в повному обсязі. Задовольняючи вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, суд зазначив, що у відповідача виник обов`язок зі сплати дивідендів, тобто виникло грошове зобов`язання, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов`язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в т.ч. і такого, що не засновано на договорі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2023, ПАТ «Укрнафта» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне врахування обставин справи. Апелянт зазначає, що єдиним можливим способом виплати дивідендів позивачам є виплата через депозитарну систему України. ПАТ «Укрнафта» переказало на рахунок ПАТ «Національний депозитарій України» 30 072 756,24 грн для виплати акціонерам Товариства дивідендів за 2018 рік. Однак у цей же день ПАТ «Національний депозитарій України» кошти повернуло на рахунок ПАТ «Укрнафта», що підтверджується відповідним листом АБ «Південний». В подальшому, 29.12.2021 Товариство зверталось до ПАТ «Національний депозитарій України» з претензією-повідомленням та у цей же день повторно переказало на рахунок ПАТ «Національний депозитарій України» кошти для виплати акціонерам. Незважаючи на претензію-повідомлення, ПАТ «Національний депозитарій України» в цей же день кошти повернуло на рахунок ПАТ «Укрнафта». Так само 11.02.2022 ПАТ «Укрнафта» переказало на рахунок ПАТ «Національний депозитарій України» кошти для виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік, однак переказані на рахунок ПАТ «Національний депозитарій України» кошти для виплати акціонерам в цей же день повернуло. Наведене, на думку скаржника, свідчить про відсутність його вини у неналежному виконанні ним зобов`язання з виплати позивачам дивідендів за 2018 рік. Позиції учасників справи. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надали відзив, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечують та наводять власні доводи на їх спростування. Позивачі просять апеляційні скарги ПАТ «Укрнафта» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/6759/23 залишити без змін. За текстом відзиву позивачі також заявляють, що кожен з них планує понести витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі по 10 000,00 грн кожен; ця сума може бути уточнена, виходячи з вартості послуг адвоката 4 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката. Також зазначено, що буде подана заява відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 129, ст. 162 ГПК України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6759/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 до надходження матеріалів справи №910/6759/23. 23.11.2023 матеріали справи №910/6759/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/6759/23. Розгляд справи призначено на 08.01.2024. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу. 08.01.2024 ПАТ «Укрнафта» звернулось з клопотанням, у якому просило відкласти розгляд справи. В обґрунтування заявленого клопотання Товариство зазначило про перебування його представника поза межами Київської області. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, колегія суддів виходить з такого. По-перше, будь-яких доказів на підтвердження фактичного перебування поза межами Київської області представник відповідача не надав, як не надав і доказів наявності серйозних і обґрунтованих підстав для виїзду за межі області (лікарняного, довідки, наказу про відрядження чи відпустку тощо). По-друге, явка представників обов`язковою не визнавалась. По-третє, апеляційний суд враховує, що ПАТ «Укрнафта» у поданій апеляційній скарзі зрозуміло у письмовій формі навело свою позицію, її обґрунтування та вимоги. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України). Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. Відповідно до п. 3.1 Статуту ПАТ «Укрнафта» в чинній редакції, затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів від 19.09.2019 (протокол №29 від 19.09.2019), розміщеного у вільному доступі на сайті Товариства (далі - Статут), акціонерами ПАТ «Укрнафта» є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України. Згідно з п. 3.2 Статуту кожною простою акцією Товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів. Акція Товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства (п. 6.1 Статуту). Відповідно до п. 6.16 Статуту документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або і інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами. Облік прав власності на акції Товариства здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему України (п. 6.17 Статуту). Дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватись пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способів та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу (п. 6.18 Статуту). Для кожної виплати дивідендів наглядова рада Товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок і строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради Товариства, передбаченим першим реченням цього пункту, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення наглядовою радою Товариства (п. 6.20 Статуту). Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою Товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати (п. 6.21 Статуту). 18.05.2021 загальні збори ПАТ «Укрнафта» (протокол №31 від 18.05.2021) з сімнадцятого питання порядку денного (розподіл прибутку за підсумками 2018 року) вирішили затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2018 рік: - на виконання ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1 931 619 526,20 грн, що складає 30% чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком; - решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік у сумі 4 506 581 473,80 грн, що складає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку. Також затверджений загальний розмір дивідендів за простими акціями ПАТ «Укрнафта» за результатами 2018 року в сумі 1 931 619 526,20 грн. Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затверджено у розмірі 35,62 грн. Рішенням Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» від 27.05.2021 (протокол №9/21 засідання Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» від 27.05.2021) встановлено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021, спосіб виплати дивідендів - виплату дивідендів здійснити через депозитарну систему України, строки виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021, дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021. Порядок виплати дивідендів: виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу; дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами; виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, по мірі надходження коштів на рахунок ПАТ «Укрнафта» у межах встановленого строку виплати дивідендів; витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів, тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання; для отримання дивідендів кожний акціонер ПАТ «Укрнафта» повинен звернутись до своєї депозитарної установи, де він має рахунок у цінних паперах по акціях ПАТ «Укрнафта» станом на 11.06.2021 та заключити з цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунка в цінних паперах (у разі відсутності договору); відповідальність за укладення договорів з депозитарною установою, своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів, за вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, тощо, покладається на акціонера; дивіденди, нараховані на акції AT «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код 20077720), виплатити в порядку, встановленому Законом України «Про управління об`єктами державної власності». До переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за результатами 2018 року, окрім інших акціонерів, що володіють акціями ПАТ «Укрнафта», включені позивачі: - ОСОБА_1 , кількість акцій - 3 050 шт; - ОСОБА_4 , кількість акцій - 2 440 шт; - ОСОБА_3 , кількість акцій - 2 850 шт. Оскільки граничний строк для виплати дивідендів за 2018 рік (17.11.2021) минув, але ПАТ «Укрнафта» не виплатило ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як акціонерам Товариства дивіденди за 2018 рік, позивачі звернулись з позовом у цій справі та просять стягнути з ПАТ «Укрнафта» дивіденди за 2018 рік та нараховані на відповідні суми інфляційні та 3% річних. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Частина 1 ст. 152 ЦК України визначає, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначає Закон України «Про акціонерні товариства» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №514-VI). За визначенням п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону №514-VI корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» визначено, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Частиною 1 ст. 25 Закону №514-VI передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Порядок виплати дивідендів встановлений ст. 30 Закону №514-VI, згідно з абз. 2 ч. 1 якої виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 2 ст. 30 Закону №514-VI). Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону №514-VI товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями оператора організованого ринку капіталу (операторів організованих ринків капіталу), на якому (яких) акції такого товариства допущені до торгів. Отже, виплата дивідендів, про виплату яких зборами акціонерів прийнято рішення, є імперативним обов`язком товариства (відповідача). При цьому відповідач зобов`язаний персонально повідомляти акціонерів про виплату дивідендів. З прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов`язок виплатити дивіденди без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк. А отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами. Сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого прийняте таке рішення, «законне очікування» того, що йому будуть такі дивіденди виплачені. Відповідно, невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах «Брумареску проти Румунії» (п. 74), «Пономарьов проти України» (п. 43), «Агрокомплекс проти України» (п. 166). Суд встановив, що ПАТ «Укрнафта» прийняло на себе грошове зобов`язання - здійснити виплату акціонерам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2018 році у визначених наглядовою радою відповідача порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2018 в розмірі 35,62 грн на 1 (одну) акцію у строк до 17.11.2021, що підтверджується рішенням засідання наглядової ради ПАТ «Укрнафта», яке було оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021 року з додатками. Оскільки Товариство не здійснило виплату дивідендів позивачам, вимоги позову в частині стягнення на користь кожного з позивачів-акціонерів дивідендів за 2018 рік є обґрунтованими. Щодо доводів Товариства (в т.