Постанова Київський апеляційний суд № 754/6552/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисника Горобівського І.Г., у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - в с т а н о в и л а : Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 02 травня 2023 о 01 годині 35 хвилин керував автомобілем, марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Київ по вул. Радунській, 28, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Апелянт вважає, що постанова суді є незаконною і необґрунтованою, винесена з грубим порушенням вимог процесуального права, у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду обставинам справи, та підлягає до скасування з наступних підстав. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції матеріали справи належним чином не досліджені, доказам, що містяться в матеріалах справи в порядку ст. 252 КУпАП не було надано належної правової оцінки, зокрема, не було враховано пояснення особи, відносно якої складено протокол, та показанням свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки відверто незаконним діям (бездіяльності) співробітника поліції, який будучи допитаним в судовому засіданні, підтвердив, що доказів керування транспортним засобом у відповідності до ст. 251 КУпАП зібрано не було, не зміг пояснити, чому у протоколі вказано час керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом о 01 год. 35 хв. (хоча відеозапис починається о 01 год. 15 хв.), чому відразу не провели огляд особи на місці за допомогою приладу «Драгер», а відразу повезли ОСОБА_1 на службовому автомобілі у невідомому напрямку. Натомість, як зазначає апелянт, твердження співробітника поліції спростовуються поясненнями ОСОБА_1 , який повідомляв поліцейських, що не керував автомобілем, що було зафіксована за допомогою нагрудної відеокамери поліцейського. Окрім того, апелянт вказує на те, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення, направленні та відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Проте, при розгляді справи суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам та залишив поза своєю увагою наступні факти: не перебування в русі транспортного засобу та відсутність підстав вважати, що особа керувала транспортним засобом; пропозиція проходження огляду на стан сп`яніння на місці поліцейськими не здійснювалася, і, як наслідок, були відсутні підстави для проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Окрім того, працівниками поліції не було роз`яснено права ОСОБА_1 , передбачені ст. 63 Конституції України та ст.ст. 266, 268 КУпАП, і внаслідок упередженого відношення не було запропоновано пройти огляд на місці з використанням спеціальних технічних засобів. У зв`язку з відсутністю пропозиції поліцейських пройти огляд на місці та відсутністю відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, були відсутні підстави для проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Також апелянт зазначає, що після складання протоколу інспектор поліції не забороняв ОСОБА_1 керувати автомобілем. У матеріалах справи взагалі відсутні конкретні правові докази, які б свідчили про відсторонення водія від керування транспортним засобом, хоча виконання вимог ст. 266 КУпАП це не право інспектора, а обов`язок. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка присягається до адміністративної відповідальності та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав. Висновок, викладений у постанові судді Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2023 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №460052 від 02 травня 2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, копією постанови серії ЕАС №6923033 від 02 травня 2023 року, довідкою-повідомленням інспектора відділу адмінпрактики від 04 травня 2023 року, відеозаписом з бодікамери 473710, 473504, 472390. З наведених документів убачається, що 02 травня 2023 року о 01 годині 35 хвилин в м. Києві по вул. Радунській, 28, ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «Опель Астра», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Інспектором поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте водій від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру поліцейського, у зв`язку з чим на нього було складено протокол за порушення вимог п. 2.5 ПДР України. Доводи апелянта про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, з відеозапису з бодікамери поліцейського убачається, що працівник поліції, підійшовши до автомобіля, у якому на місці водія був ОСОБА_1 , запитує, куди водій зібрався їхати на автомобілі у комендантську годину, на що ОСОБА_1 повідомляє, що лише хотів переставити автомобіль. Під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота. На запитання поліцейського чи він щось вживав, ОСОБА_1 повідомив, що трохи випив, оскільки в нього день народження. Також поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що якби він не здійснював рух автомобілем та не здавав заднім ходом, до нього були б претензії тільки з приводу порушення комендантської години. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що той відмовився, а також відмовився від пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Тоді поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що в такому разі на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився, проте вказав, що нічого підписувати не буде. Після цього, на водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Окрім того, з відеозапису з бодікамери поліцейського убачається, що з ним разом в автомобілі перебували двоє дівчат, одна з яких за запитання поліцейського про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відповіла, що він же не їхав по трасі на великій швидкості, та сказала поліцейському, що оскільки у ОСОБА_1 день народження, то йому можна пробачити та відпустити. Отже, доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом є неспроможними. Доводи апелянта про те, що суддею районного суду не враховано пояснення ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом є безпідставними, оскільки