Постанова 4857 № 300/891/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/891/23 пров. № А/857/13292/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, прийняте суддею Боршовським Т.І. у місті Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування наказу,- встановив: ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_1»), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2) про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 23-РС від 25.01.2023 про призначення ОСОБА_1 на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 відмовлено в задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ відповідача прийнятий з дотриманням критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є правомірним. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що відповідач призначаючи його на посаду не взяв до уваги, що його військово-облікова спеціальність (ВОС) на якій він виконує свої обов`язки цілком різниться з тією посадою на яку його було призначено оскаржуваним наказом. Зазначає, що за даним ВОС він виконував обов`язки оператора саме в підрозділах зв`язку, а призначав його відповідач на посаду оператора протитанкового ракетного комплексу відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки109 окремого гірсько-штурмового батальйонну. Крім того, зазначає, що він не проходив строкову військову службу, а також не мав відповідного навчання чи перепідготовки для виконання обов`язків в зоні бойових дій. Також зазначає, що суд не взяв до уваги і ту обставину, що за станом здоров`я він не може виконувати обов`язки в зоні бойових дій, оскільки висновком військово-лікарської комісії він визнаний обмежено придатним до проходження військової служби. Крім того, звертає увагу суду на те, що в документах на його переміщення зазначено, що він є військовослужбовцем по мобілізації, зокрема це зазначено в плані переміщення за №11 списку. Також вважає, що сам план переміщення є повністю сфальшований та надуманий, оскільки в ньому не заповнені всі необхідні графи. Вважає, що судом в порушення вимог п. 18.7 наказу Міністра оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» за № 402 від 14.08.2008, не було критично оцінено довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 за №30/2/48 від 16.09.2021 щодо реального стану його здоров`я. Просить скасувати рішення суду та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимого в повному обсязі. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.11.2021 Міністерство оборони України в особі Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_1 уклали контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, згідно якого позивач зобов`язався проходити військову службу в Збройних Силах України протягом строку дії контракту на всій території України або за її межами в порядку, визначеному законодавством, а в разі настання особливого періоду - і понад встановлений строк контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини дев`ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Контракт укладений строком на 6 місяців (а.с. 36-37). Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.11.2021 № 26-РС ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу та призначено оператором групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 35). На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.11.2021 № 81 позивача з 30.11.2021 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34). Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.05.2022 № 114 відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини дев`ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 подовжено строк попереднього контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу на строк до оголошення демобілізації з 30.05.2022 (а.с. 38). 21.01.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 складено План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.01.2023 № 3/132, затверджений 23.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому серед кандидатів, які плануються до переміщення на посади, під номером 11 зазначений ОСОБА_1 , який запланований до переміщення на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону управління 10 окремої гірсько-штурмової бригади (а.с. 55-56). 25.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв наказ № 23-РС, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади оператора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 і призначено до 10 окремої гірсько-штурмової бригади на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону (а.с. 54). Не погодившись з таким наказом позивач оскаржив його до суду. Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Згідно із статтею 2 Закону № 2232-XII Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 29 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Відповідно до статті 30 вказаного Закону начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. Згідно з статтею 31 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Статтею 35 вказаного Закону передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. З аналізу зазначених норм слідує, що військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади. Відповідно до пункту 83 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (надалі - Положення № 1153) військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду. Як передбачено пунктом 256 Положення № 1153 направлення до військових частин і призначення на посади військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, призваних на військову службу, пройшли курс військової