LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС462/12/22

від 09.01.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду

УХВАЛА 09 січня 2024 року м. Київ справа № 462/12/22 провадження № 61-18631ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк терміном в 1 (один) місяць з часу набрання рішенням законної сили для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У грудні 2023 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Львівської міської ради, підписана представником Поповичем Ярославом Дмитровичем. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою та третьою статті 392 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначений правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21). Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга Львівської міської ради підписана представником Поповичем Я. Д., на підтвердження повноважень якого до касаційної скарги додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань. Відповідно, Верховний Суд доходить до висновку, що ОСОБА_3 підписано та подано касаційну скаргу від імені Львівської міської ради саме в порядку самопредставництва. Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга Львівської міської ради, підписана представником Поповичем Я. Д., проте останнім на підтвердження своїх повноважень додано до касаційної скарги виключно виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, разом з тим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Поповича Я. Д. діяти від імені Львівської міської ради саме в порядку самопредставництва, а тому вважається такою, що не підписана особою, яка її подала. Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга не підписана. За таких обставин, ураховуючи відсутність доданих до касаційної скарги доказів на підтвердження повноважень Поповича Я. Д. діяти від імені Львівської міської ради, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини повернути заявникові. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»