суддею враховано пояснення ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер поліцейського, відповідно до яких ОСОБА_1 визнав, що керував транспортним засобом. Суддя районного суду не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вони є знайомими ОСОБА_1 та відповідно є зацікавленими особами. В судовому засіданні апеляційного суду за клопотанням сторони захисту було допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона є близькою подругою дружини ОСОБА_1 та 01 травня 2023 року вона була у ОСОБА_1 вдома на святкуванні дня його народження. Під час святкування між ОСОБА_1 та його дружиною відбулась суперечка і він, близько 01 годині ночі, пішов на вулицю покурити. Через кілька хвилин вона і ОСОБА_3 вийшли на вулицю та сіли в машину до ОСОБА_5 на заднє сидіння. В машині грала музика та були відчинені двері з боку водія та пасажира. ОСОБА_1 двигун не заводив і прилади автомобіля не вмикав. Десь через 5-10 хвилин під`їхала патрульна машина. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля. Потім, вона з подругою теж вийшли з автомобіля. Чи запитував її поліцейський про рух автомобіля вона не пам`ятає. Потім вона з ОСОБА_6 пішли назад додому до ОСОБА_1 , а через який час повернувся і ОСОБА_1 та розказав, що він відмовився проїхати на експертизу на стан алкогольного сп`яніння. Також сказав, що на нього склали якийсь документи, які вона не пам`ятає. Також свідок ОСОБА_2 заперечувала, що вона говорила поліцейським про те, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі. Допитана в судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона знає ОСОБА_1 та перебуває у дружніх стосунках з його дружиною. Вона з ОСОБА_2 прийшли до ОСОБА_1 на день народження. Святкували день народження, а потім у ОСОБА_1 закінчились цигарки і він пішов в машину взяти цигарки. Потім вони з ОСОБА_2 вийшли до ОСОБА_5 забрати його додому, оскільки була коменданська година. Побачили, що в машині горіло світло і вони сіли до нього в машину. Двигун в машині працював, грала музика. Вона сіла позаду за ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 сіла попереду, поряд з ОСОБА_5 . Коли був вимкнутий двигун вона не пам`ятає. Через пару хвилин до них під`їхали працівники поліції і підійшли до ОСОБА_1 , який вийшов з машини. Потім вона з ОСОБА_2 теж вийшли з автомобіля. Поліцейські чомусь вирішили, що ОСОБА_1 кудись рухався на автомобілі. Під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими вони з ОСОБА_2 були присутні близько 20 хвилин. Потім вони написали дружині ОСОБА_1 . ОСОБА_7 , щоб вона вийшла. Дружина ОСОБА_1 вийшла, а свідок пішла до ОСОБА_1 забрати свої речі, оскільки зібралась піти до себе додому. Коли вона забирала свої речі, дружина ОСОБА_1 була вдома. Такі показання свідків, на думку судді апеляційного суду, не можуть бути взятими до уваги, оскільки є суперечливими як між собою, так і суперечать поясненням ОСОБА_1 , а також спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Окрім того, суддя апеляційного суду погоджується з висновком, викладеним у постанові судді районного суду про те, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як знайомі ОСОБА_1 ,є зацікавленими особами і з таких підстав їх показання не можуть бути взятимим до уваги. Доводи апелянта про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.ст. 266, 268 КУпАП, є безпідставними, оскільки відеозаписом з бодікамери поліцейського зафіксовано, як йому були роз`яснені зазначені права, на що ОСОБА_1 повідомив, що права зрозумів. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на місці та, за відсутністю відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, були відсутні підстави для проведення огляду у закладі охорони здоров`я є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці,так і в закладі охорони здоров`я. Щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які б свідчили про відсторонення водія від керування транспортним засобом, то відсутність в матеріалах справи даних про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом сама по собі не свідчить про те, що такого відсторонення не було. Окрім того, вимога відсторонення водія від керування транспортним засобом, передбачена частиною першою статті 266 КУпАП, не впливає на порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбачений частинами другою-четвертою вказаної статті, та не тягне наслідків, передбачених частиною п`ятої цієї статті. Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушень, які, на переконання апелянта, були допущенні працівниками поліції, щодо не відсторонення водія від керування транспортним засобом, не спростовують висновків, викладених у постанові судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у тому, що він відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим не виконав вимоги п. 2.5 ПДР України, згідно з яким водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти такий огляд. Доводи апелянта про те, що у протоколі невірно зазначено час керування ОСОБА_1 транспортним засобом - о 01 год. 35 хв. (хоча відеозапис починається о 01 год. 15 хв.) є безпідставними, оскільки в протоколі зазначено час вчинення правопорушення, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не час керування транспортним засобом. При розгляді справи відносно ОСОБА_1 суддя районного суду всебічно та повно оцінив всі докази по справі, дотримався вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, постанова судді відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, а тому посилання апелянта на порушення суддею районного суду процесуальних норм закону та незаконність і необґрунтованість постанови судді є безпідставними. Отже, постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування немає. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - п о с т а н о в и в : Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року про визнання винним ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська Справа №754/6552/23 Провадження №33/824/4107/2023 Головуючий у першій інстанції Татаурова І.М. Доповідач Ковальська В.В.