підготовки або перепідготовки за дефіцитною для Збройних Сил України спеціальністю, завершили лікування у військово-лікувальних закладах, здійснюється у порядку, встановленому цим Положенням. Залежно від правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях, призначення військовослужбовців на посади та переміщення по службі проводяться наказами по особовому складу посадових осіб, які мають право призначення військовослужбовців на посади у мирний або у воєнний час згідно з номенклатурою посад. Присвоєння військових звань військовослужбовцям військової служби за призовом здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. У разі проведення організаційно-штатних заходів під час особливого періоду військовослужбовці військової служби за призовом, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі та є придатними до проходження військової служби за станом здоров`я, переміщуються на інші посади, передбачені штатами воєнного часу, або приймаються на військову службу за контрактом (у тому числі після демобілізації чи прийняття Президентом України рішення про звільнення громадян з військової служби за призовом) чи направляються на курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів або сержантів (старшин) або на курс перепідготовки за дефіцитною для Збройних Сил України спеціальністю. У разі потреби доукомплектування Збройних Сил України військовослужбовці, посади яких скорочуються у ході проведення організаційно-штатних заходів, до закінчення строків проведення цих заходів призначаються на інші посади за підставами, визначеними пунктом 82 цього Положення, або зараховуються у розпорядження посадових осіб, які мають право призначення військовослужбовців на посади, або направляються на курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів або сержантів (старшин), або на курс перепідготовки за дефіцитною для Збройних Сил України спеціальністю. Зазначені переміщення здійснюються без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. Також абзацом другим пункту 257 Положення № 1153 визначено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. Як передбачено пунктом 4.1 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України за № 170 від 10.04.2009 (надалі - Інструкція № 170), військовослужбовці Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту призначаються на посади, передбачені штатами (штатними розписами) військових частин. Військовослужбовці, які займають посади військових капеланів, призначаються на посади і переміщуються по службі в межах посад Служби військового капеланства за погодженням з начальником Служби військового капеланства. Призначення військовослужбовців на посади і переміщення по службі здійснюються з урахуванням результатів оцінювання на підставі Резерву кандидатів для просування по службі (далі - Резерв для просування по службі), Плану переміщення на посади, подань, службових документів, визначених пунктами 1.5, 1.6 розділу I цієї Інструкції (якщо в умовах воєнного часу неможливо оформити подання), та клопотань посадових осіб, а також рішень колегіальних органів, утворених відповідно до чинного законодавства України. Згідно з пунктом 4.10 Інструкції № 170 План переміщення на посади складається для комплектування вакантних посад, а також посад, які планується вивільнити внаслідок звільнення і вибуття військовослужбовців із виключенням зі списків військової частини протягом календарного року. До Плану переміщення на посади включаються посади: які є неукомплектованими (за винятком посад, що комплектуються випускниками військових навчальних закладів тактичного рівня, і посад сержантського та старшинського складу, що комплектуються випускниками військових навчальних закладів і навчальних частин (центрів)); військовослужбовців, які включені до Плану переміщення на посади вищої номенклатури посад; військовослужбовців, які включені до плану звільнення; осіб офіцерського складу, які вислужили граничні строки перебування на посадах офіцерського складу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та які оцінені з висновком про призначення на інші посади; військовослужбовців (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання сержантського і старшинського складу), які виявили особисте прохання щодо призначення на нижчу на один ступінь посаду; для призначення випускників військових навчальних закладів оперативно-стратегічного (стратегічного) і оперативно-тактичного (оперативного) рівнів підготовки; військовослужбовців, які затверджені кандидатами до направлення на навчання з виключенням зі списків особового складу військової частини; військовослужбовців, які вислужили п`ятирічний строк проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби), визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах». Комплектування посад, включених до Плану переміщення на посади, здійснюється військовослужбовцями, які: зараховані у розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади; були звільнені від займаних посад та повертаються в поточному навчальному році в Україну у зв`язку із закінченням строку проходження військової служби (підготовки) за кордоном; є випускниками військових навчальних закладів оперативно-стратегічного (стратегічного) і оперативно-тактичного (оперативного) рівнів підготовки; оцінені до призначення на інші посади; вислужили п`ятирічний строк проходження служби в місцевостях з установленим строком військової служби. До Плану переміщення на посади не включаються посади науково-педагогічних працівників, керівників закладів фахової передвищої військової