Постанова КГС ВС № 922/1011/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2022 року м. Київ cправа № 922/1011/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий - Стратієнко Л.В., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р., за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.; за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області (суддя - Калініченко Н.В.) від 28.07.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Гетьман Р.А., судді - Склярук О.І., Хачатрян В.С.) від 18.01.2022, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», про стягнення дивідендів В С Т А Н О В И В: у березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до АТ «Турбоатом» (змінило найменування на АТ «Українські енергетичні машини») про стягнення 980 450,90 грн дивідендів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з виплати позивачу дивідендів за 2018 рік. Під час розгляду справи позивач позовні вимоги уточнив, посилаючись на неправильний обрахунок заявленої до стягнення суми через неврахування обов`язкових бюджетних відрахувань, вказав, що належною до стягнення є сума 916 721,59 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, в задоволені позову відмовлено. Господарські суди виходили з того, що на момент судового розгляду у АТ «Українські енергетичні машини» існує зобов`язання з викупу акцій у Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед», а положення частини 2 статті 31 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлюють заборону акціонерному товариству здійснювати виплату дивідендів за простими акціями за таких умов. У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій - частини 2 статті 31, статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства», а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній. Скаржник також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2018 у справі №910/11316/17, від 11.08.2020 у справі №910/13193/19. На думку скаржника, застосування до спірних правовідносин ст. ст. 31, 68 Закону України «Про акціонерні товариства» є неможливим, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості з виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності АТ «Українські енергетичні машини» у 2018 році, тобто за період, який передував виникненню питання про викуп акцій. Рішення суду про відмову позивачу у задоволенні вимог з виплати дивідендів за наявності обставин з викупу акцій іншого акціонера, що заявив таку вимогу, суперечить принципу верховенства права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Як встановлено господарськими судами, є ОСОБА_1 є акціонером АТ «Турбоатом» (змінило найменування на АТ «Українські енергетичні машини»), що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах від 21.01.2020 та має у власності 1 084 000 шт. простих акцій емітента загальною номінальною вартістю 271 000,00 грн, що становить частку 0,2566 % статутного капіталу відповідача. 14.04.2019 були проведені річні загальні збори акціонерів АТ «Українські енергетичні машини», оформлені протоколом від 17.04.2019 № 24, на яких було вирішено, зокрема, розподілити чистий прибуток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, з урахуванням Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», таким чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам товариства; на поповнення резервного капіталу товариства не нараховувати, оскільки він сформований у повному обсязі; 50% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2019 рік. Затверджено загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2018 рік у розмірі 382 137,5 тис. грн. Встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. 27.05.2019 на офіційному на веб-сайті АТ «Українські енергетичні машини» було розміщено рішення про виплату дивідендів від 24.05.2019 про повідомлення особам, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати, згідно якого: розмір дивідендів, що підлягають виплаті відповідно до рішення загальних зборів - 382 137 500,00 грн; дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності товариства у 2018 році 10.06.2019; розмір річних дивідендів на 1 акцію - 0,904475 грн; строк виплати дивідендів з 14.06.2019 по 17.10.2019. Через несплату дивідендів позивач, в період 2020-2021 років, звертався до відповідача з листами про виплату дивідендів, проте останній зобов`язання з виплати позивачу як акціонеру АТ «Українські енергетичні машини», дивідендів за 2018 рік не здійснив, що й стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом. Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначає Законом України «Про акціонерні товариства». У пункті 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» також визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Абзац 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює, що виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Частиною 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 10.8 статуту відповідача передбачено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. Відповідно до ч. 4 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 10.9 статуту відповідача для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Як вбачається з матеріалів справи 17.04.2019 були проведені річні загальні збори акціонерів відповідача, оформлені протоколом №24, на яких було вирішено, зокрема, розподілити чистий прибуток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році, з урахуванням Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», таким чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам товариства; на поповнення резервного капіталу товариства не нараховувати, оскільки він сформований у повному обсязі; 50% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2019 рік. Затверджено загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2018 рік у розмірі 382 137,5 тис. грн. Встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством безпосередньо акціонерам. Наглядовою радою відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом № 12-НР від 24.05.2019, яким визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, встановлено строк виплати дивідендів: з 14.06.2019 по 17.10.2019. З урахуванням вищенаведеного (виплата дивідендів здійснюється на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів з врахуванням прийнятого наглядовою радою рішення, позивач є акціонером та власником простих акцій товариства), зобов`язання з виплати дивідендів є таким, строк виконання якого настав. Судами встановлено, що відповідач був зобов`язаний виплатити позивачу дивіденди у строк до 17.10.2019 у сумі 916 721,59 грн. Між тим, 22.01.2021 були проведені позачергові загальні збори акціонерів відповідача, на яких, зокрема, вирішувалось питання надання згоди на вчинення значного правочину. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства» власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів. З огляду на те, що з питання надання згоди на вчинення значного правочину на позачергових загальних зборах, проведених 22.01.2021, Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) проголосувала «проти», остання звернулась з вимогою до відповідача від 16.02.2021 про здійснення обов`язкового викупу простих акцій відповідача, які належать Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED). Вимога Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) від 16.02.2021 про обов`язковий викуп акцій була отримана відповідачем 19.02.2021. Відповідно до положень частини 2 статті 31 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо товариство має зобов`язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону. За твердженнями господарських судів Закон України «Про акціонерні товариства» передбачає заборону акціонерному товариству здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, якщо товариство має зобов`язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону. Посилаючись на наведені обставини, господарські суди зробили висновки, що вказане унеможливлює виплату АТ «Українські енергетичні машини» дивідендів на користь ОСОБА_1 . Проте колегія суддів Верховного Суду з такими висновками судів не погоджується з таких підстав. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій визначений у ст. 69 Закон України «Про акціонерні товариства», яка передбачає, що між акціонерним товариством та акціонером укладається письмовий договір про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій. Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням: 1) ціни викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством; 4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій). Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області 26.03.2021 з позовом про стягнення дивідендів за 2018 рік. На річних загальних зборах акціонерів АТ «Українські енергетичні машини» 17.04.2019 було вирішено, зокрема, розподілити чистий прибуток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році. 24.05.2019 наглядовою радою АТ «Українські енергетичні машини» встановлено строк виплати дивідендів: з 14.06.2019 по 17.10.2019. Обставини щодо викупу акцій АТ «Українські енергетичні машини» у Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» виникли внаслідок надання нею згоди на вчинення значного правочину на позачергових загальних зборах 22.01.2021. Вимога про обов`язковий викуп акцій Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) була отримана АТ «Українські енергетичні машини» 19.02.2021. З врахуванням тридцятиденного строку оплати вартості акцій, які підлягають обов`язковому викупу після отримання вимоги акціонера передбаченого ч. 4 ст. 69 Закон України «Про акціонерні товариства» строк викупу АТ «Українські енергетичні машини» своїх акцій сплив 21.03.2021 і про що мав бути укладений договір у письмовій формі. Між тим, до 17.10.2019, а також станом на момент звернення позивача до суду (26.03.2021) та прийняття рішень у справі, відповідач свої зобов`язання не виконав, доказів виплати дивідендів позивачу у розмірі 916 721,59 грн суду не надав. Письмовий договір викупу акцій у Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) суду надано не було. За твердженням відповідача Компанія з обмеженою відповідальністю "Біскоун Лімітед" (BISCONE LIMITED) звернулася до Господарського суду Харківської області у справі №922/1678/21 з позовом до АТ "Українські енергетичні машини" про визнання укладеним між Компанією з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) та АТ "Українські енергетичні машини" договору про обов`язковий викуп АТ "Українські енергетичні машини" належних акціонеру акцій на підставі статей 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства". Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Господарським судом Харківської області рішення у справі № 922/1678/21 про визнання укладеним вказаного договору прийнято не було. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України). Обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. З огляду на вищевикладене, АТ "Українські енергетичні машини" не надано суду доказів того, що воно на час розгляду спору має зобов`язання на викуп акцій згідно з ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" і, відповідно, наведені обставини не можуть впливати на виплату дивідендів іншим акціонерам. Статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності". Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами товариства, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі № 910/11316/17 та від 11.08.2020 у справі №910/13193/19. Таким чином, враховуючи, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено статтею 116 Цивільного кодексу України, Законом України "Про акціонерні товариства" і з цього питання були прийняті рішення загальними зборами акціонерів АТ "Українські енергетичні машини", однак останнє виплату дивідендів своєму акціонеру ОСОБА_1 не здійснило з 17.10.2019, чим припустилось тривалого порушення своїх зобов`язань і права такого акціонера на мирне володіння майном, Верховний Суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" невиплачених в строк дивідендів в сумі 916 721,59 грн обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України). Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. З огляду на встановлення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій всіх фактичних обстави справи необхідних для вирішення спору, зокрема розміру дивідендів за 2018 рік, які підлягали сплаті ОСОБА_1 в сумі 916 721,59 грн, суд касаційної інстанції вважає за можливе прийняти нове рішення у справі про задоволення позову. Відповідно до п. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню його витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 13 750,82 (1,5% від ціни позову 916 721,59 грн), апеляційної скарги в сумі 20 626,23 грн (150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та касаційної скарги в сумі 27 501,64 грн (200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), всього 61 878,69 грн. Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 922/1011/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про стягнення дивідендів задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дивіденди за 2018 рік в сумі 916 721,59 грн та 61 878,69 грн судового збору за подання позову, апеляційної і касаційної скарг. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Л. Стратієнко Судді С. Бакуліна О. Кібенко