Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/11131/23

Справа № 991/11131/23 Провадження № 1-кс/991/11226/23 У Х В А Л А 08 січня 2024 року місто Київ Суддя Вищого антикорупційного суду - ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від розгляду справи № 991/11131/23, у с т а н о в и в: 1.26 грудня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена вище заява. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про відвід передана на розгляд судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (далі - суддя). 2.Заяву про відвід ОСОБА_3 мотивувала тим, що слідчий суддя ОСОБА_4 некоректно себе проявила у судовому засіданні, що відбулось 25 грудня 2023 року. Заявник покликалася також на те, що слідчий суддя копіювала ухвали інших слідчих суддів, не вдаючись в суть скарги, поданої ОСОБА_3 . 3.У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з?явилася, причин неявки судді не повідомила. 4.Слідчий суддя ОСОБА_4 , будучи повідомленою про розгляд заяви про відвід у судове засідання не прибула, пояснень щодо заявленого відводу не надала. Положення закону, якими суддя керувався, установлені обставини, мотиви, з яких виходив суддя при постановленні ухвали 5.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя. 6.Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. 7.З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК). 8.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлений відвід слідчому судді, передбачений статтями 75, 76 КПК. 9.Відповідно до ст. 75 КПК, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: (1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; (2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; (3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; (5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. 10.У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення). 11.Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (див. рішення ЄСПЛ Kyprianou проти Кіпру [GC], № 73797/01, п. 118, ЄСПЛ 2005; Феррантеллі та Сантангело проти Італії, рішення від 07 серпня 1996 року, Доповіді 1996-III, с. 951-52, п. 58 та Wettstein v. Switzerland, № 33958/96, п. 44, CEDH 2000-XII). 12.Отже, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлено на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості. Разом із тим, сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу. 13.Водночас, у заяві про відвід не наведено обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 . До того ж, обставини, повідомлені заявником, є занадто абстрактними, і вочевидь не свідчать про упередженість слідчого судді. Також, оцінюючи заяву про відвід, суддя вважає, що він зводиться до незгоди заявника із процесуальним рішенням слідчого судді ОСОБА_4 , ухваленим в рамках іншого провадження, що не є підставою для відводу. 14.Підсумовуючи викладене, суддя дійшов висновку про невмотивованість заявленого відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити. Керуючись статтями 81, 371, 372, 375, 376 КПК, суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від розгляду справи № 991/11131/23 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Суддя ОСОБА_1