освіти, військових ліцеїв, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, наукові посади у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та наукових установах Міністерства оборони та Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, що заміщуються на конкурсній основі. Проект Плану переміщення на посади складається посадовими особами служб персоналу кожної номенклатури посад за існуючими посадами. Складений проект Плану переміщення на посади розглядається на засіданні відповідної комісії з питань проходження військової служби, визначеної пунктом 4.1 цього розділу, яка надає рекомендації щодо включення військовослужбовців до Плану переміщення на посади. З урахуванням рекомендацій комісії з питань проходження військової служби проект Плану переміщення на посади подається для затвердження посадовій особі, яка має право призначення військовослужбовців на посади. План переміщення на посади офіцерського складу затверджується у: Міністерстві оборони України - до 01 березня; Генеральному штабі Збройних Сил України - до 10 березня; Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - до 20 березня; командуваннях видів, окремих родів військ (сил) та в органах військового управління Збройних Сил України, Військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - до 20 березня; органах військового управління видів Збройних Сил України, військових навчальних закладах - до 30 березня. План переміщення на посади рядового, сержантського і старшинського складу затверджується у: Генеральному штабі і командуваннях видів Збройних Сил України - до 01 березня; Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту - до 10 березня; органах військового управління - до 15 березня; з`єднаннях та військових частинах - до 30 березня. Витяги із затвердженого Плану переміщення на посади в семиденний строк надсилаються до відповідних посадових осіб. Посадові особи після отримання витягів: забезпечують включення до розробленого проекту Плану переміщення на посади посад військовослужбовців, які сплановані до призначення на посади за вищою номенклатурою посад, та своєчасне його затвердження; доводять інформацію до військовослужбовців, включених до Плану переміщення на посади, їх прямих командирів (начальників). Відповідно до вимог п. 4.11 Інструкції № 170 реалізація Плану переміщення на посади і Резерву для просування по службі, а також призначення і переміщення військовослужбовців здійснюється: протягом квітня-травня - для комплектування посад, які вивільнилися з початку навчального року, виконання висновків атестування щодо призначення на нижчі посади, а також для вивільнення посад для розміщення випускників військових навчальних закладів; протягом жовтня-листопада - для комплектування посад і підрозділів до нового навчального року; протягом року - у разі проведення організаційних заходів, настання особливого періоду, а також за станом здоров`я або сімейними обставинами військовослужбовця. Підставами для видання наказів по особовому складу про призначення і переміщення військовослужбовців є: на вищі посади - витяг із Резерву для просування по службі та (або) витяг із рішення колегіального органу, визначеного пунктом 4.1. цієї Інструкції, а в разі здійснення незапланованого переміщення - подання; на рівнозначні посади - витяг із Плану переміщення на посади або у разі здійснення не запланованого переміщення - подання; на нижчі посади - витяг із Плану переміщення на посади або в разі здійснення позапланового переміщення - подання; при зарахуванні на навчання до військового навчального закладу, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання - рішення приймальної комісії та комісії з розподілу і призначення випускників відповідно; у зв`язку із закінченням строку перебування на посаді - витяг із Плану переміщення на посади; в умовах особливого періоду - документи, визначені пунктом 1.5 розділу І цієї Інструкції. Подання підписується командиром військової частини й надсилається до служб персоналу вищого органу військового управління за підпорядкованістю. Крім вказаних документів, залежно від підстав призначення і переміщення, для видання наказів по особовому складу подаються документи, визначені у додатку

20. Військовослужбовці, які атестуються до присвоєння військового звання молодший лейтенант, випускники військових навчальних закладів, громадяни, які атестовані до присвоєння військового звання молодший лейтенант запасу, а також громадяни, які мають класні чини та спеціальні звання і не проходили військової служби, під час прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу призначаються на військові посади молодшого офіцерського складу (крім осіб, які розглядаються на посади у Військовій частині НОМЕР_1 ). Разом з тим, як встановлено судом, 21.01.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 складено План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.01.2023 № 3/132, затверджений 23.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - План № 3/132), в якому серед кандидатів, які плануються до переміщення на посади, під номером 11 зазначений старший солдат ОСОБА_1 , який запланований до переміщення на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону управління 10 окремої гірсько-штурмової бригади (а.