Ухвала ККС ВС № 202/13808/23

УХВАЛА 04 січня 2024 року м. Київ справа № 202/13808/23 провадження № 51-7874 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року щодо останнього, встановив: У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд рішень суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Тобто, посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Проте, захисник подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону. Як убачається із змісту касаційної скарги, вказуючи на незаконність оскаржуваних судових рішень та посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник порушує питання про їх скасування і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Однак, на обґрунтування своїх вимог наводить доводи, які за своїм змістом стосуються лише невідповідності висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду, що відповідно до положень ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім того, відповідно до ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Порушуючи питання про скасування судових рішень через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, особа, яка оскаржує судове рішення з цих підстав повинна належним чином мотивувати в чому саме полягають такі порушення та яким чином вони вилинули на законність та обґрунтованість судового рішення. При цьому, відповідно до ст. 415 КПК України, підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є: порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд. Отже, при здійсненні касаційного провадження суд касаційної інстанції не уповноважений скасовувати чи змінювати оскаржувані судові рішення через невідповідність викладених у них висновків фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених в оскаржених судових рішеннях.Також, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду. Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг. Разом з тим, порушуючи питання про призначення нового розгляду у суді першої інстанції, захисник не зазначає, які конкретно істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв`язку з положеннями ст. 415 КПК України, були б підставами для скасування вироку та які, не можуть бути виправлені в апеляційному порядку. Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою захисника. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення. Враховуючи наведе, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року щодо останнього залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків. У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3