ч. у апеляційній скарзі) про те, що воно вчиняло дії, спрямовані на виплату позивачам дивідендів та тричі перераховувало на рахунок ПАТ «Національний депозитарій України» 30 072 756,24 грн для виплати акціонерам Товариства дивідендів за 2018 рік, які Депозитарій тричі повертав Товариству, колегія суддів зазначає таке. Рішеннями загальних зборів акціонерів Товариства, оформлених протоколом від 18.05.2021 №31, затверджено розмір та порядок розподілу прибутку позивача за 2018 рік, затверджено загальний розмір дивідендів за простими акціями позивача за результатами 2018 року Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затверджено в розмірі 35,62 грн. Рішеннями наглядової ради Товариства, оформленими протоколом від 27.05.2021 № 9/21, вирішено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021. Виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України з 15.06.2021 по 17.11.2021. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови їх виплати однакові для всіх власників акцій одного типу та класу, зокрема, умови щодо строків, способу та суми. Виплата дивідендів здійснюється виключно грошовими коштами, шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на їх отримання, по мірі надходження коштів на рахунок позивача в межах встановленого строку виплати дивідендів. Інформацію про прийняті рішення щодо виплати дивідендів відображено у відповідному повідомленні, яке було розміщено на офіційному вебсайті позивача (додаток № 1 до протоколу від 27.05.2021 № 9/21). Так, розпорядженням від 22.12.2021 №01/01/13/05/02-02-213, яке відхилено ПАТ «Національний депозитарій України» 23.12.2021 та 29.12.2021, та розпорядженням від 11.02.2022 № 01/01/13/05/02-02-262 позивач наказав ПАТ «Національний депозитарій України» здійснити виплату доходів за результатами діяльності у 2018 році в повному обсязі та перерахувати дані дивіденди на відповідні рахунки депозитарних установ/депозитаріїв-кореспондентів для наступної виплати (перерахування) власникам цінних паперів. Згідно із розпорядженням від 22.12.2021 №01/01/13/05/02-02-213 мало б бути перераховано дивіденди на загальну суму 30 072 756,24 грн, а за розпорядженням від 11.02.2022 №01/01/13/05/02-02-262 - 12 408 534,48 грн. Вказані суми чистого прибутку за результатами 2018 року перераховані Депозитарію, що підтверджується копіями платіжних доручень: від 23.12.2021 №19389-П21 та від 11.02.2022 №2875-П22. Однак ПАТ «Національний депозитарій України» відмовило у взятті до виконання вищезазначених розпоряджень Товариства листами-відмовами від 23.12.2021 №0247ECCB-F48C-4EE1-93DF-08D9C60869A3, від 29.12.2021 №E3477E37-AF81-4AEB-52D9-08D9CA8C0C3E та від 11.02.2021 №D8A73EBD-AD53-4437-A12B-08D9ED28DF2E, що стало підставою для звернення Товариства до суду з позовом у справі №910/3376/22 та встановлено судовими рішеннями у вказаній справі. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №910/3376/22 за позовом ПАТ «Укрнафта» до ПАТ «Національний депозитарій України» про визнання неналежним виконання договору та зобов`язання належного виконання договору, у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що відмови Депозитарія у взятті до виконання спірних розпоряджень позивача були обґрунтованими та відповідали приписам Закону №514-VI, Порядку та договору. Суди також зазначили, що за матеріалами справи №910/3376/22 встановлено, а Товариством не спростовано, більш того, підтверджено те, що кошти були спрямовані на виплату дивідендів не всім особам, які мають право на їх отримання, без збереження пропорційності щодо кількості належних таким особам прав на акції. Вибірковість виплати чистого прибутку за результатами 2018 року акціонерам через певні депозитарні установи підтверджується також розрахунками нарахування цих дивідендів. Таким чином, вказані розпорядження Товариства не відповідають приписам ст. 30 Закону №514-VI, Порядку та договору, оскільки були направлені на виплату дивідендів у повному обсязі лише частині акціонерів Товариства. Протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» № 9/21 від 27.05.2021 було визначено лише два можливі шляхи виплати дивідендів: шляхом виплати одразу всієї суми дивідендів у повному обсязі всім особам, які мають право на отримання дивідендів; шляхом виплати всієї суми дивідендів кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів. Жодних інших способів виплати дивідендів рішенням Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» не