с. 55-56). На підставі вищевказаного Плану № 3/132, відповідач прийняв наказ № 23-РС від 25.01.2023 про призначення старшого солдата ОСОБА_1 на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону. Як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 не вказав жодних доводів щодо правомірності чи протиправності включення позивача до Плану переміщення військовослужбовців на посади номенклатури призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.01.2023 № 3/132. Крім того, зазначений План № 3/132 позивачем не оскаржувався у встановленому законом порядку та не є предметом оскарження у даній справі, відтак безпідставними та непідтвердженими жодними доказами є покликання апелянта на те, що план переміщення є повністю сфальшований та надуманий. Водночас, єдиною підставою протиправності наказу № 23-РС від 25.01.2023 позивач вказав те, що призначення ОСОБА_1 на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону в порушенням вимог пункту 83 Положення № 1153 здійснено без проведення відповідного навчання чи перепідготовки для виконання обов`язків за новою посадою, оскільки військово-облікова спеціальність ОСОБА_1 , на якій позивач виконує свої обов`язки, цілком відрізняється від посади, на яку позивача призначено на підставі наказу № 23-РС від 25.01.2023. Разом з тим, даючи оцінку приписам пункту 83 Положення № 1153, суд вірно зазначив, що вказаним пунктом встановлено загальне правило щодо обов`язкового проведення відповідної підготовки (перепідготовки) перед призначенням військовослужбовців на посади за новою спеціальністю. Водночас, цим же пунктом Положення № 1153 встановлено також виняток з вказаного загального правила, а саме: для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду. Такий висновок підтверджується також абзацом дев`ятим пункту 4.13 розділу IV Інструкції № 170, згідно якого в особливий період до введення воєнного стану просування по службі військовослужбовців здійснюється за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби без дотримання вимог пункту 87 Положення. З введенням воєнного стану призначення військовослужбовців на вищі посади здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 Положення. В особливий період, для доукомплектування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту військовослужбовці за набутим досвідом служби можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю без проведення відповідної підготовки (перепідготовки). Такі військовослужбовці після їх призначення на посаду підлягають направленню на підготовку (перепідготовку) за новою спеціальністю у встановленому порядку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на зміст вищевказаних положень, в особливий період військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю без проведення відповідної підготовки (перепідготовки), яка має бути проведена після призначення на нову посаду. Вказані положення спростовують доводи позивача про неможливість призначення ОСОБА_1 на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону без проведення відповідного навчання чи перепідготовки для виконання обов`язків за новою посадою. Щодо доводів апелянта про те, що він не проходив строкову військову службу, а також не мав відповідного навчання чи перепідготовки для виконання обов`язків в зоні бойових дій, то такі є безпідставними, оскільки позивач, згідно контракту, (за своїм бажанням та вільним вибором) з 29.11.2021 вступив на військову службу і присягнув народові обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів. Також безпідставними є покликання апелянта на те, що судом не враховано, що він є обмежено придатним для проходження військової служби за станом здоров`я, а тому не може виконувати обов`язки в бойових військових частинах, оскільки довідка військово-лікарської комісії № 827/1, згідно якої ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби за результатом проведеного медичного огляду, датована 15.05.2023 (а.с. 72), відтак на час прийняття спірного наказу № 23-РС від 25.01.2023 обставини щодо обмеженої придатності позивача для проходження військової служби ще не були встановлені та не могли бути відомі відповідачу. Отже, вірним є висновок суду, що вказані обставини не можуть досліджуватися через призму правомірності прийняття наказу № 23-РС від 25.01.2023, оскільки довідка військово-лікарської комісії за № 827/1 видана 15.05.2023, тобто через три з половиною місяці після прийняття такого наказу № 23-РС від 25.01.2023. Водночас, як вірно зазначено судом, в матеріалах особової справи ОСОБА_1 , наданих суду ІНФОРМАЦІЯ_2, міститься довідка № 30/2/48 від 16.09.2021 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої позивача визнано здоровим та придатним до військової служби за контрактом у Сухопутних Військах Збройних Сил України (а.с. 30). Саме вказані обставини щодо стану здоров`я позивача мали бути відомі відповідачу. Зазначена довідка позивачем не оскаржувалась у встановленому законом порядку та не є предметом оскарження у даній справі, відтак безпідставними є доводи апелянта про те, що судом не було критично оцінено довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 за №30/2/48 від 16.09.2021 щодо реального стану його здоров`я. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 23-РС від 25.01.2023 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади оператора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 і призначення до 10 окремої гірсько-штурмової бригади на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 109 окремого гірсько-штурмового батальйону, прийнятий з дотриманням критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є правомірним. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29). Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Отже, доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №300/891/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар