Постанова 4857 № 300/729/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/729/23 пров. № А/857/10677/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в справі №300/729/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, - суддя в 1-й інстанції Григорук О.Б., час ухвалення рішення 22.05.2023 року, місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення зарахування ОСОБА_1 заробітної плати у НГВУ "Майскнафта" в/о "Юганськнафтогаз" у період з 14.08.1990 по 31.10.1996 на підставі архівної довідки від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 14.09.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за Списком №2, із врахуванням заробітної плати, яку позивач отримував працюючи на посаді бурильник 6-го розряду у НГВУ "Майскнафта" в/о "Юганськнафтогаз" у період з 14.08.1990 по 31.10.1996 на підставі архівної довідки від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48, з урахуванням раніше виплачених сум. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач не звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка саме про перерахунок пенсії, та необхідним пакетом документів, що визначає право на такий перерахунок пенсії, а відтак Головне управління не приймало рішення про відмову у проведенні такого перерахунку. Відносини, які склались між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону України "Про звернення громадян", згідно яких Головним управлінням було надано письмову відповідь листом від 23.12.2022 року №4967-4723/Я-02/8-0900/22, яка носить інформаційний характер та не являється рішенням про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Аргументовано, що Головне управлінням області правомірно не врахувало довідку про заробітну плату від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48, оскільки заробітна плата, вказана у довідці про заробітну плату не підтверджена первинними документами. Зазначено, що зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном - в державах, з якими укладено двосторонні Угоди, відбувається в тому числі на підставі формулярів та відповідей на запити про підтвердження наявного стажу (довідок про заробітну плату), які видає інша сторона Угоди. Однак, з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023 (лист Міністерства закордонних справ від 29.12.2022 №72/14-612-108210). Щодо документів, які враховуються при призначенні пенсії просить суд врахувати, що 23.12.2022 набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з РФ дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР. Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року. Мотивовано, що у Головного управління немає підстав для врахування довідки про заробітну плату №РН/14-20-Я-48 від 07.12.2020, оскільки, в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи, в тому числі первинні документи, які підтверджують достовірність видачі вказаної довідки про заробітну плату. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 14.09.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком по Списоку №2 відповідно до п.2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №300/717/22, яке набрало законної сили 01.06.2022 за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, позов задоволено визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період військової служби з 22.11.1985 по 24.11.1987 та роботи з 02.02.1988 по 02.08.1990 в Нижнєварторському управлінні бурових робіт №3 виробничого об`єднання "Нижнєвартоськнафтогаз", з 14.08.1990 по 31.10.1996 в НГВУ "Майськнафта" об`єднання "Юганськнафтогаз", з 01.11.1996 по 31.07.1998 в Майскому УПНП і КРС АТ "Юганськнафтогаз", з 01.08.1998 по 16.09.1998 в ТОВ "Майский КРС" до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.09.2021 (а.с.22-39). На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №300/717/22, яке набрало законної сили 01.06.2022, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При призначенні пенсії позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області архівну довідку від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 про підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував у НГВУ "Майскнафта" в/о "Юганськнафтогаз" у період з 14.08.1990 по 31.10.1996 на посаді бурильника підземного та капітального ремонту свердловин (а.с.19-21). Так, 30.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою повідомити чи врахована до розрахунку його пенсії заробітна плата вказана у довідці від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 (а.с.40). За результатом розгляду заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 23.12.2022 №4967-4723/Я-02/8-0900/22 повідомило, що згідно з рішенням суду позивачу було призначено пенсію за віком Список №2 відповідно до п.2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Загальний стаж роботи становить 26 років 3 місяці 3 дні (коефіцієнт стажу - 0,26250). Заробітна плата врахована за період роботи з 01.10.1984 по 30.06.1985, з 01.08.1985 по 30.11.1985, з 01.02.1988 по 31.12.1991 (згідно з довідками про заробітну плату) та з 01.10.2006 по 31.12.2020 (згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу), коефіцієнт заробітної плати - 1,14035. Розмір пенсії на 01.12.2022 року становить 3410,57 грн., в тому числі: 2729,64 грн. - розмір пенсії за віком; 135,00 грн. - надбавка 135 грн. на індексації 01.03.2022; 545,93 грн. - підвищення як жителю гірського району. Зазначено, що на час звернення, в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні будь-які документи, в тому числі первинні документи, які підтверджують достовірність видачі довідки про заробітну плату від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 за період з січня по листопад 1996 року. Підстав для врахування вказаної довідки у Головного управління Пенсійного фонду немає (а.с.41, 42). Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), відповідно до пункту 3 якого за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно частини 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами). Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав. Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди. Згідно з частини 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж. Отже, наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на обставину припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92, оскільки таке припинення не стосується (не впливає) періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в час дії вказаної Угоди. Варто зауважити що, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов`язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення, відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Отже посилання апелянта на Закон України № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі Закон № 2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022, як основної підстави для зарахування до страхового стажу позивача лише період роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє з огляду також на те, що положення Закону № 2783-ІХ підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022, а той час як, за встановлених обставин даної справи, позивач набула право на пенсійне забезпечення з 14.09.2021. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивач працювала у російській федерації в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території російської федерації. Водночас порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону №1058-IV). Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. У відповідності до підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок від 25.11.2005 №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5). Відповідно до пункту 2.10 Порядку від 25.11.2005 №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. В даному випадку, позивач звернувся з заявою від 09.12.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком по Списку №2 та позивачем було подано до заяви про призначення пенсії архівну довідку від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48, зокрема про підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував у НГВУ "Майскнафта" в/о "Юганськнафтогаз" у період з 14.08.1990 по 31.10.1996 на посаді бурильника підземного та капітального ремонту свердловин, та яка враховується при нарахуванні пенсії (а.с.19-21). Управління Пенсійного фонду України відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №300/717/22, яке набрало законної сили 01.06.2022 за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, позов задоволено визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період військової служби з 22.11.1985 по 24.11.1987 та роботи з 02.02.1988 по 02.08.1990 в Нижнєварторському управлінні бурових робіт №3 виробничого об`єднання "Нижнєвартоськнафтогаз", з 14.08.1990 по 31.10.1996 в НГВУ "Майськнафта" об`єднання "Юганськнафтогаз", з 01.11.1996 по 31.07.1998 в Майскому УПНП і КРС АТ "Юганськнафтогаз", з 01.08.1998 по 16.09.1998 в ТОВ "Майский КРС" до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.09.2021 (а.с.22-39). Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №300/717/22, яке набрало законної сили 01.06.2022, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, при призначенні пенсії позивачу з 14.09.2021 не враховано архівну довідку від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 про підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував у НГВУ "Майскнафта" в/о "Юганськнафтогаз" у період з 14.08.1990 по 31.10.1996 на посаді бурильника підземного та капітального ремонту свердловин, та яка враховується при нарахуванні пенсії (а.с.12-18). Суд звертає увагу, що оскільки на виконання рішення суду здійснено відновлення порушеного права, зокрема проведено призначення та виплату позивачу пенсії за віком, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14.09.2021, спірні правовідносини стосуються первинного призначення пенсії, а не перерахунку пенсії позивача. Дослідивши зміст архівної довідки від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 суд в цій справі встановив, що архівна довідка від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 про підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував у НГВУ "Майскнафта" в/о "Юганськнафтогаз", зокрема в період з 14.08.1990 по 31.10.1996 на посаді бурильника підземного та капітального ремонту свердловин, та яка враховується при нарахуванні пенсії, видана на підставі первинних бухгалтерських документів/особових рахунків по нарахуванню заробітної плати (ф.65, оп. 2/1, ед. хр. 28, д.83, таб. №4025), особова картка ф. Т-2 (ф.65, оп.2, ед. хр. 234, л.83) (а.с.19-21). Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неможливість на даний час провести перевірку відповідності змісту архівної довідки від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 первинним документам, на підставі яких її видано, не спростовує відповідність вказаної довідки, оскільки 09.12.2021 позивачем було додано до заяви про призначення пенсії вказану архівну довідку від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48, яка видана на підставі первинних бухгалтерських документів/особових рахунків по нарахуванню заробітної плати та враховується при нарахуванні пенсії. З огляду на вищенаведене, аргументи скаржника не містять належних та об`єктивно обумовлених обґрунтувань, які б спростовували відповідність архівної довідки від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48, а сумніви відповідача самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії, при тому, що рішенням суду, яке набрало законної сили зобов`язано відповідача зарахувати позивачу період з 14.08.1990 по 31.10.1996 в НГВУ "Майськнафта" об`єднання "Юганськнафтогаз". Таким чином, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які підлягають до задоволення. Щодо порушеного скаржником питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом колегія суддів зазначає, що пенсія ОСОБА_1 призначена на виконання рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №300/717/22, яке набрало законної сили 01.06.2022 за результатом перегляду судом апеляційної інстанції. Колегія суддів враховує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Пенсійний орган твердить, що пенсія призначена позивачеві в липні 2022 року, відтак вперше така виплата отримана останнім лише в серпні 2022 року. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. Так, за встановлених обставин справи, 30.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити чи врахована до розрахунку його пенсії заробітна плата вказана у довідці від 07.12.2020 №РН/14-20-Я-48 (а.с.40). За результатом розгляду заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 23.12.2022 №4967-4723/Я-02/8-0900/22 повідомило, що підстав для врахування вказаної довідки у відповідача немає (а.с.41, 42). Отже звернувшись до адміністративного суду в лютому 2023 року позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення з цим позовом до суду. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в справі №300/729/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді Л. Я. Гудим О. І. Мікула Повне судове рішення складено 03 січня 2024 року.