встановлено, як не передбачено і положеннями ст. 30 Закону №514-VI. Суди також зазначили, що спірні розпорядження здійснені поза межами строку, визначеного загальними зборами для виплати дивідендів. У рішенні та постанові у справі №910/3376/22 суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відмови Депозитарія у взятті до виконання спірних розпоряджень Товариства були обґрунтованими та відповідали приписам Закону, Порядку та договору, а відтак вимога позивача про визнання неналежним виконання Депозитарієм умов договору в частині невиконання вказаних розпоряджень Товариства про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню. Судові рішення у справі №910/3376/22 набрали законної сили у встановленому чинним процесуальним законодавством порядку. Апеляційний господарський також відзначає, що у справі, що розглядається, суд першої інстанції також надав відповідним доводам належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд, та зазначив таке. За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону №514-VI Товариство у разі прийняття рішення про виплату дивіденди частками здійснювати таку виплату всім власникам акцій одного типу пропорційно до їх кількості, в той час як відповідач тричі (23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2022) намагався здійснити виплату дивідендів за 2018 рік через депозитарну систему України лише певним акціонерам, яких він визначив самостійно з переліку осіб, які мали право на отримання дивідендів. Посилання Товариства на неможливість виплатити дивіденди позивачам через те, що деякі акціонери здійснили відступлення права на їх отримання іншим особам, та відсутність законодавчого врегулювання порядку здійснення таких виплат суд правомірно відхилив та зазначив, що питання відступлення права вимоги врегульовано нормами ЦК України. Відповідно до п. п. 168.1.1, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Положеннями п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Згідно з положеннями п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України у частині оподаткування військовим збором. Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підп. 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підп. 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 цього Кодексу. Таким чином, Товариство було зобов`язане до 17.11.2021 виплатити позивачам дивіденди за 2018 рік на загальну суму 297 070,80 грн. Оскільки Товариство не надало доказів здійснення таких виплат, позовні вимоги про стягнення з Товариства на користь позивачів дивідендів за 2018 рік підлягають задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів відзначає, що у апеляційній скарзі ПАТ «Укрнафта» не оспорює розмір заявлених до стягнення та присуджених до стягнення на користь кожного з позивачів дивідендів за 2018 рік. До стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення 108 641,00 грн дивідендів за 2018 рік, на користь ОСОБА_4 86 912,80 грн - дивідендів за 2018 рік та на користь ОСОБА_3 101 517,00 грн - дивідендів за 2018 рік. Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань апеляційний суд відзначає таке. ОСОБА_1 заявив до стягнення з ПАТ «Укрнафта» 4 453,00 грн 3% річних та 33 917,22 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.11.2021 по 01.04.2023; ОСОБА_7 - 3 562,40 грн 3% річних та 27 133,78 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.11.2021 по 01.04.2023; ОСОБА_3 - 4 161,00 грн 3% річних, 31 693,14 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 18.11.2021 по 01.04.2023. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України). За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини щодо виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. А отже, у ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт (аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17). Таким чином, враховуючи, що ПАТ «Укрнафта» не виконало свій обов`язок виплатити кожному з позивачів дивідендів за 2018 рік, вимоги позивачів про стягнення з Товариства інфляційних нарахувань та 3% річних є обґрунтованими. Перевіривши надані позивачами та здійснені судом першої інстанції розрахунки нарахувань в порядку ст. 625 ЦК України за період з 18.11.2021 по 01.04.2023, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що з ПАТ «Укрнафта» на користь кожного з позивачів підлягають стягненню інфляційні нарахування та 3% річних у заявлених до стягнення розмірах. До стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 підлягає 4 453,00 грн 3% річних та 33 917,22 грн інфляційних втрат; на користь ОСОБА_7 - 3 562,40 грн 3% річних та 27 133,78 грн інфляційних втрат; на користь ОСОБА_3 - 4 161,00 грн 3% річних, 31 693,14 грн інфляційних втрат. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/6759/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/6759/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/6759/23 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 11.01.2024. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді С.О. Алданова В.А. Корсак