LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/6095/23

від 08.01.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6095/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (суддя Врона О.В.) у справі № 160/6095/23 за позовом ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування разової грошової допомоги до 5 травня 2022 у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2022 як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни згідно із ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, із урахуванням виплачених сум; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни згідно із частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 10246,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, має право на пільги, встановлені ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій, проте, позивачем в 2022 році недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. При виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2022 у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» . Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2022, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, згідно із ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, із урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Суд враховав правові висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22. Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, та зазначив, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення ч.3 ст. 7 КАС України, для визначення розміру такої разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин. За встановлених у справі суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано здійснив нарахування та виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України №540. Суд також зазначив, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, і останнім здійснено позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня, що не заперечується самим відповідачем, то у даному випадку, органом, уповноваженим здійснити виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є саме відповідач. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 10246,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки стягненню підлягає нарахована, але не виплачена сума. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази нарахування позивачу допомоги в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення є передчасними, а права позивача мають бути поновлені шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу до 5 травня в повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Відповідач зазначає, що судом не враховано, що розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а постановою Кабінету Міністрів України №540 від 07.05.2022. Відповідач у справи не має повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №540. Також відповідач вважає, що постанова Верховного Суду у справі № 560/8064/22, висновки якої враховані судом першої інстанції, безпосередньо зачіпає повноваження законодавчої та виконавчої гілок влади, не враховує запровадження в Україні воєнного стану, передбачає спрямування судом в умовах війни обмежених фінансових ресурсів держави на соціальний захист осіб, які у мирний час мали та матимуть всі визначені законами «додаткові» гарантії соціального захисту. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в частині задоволення позову. Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 відповідно до наявної у справі копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.06.2019 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни. Позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Не погодившись з розміром такої виплати, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами від 06.01.2023 та від 23.02.2023, в яких просив здійснити нарахування та виплату недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за період з 2021 по 2022 рік, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020). Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листами № 1781-783/Г-01/8-0400/23 від 18.01.2023та № 6564-7178/Г-01/8-0400/23 від 27.02.2023 повідомило позивача, що відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», розмір виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи становить 3906,00 грн. Разова грошова допомога в розмірі 3906,00 грн. перерахована на поточний рахунок в червні 2022 разом з поточною пенсією за червень. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, позивач звернувся до суду з цим позовом. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року. Відповідно до статті 13 Закону України №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5 статті 13 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року. Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» №79-VІІІ від 28 грудня 2014 р. , що набрав чинності 01 січня 2015 р., розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 р. у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція ч.5 ст.12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений та діє і на даний час. Частина 2 статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною 2 статті 64 Конституції України. Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга). Правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України. Абзацом 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. У відповідності до частини сьомої статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 540 від 07 травня 2022 року «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань. Підпунктом 2 пункту 2 Постанови № 540 Кабінет Міністрів установив, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 05 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. Згідно з пункту 3 Порядку розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: 1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, - Пенсійний фонд України; 2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України. Положеннями пункту 5 Порядку визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються: Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 року, на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання; регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк». Виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з Додатком до Порядку №540, яким передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень. Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22 вказано, що право особи на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підпадають під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, які відповідно до статті 64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 р. має здійснюватися у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №540 від 07 травня 2022 р. Водночас, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22 (№ К/990/35139/22) відійшов від правового висновку Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22, та вказав таке: «У період дії воєнного стану в Україні Конституційний Суд України у правовідносинах щодо соціального захисту сформував та розвинув юридичну позицію, суть якої зводиться до того, що Держава Україна без рівноцінної заміни чи компенсації в односторонньому порядку безвідносно до її фінансових можливостей не може відмовитися від зобов`язання щодо додаткових гарантій соціального захисту осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб щодо осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Держава в особі Верховної Ради України бюджетним законодавством в умовах воєнного стану надала можливість Кабінету Міністрів України змінити (звузити) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як пільги для особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, деякі з яких продовжують боронити країну. Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може відбуватись за умови внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій. При визначенні розміру щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади (Бюджетний кодекс України та постанова № 504), а застосуванню підлягають саме положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини». Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06. 2023 у справі № 560/8064/22. Суд першої інстанції з огляду на положення ч.3 ст.7 КАС України, якою визначені загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов правильного висновку, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин. Надана відповідачем в апеляційній скарзі оцінка означеній вище постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки це питання виходить за межі обставин, що підлягають з`ясуванню під час апеляційного перегляду справи. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 160/6095/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»