Постанова 4856 № 120/7175/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7175/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 08 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Відділу № 3 у м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в якому просили: - визнати дії відділу № 3 міста Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо не оформлення паспорту неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІ1 з врахуванням вимог Закону України від 14.07.2016 року №1474-VIII - протиправними. - зобов`язати управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі відділу № 3 міста Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ. без використання цифрового ідентифікатора особи і автоматизованої обробки персональних даних та без внесення інформації про нього до Єдиного Демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 позов задоволено частково, ухвалено: Визнати протиправною відмову відділу № 3 у м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Зобов`язати управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі відділу № 3 м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. В решті позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на день звернення до територіального органу ДМС для отримання паспорта ОСОБА_2 не досягнув 16-річного віку, а відтак не має права на отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року. Крім того, відповідь територіального органу не є рішенням суб`єкта владних повноважень відповідно до положень КАС України, а тому не може визнаватися протиправною. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.03.2009. 19.05.2022 позивач та її син звернулися до відділу № 3 у м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із спільною заявою, в якій просили оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки. В заяві зазначалося, що за своїми особистими переконаннями ОСОБА_2 немає наміру оформляти паспорт громадянина України у формі ID-картки і отримання цього виду паспорта є правом, а не обов`язком громадянина. Водночас форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована та є діючою. До вказаної заяви було додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копію паспорта ОСОБА_1 , дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см. Листом від 24.05.2023 за № 0512-425/0512.2-23 відповідач відмовив у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року з посиланням на відсутність правових підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Відповідач у листі вказав на те, що за недосягнення 16-річного віку відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Позивач вважає, що відповідач порушив право її неповнолітнього сина на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, а тому звернулась до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право особи на отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, а не у вигляді ID-картки, підтверджене постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17. Водночас, оскільки процедура ведення паспортного обліку ще не відбулась, вимоги позивачів до вчинення відповідачами дій у майбутньому, не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права в майбутньому. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно з пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІвід 26.06.1992 № 2503-ХІІ (Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Пунктом 2 Положення № 2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку. Таким чином, право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ виникає в особи після досягнення 16-річного віку. 20.11.2012 прийнято Закон України № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи. В силу положень ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. За змістом частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України. Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій. Водночас частиною четвертою статті 13 Закону № 5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Частинами другою-четвертою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону № 5492-VI). Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (Порядок № 302). Пунктом 2 Порядку № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII. Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-ти річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. Відповідно до п. 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-ти річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Встановлено, що позивач та її син звернулись до відділу № 3 у м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із спільною заявою, в якій просили оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки на підставі Положення № 2503-ХІІ. За змістом норм Положення № 2503-ХІІ право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ виникає в особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. Разом із тим частиною другою статті 21 Закону № 5492-VI визначено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядком № 302 також визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. З огляду на викладене суд вважає, що положення Тимчасового порядку № 456, що стосуються правила оформлення та видачі паспорта громадянина України особам, які досягли 16-річного віку, не узгоджуються зі Законом № 5492-VI та Порядком №

302. Отже, враховуючи частину третю статті 7 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, суд не застосовує положення Тимчасового порядку № 456 щодо оформлення паспорту зразка 1994 року особам після досягнення 16-річного віку. Відтак при визначенні віку особи, з якого виникає право на отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, слід застосовувати норми Закону №5492-VI та Порядку № 302, які передбачають, що кожен громадянин України який досяг 14-річного віку може отримати паспорт громадянина України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 819/2190/17 та від 24.09.2020 у справі № 340/2618/19, а також у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 у справі № 120/72/20-а (ухвала Верховного Суду від 28.07.2020 про відмову у відкритті касаційного провадження). Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Отже, в разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, у свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору між сторонами та заявлені позовні вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), якою підтверджене право особи на отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, а не у вигляді ID-картки. Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Таким чином, є протиправними дії відповідача, які полягають у відмові неповнолітньому сину позивача ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Викладену у листі відділу № 3 у м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 24.05.2023 судом першої інстанції обґрунтовано розцінено як неправомірну відмову у вчиненні дій щодо оформлення та видачі паспорта у формі книжечки. Для належного захисту прав позивача у межах спірних правовідносин необхідно зобов`язати управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі відділу № 3 м. Вінниця управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.