Постанова 4851 № 520/5219/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2024 р. Справа № 520/5219/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 27.09.22 по справі № 520/5219/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління служби судової охорони у Харківській області (далі - ТУ ССО у Харківській області, відповідач), у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо неприйняття наказу про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області прийняти наказ про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1 ) з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити на підставі цього наказу старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, з урахуванням днів участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до забезпечення яких залучався старший сержант Служби судової охорони ОСОБА_1 , починаючи з 24 лютого 2022 року до моменту звернення до суду. В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168). З огляду на цілодобове виконання позивачем своїх посадових обов`язків на території м. Харкова після введення на території України військового стану, вважає, що з 24.02.2022 ОСОБА_1 має право на отримання такої додаткової винагороди, разом з цим, жодних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, не видається, що унеможливлює отримання спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №

168. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 520/5219/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, 36,м.Харків,61001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони Харківської області щодо неприйняття наказу про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони в Харківській області прийняти наказ про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити на підставі цього наказу сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, з урахуванням днів участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до забезпечення яких залучався старший сержант Служби судової охорони ОСОБА_1 , починаючи з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, незаконність та неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 520/5219/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Постановою № 168 передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а не щомісячно, як зазначає суд першої інстанції. Крім того, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження інформації щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні агресії вважає, що у позивача не виникало право щодо нарахування спірної додаткової винагороди. Також зауважив, що відповідач не приймав жодних рішень стосовно нарахування та виплати або відмови у виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн, а надав лише відповідь щодо відсутності коштів на зазначену виплату. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 зупинено провадження у справі № 520/5219/22 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 260/3564/22. 06.04.2023 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято рішення у зразковій справі № 260/3564/22, яке набрало законної сили 21.09.2023 - в день ухвалення постанови Великою Палатою Верховного Суду від 21.09.2023. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2023 поновлено провадження у справі № 520/5219/22 за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 520/5219/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що старший сержант Служби судової охорони ОСОБА_1 з 01.12.2020 по час звернення до суду з даним позовом перебуває на службі в Службі судової охорони та з 19.02.2021 обіймає посаду контролера I категорії (заступника командира відділення) 3 відділення (Харківський районний суд) 6 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року. У зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України, введенням указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану в Україні, та «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69 позивач ніс службу та залучався до виконання завдань по охороні судів, органів та установ системи правосуддя на території міста Харкова, однак не отримував додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень щомісячно відповідно до Постанови №

168. З наявних в матеріалах справах доказів вбачається, що представником позивача стосовно ОСОБА_1 було направлено до відповідача адвокатський запит. Листом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області від 07.07.2022 №51.05-75 представника позивача було повідомлено про те, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби на 2022 рік та, відповідно, кошторисі територіального Управління Служби судової охорони у Харківській області видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим виплата додаткової винагороди співробітникам Служби за період з 24 лютого 2022 року по теперішній час не проводилась. При цьому, зазначено, що з метою недопущення порушень бюджетного законодавства накази територіальним Управлінням Служби про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не видавалися. Після надходження відповідних бюджетних асигнувань необхідні накази будуть видані у встановленому порядку. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно відповідно до Постанови №

168. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони Харківської області щодо неприйняття наказу про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі Постанови № 168, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки у період дії воєнного стану ОСОБА_1 , як співробітник Служби судової охорони, має право на отримання спірної додаткової винагороди за вказаний час, а відтак не виплативши її відповідач допустив протиправну бездіяльність. З метою ефективного захисту прав позивача суд вважав за необхідне зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області прийняти наказ про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити на підставі цього наказу старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, з урахуванням днів участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до забезпечення яких залучався старший сержант Служби судової охорони ОСОБА_1 , починаючи з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині суд першої інстанції не зазначив жодних обґрунтувань або висновків. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом статті 160 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони. За визначенням, наведеним у частинах 1 та 2 статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна ДСА України. Згідно з частиною 1 статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Частиною 2 статті 165 Закону №1402-VIII передбачено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони від 03.04.2019 № 289 (далі - Постанова № 289) затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони. Крім того, установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується ДСА України. На виконання статті 165 Закону № 1402-VIII та Постанови № 289 ДСА України наказом від 26.08.2020 затвердила «Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» № 384 (далі - Порядок № 384), згідно з пунктом 1 розділу І якого, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони. Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого, співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Пунктом 16 розділу І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 до згаданої постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "… а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка". Отже Постановою № 168 Кабінет Міністрів України встановлено, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Учасниками справи не заперечується, що старший сержант Служби судової охорони ОСОБА_1 з 01.12.2020 по час звернення до суду з даним позовом є співробітником Служби судової охорони та з 19.02.2021 обіймає посаду контролера I категорії (заступника командира відділення) 3 відділення (Харківський районний суд) 6 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022, Харківська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка". Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що починаючи з 24.02.2022 у ОСОБА_1 виникло право на отримання додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови №

168. Разом з цим, позивачу за період проходження служби під час дії воєнного стану не виплачувалась додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 та не видавалися накази Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про її виплату, що призвело до порушення його права на отримання вказаної додаткової винагороди. Відмовляючи позивачу у виплаті додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, відповідач посилався на відсутність бюджетних призначень для її виплати, затвердженого порядку та умов виплати додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони для забезпечення реалізації Постанови №

168. З цього приводу слід взяти до уваги, що статтею 43 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави. На підставі частин 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Частиною 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-VI Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони, передбачене Постановою № 168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних призначень для виплати вказаної винагороди співробітникам Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, відсутність затвердженого порядку та умов виплати додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони для забезпечення реалізації Постанови № 168, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету та відсутність порядку та умов їх виплати. Колегія суддів зауважує, що не виплата ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення Постанови № 168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України). Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004, від 01.12.2004 року №20-рп/2004, від 09.07.2007 року №6-рп/2007. Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 року у справі №21-399во10, від 07.12.2012 року у справі №21-977во10, від 03.12.2010 року у справі №21-44а10). Отже, відсутність кошторисних призначень для виплати вказаної винагороди співробітникам Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на вказане право позивача не впливає. Доводи апеляційної скарги про те, що Постановою № 168 передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а не щомісячно, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 внесені зміни до Постанови № 168, зокрема: в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; Разом із цим колегія суддів вказує, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30 000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. При вирішенні справи, судом апеляційної інстанції застосовані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22, які є обов`язковими для врахування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України. Враховуючи, що позивач мав право на отримання з 24.02.2022 додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, проте відповідачем не було прийнято відповідних наказів на її нарахування та виплату, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в цій частині, а протилежні висновки відповідача, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права. Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України). З огляду на наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно у відповідності до Постанови № 168, колегія суддів вважає, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача належним способом поновлення його порушеного права є зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони прийняти наказ про призначення старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити на підставі цього наказу старшому сержанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до дати звернення до суду, а саме 07.07.2022. Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 520/5219/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова